Загроза з неба від "мирних" дронів: чому в Україні вирішили створити реєстр і посилити відповідальність за порушення правил

В Україні вирішили запровадити чіткі правила користування БпЛА в післявоєнний період. Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вже схвалив відповідний законопроєкт. Йдеться про контроль польотів, реєстрацію дронів та ідентифікацію осіб, які ними керують. Безпілотники вже стали використовувати зі злочинною метою і для післявоєнної України це може стати серйозною загрозою.

Детальніше про ситуацію – у матеріалі OBOZ.UA.

БпЛА як інструмент кілера

Якщо ще донедавна БпЛА використовували для контрабанди, доставки заборонених предметів у СІЗО, колонії та для фейкових мінувань, то нині вже фіксують вимагання, залякування та навіть замах на вбивство.

Про загрозу використання дронів як інструменту вбивць уже деякий час били на сполох фахівці у сфері безпеки. Наприклад, засновник інформаційно-аналітичного проєкту "Криміналіст" Микола Зборщик, який має великий досвід роботи в особистій охороні.

На його думку, вже сьогодні стає очевидним, що в найближчому майбутньому (особливо після війни і насичення ринку військовими технологіями) основною загрозою, наприклад, для VIP-персон стане не кілер із пістолетом у під'їзді, а FPV-дрони та ударні БпЛА.

"Це повний крах класичної системи безпеки. Традиційний охоронець, тренований закривати клієнта своїм тілом або стріляти у відповідь, стає безсилим проти "пташки", що атакує з повітря на швидкості 100 км/год. У дрона немає страху, його неможливо залякати, і він коштує копійки порівняно з життям жертви", – вважає Зборщик.

На його думку, загроза з неба вимагатиме від особистої охорони абсолютно нових компетенцій: навичок радіоелектронної боротьби (РЕБ), створення "куполів" безпеки і повної зміни тактики пересування.

"Ринок охоронних послуг України до цього катастрофічно не готовий, продовжуючи продавати вчорашні методи захисту від загроз завтрашнього дня", – резюмував він.

Але загроза стосується не тільки VIPів, які можуть дозволити собі охорону. Жертвами можуть стати військові, правозахисники, журналісти тощо, які перебувають у російських списках на ліквідацію. І навіть звичайні фермери.

У грудні 2025 року в Сокільниках Львівської області дрон із вибухівкою влетів у дах будинку підприємців, подружньої пари Наталії та Андрія Ковалів.

Трагедії дивом не сталося, люди залишилися живі – пошкоджень зазнали дах, фасад будинку та внутрішні приміщення. Однак прецедент є. І це дуже тривожний дзвіночок.

За і проти

Після спроби вбивства у Львівській області голова Нацполіції Іван Вигівський заявив, що цей інцидент підтвердив: Україна потребує оновленого та дієвого законодавства у сфері використання безпілотних літальних апаратів.

Він зазначив, що НПУ підтримує та ініціює комплексні законодавчі зміни. Серед них і законопроєкт № 13600, який передбачає:

• обов'язкову реєстрацію БпЛА та внесення їх до Державного реєстру повітряних суден;
• державний облік дронів у підрозділах Національної поліції;
• унормування правил польотів, зокрема ідентифікацію користувачів та вимоги до документів, що дають право на польоти;
• адміністративну відповідальність за експлуатацію незареєстрованих дронів, польоти без документів або керування в стані сп'яніння;
• кримінальну відповідальність, якщо такі порушення спричинять шкоду людям або значну матеріальну шкоду.

"Це захист українських громадян, який має стати нормою в післявоєнний період. Дрони залишатимуться частиною нашого повсякденного життя, тож їхнє використання має бути контрольованим і безпечним. Національна поліція наполягатиме на ухваленні законодавчих змін, які забезпечать захист людей і дадуть державі інструменти для ефективного контролю у сфері БпЛА", – додав Вигівський.

За його словами, тільки в Силах оборони України налічується понад сто тисяч осіб, які професійно керують дронами, і з часом кримінальні угруповання можуть намагатися їх залучати.

"Тому що не треба снайперів, якихось складних процесів придумувати. FPV-дрон – це найкращий спосіб для злочинців, щоб когось ліквідувати або пошкодити майно. Тому ми повинні бачити детекцію дронів, що злітають, і знати, хто ними керує", – заявив Вигівський у недавньому інтерв'ю.

Інформацію про прийдешні нововведення українці сприйняли неоднозначно. Зокрема, у деяких виникли сумніви в дієвості нових заходів проти використання БпЛА зі злочинною метою.

"Злочинець, кілер тощо, звісно ж, не буде реєструвати дрон. Крім цього, давайте розберемо ситуацію: у місті хтось вирішив запустити незареєстрований FPV по людині (у двір її будинку або у вікно). Чим посадити дрон і чим перехопити? РЕБом усе місто глушити? Питання і з частотами БпЛА. Стріляти на людних вулицях правоохоронці не будуть, та й складно влучити в дрон. Вичислити (швидко) оператора теж не вдасться. А злочинцеві на все про все знадобиться хвилин п'ять", – вважає співрозмовник OBOZ.UA, офіцер ЗСУ.

Проте саме введення нових норм/правил використання безпілотників після війни він вважає все ж таки необхідним.

Досвід інших країн

Ще з грудня 2020 року на території Євросоюзу діють єдині правила і вимоги до пілотів і дронів, розроблені EASA (Європейським агентством авіаційної безпеки).

Наприклад, правила щодо FPV-дронів у Європі вимагають реєстрації оператора (якщо дрон важить більше ніж 250 г або з камерою), проходження навчання, маркування БпЛА і польотів у прямій видимості до 120 м.

Заборонено літати над людьми, поблизу будівель, пам'ятників і громадських споруд, аеропортів, військових і державних об'єктів, над приватними територіями. Також необхідно мати при собі свідоцтво пілота (для дронів >250 г) і страховку відповідальності.

У розпал повномасштабної війни в Україні в різних країнах стали посилювати правила – з огляду на польоти "невідомих БпЛА", провокації Росії.

Наприклад, у Латвії в грудні 2025 року було внесено поправки до Закону про національну безпеку. Тепер нові правила дають змогу співробітникам служб безпеки та охоронних компаній оперативно нейтралізувати підозрілі БпЛА поблизу об'єктів критичної інфраструктури – від портів і аеропортів до енергетичних і військових об'єктів.

На різко зрослу загрозу від несанкціонованої активності дронів, особливо поблизу стратегічних об'єктів, відреагували і в далекому від нас Таїланді. Там за це передбачено тривалі строки ув'язнення (аж до довічного) і навіть смертну кару.

Постійно працюють над тим, щоб зробити закони про дрони практичними, запобігаючи їхньому зловживанню і захищаючи громадян, і в США.

Як бачимо, щонайменше реєстрація і дрона, і оператора у світі давно є стандартною практикою.