Ситуація вимагає роз'яснення: що не так із рішенням Молдови про заборону імпорту м'яса птиці з України

Ситуація, що склалася навколо заборони на імпорт м'яса птиці з України, більше не може розглядатися як просте технічне санітарно-ветеринарне розбіжність. Розвиток подій вказує на наявність адміністративних рішень із серйозними економічними наслідками, ухвалених і реалізованих з інституційними порушеннями.

Заборона була ініційована в інтересах підприємця Володимира Шаульського – власника найбільшої птахофабрики Молдови. Просування заборони здійснювалося високопоставленою посадовою особою на рівні Уряду. Водночас ми залишаємо за владою Республіки Молдова обов'язок публічно роз'яснити, хто саме стоїть за ухваленням цього рішення і чиї інтереси фактично були ним забезпечені. Безпосередня реалізація заборони була здійснена через керівника ANSA Раду Мустяце. Національне агентство з безпеки харчових продуктів (ANSA), відповідно до закону, має єдину місію – захист здоров'я споживачів, а не втручання в конкурентні механізми ринку.

Або що означає зустріч Володимира Шаульського та його юриста з директором ANSA в кафе за чашкою кави?

Або яку марку автомобіля класу люкс підбирає для придбання передбачувана довірена особа Мустяце в BMW центрі?

Підприємство Володимира Шаульського спеціалізується переважно на виробництві охолодженого м'яса птиці та функціонує на базі старої птахофабрики часів СРСР. Відсутність інвестицій в інфраструктуру не дала змоги створити конкурентоспроможну виробничу базу. Слід звернути увагу на умови забою птиці в Молдові та на те, хто фактично здійснює контроль за безпекою та якістю.

М'ясо птиці українського походження – як для роздрібної торгівлі, так і для переробних підприємств – за якістю та ціною конкурентно перевершує продукцію, вироблену компанією Володимира Шаульського.

Звідси і єдиний можливий захід захисту його бізнесу – виключення українського м'яса птиці з молдавського ринку хоча б на певний період часу.

Підставою для введення заборони було названо виявлення метронідазолу в окремих кормах в Україні. Однак відсутній будь-який офіційний звіт, що підтверджує наявність метронідазолу в українському м'ясі птиці, що імпортується в Республіку Молдова, або факт його використання українськими виробниками.

З юридичної та професійно-технічної точки зору, що застосовується у сфері контролю безпеки харчових продуктів, для введення заборони продукт має бути визнаний невідповідним, тобто містити заборонену речовину. Така констатація не може підмінятися припущеннями, підозрами або екстраполяціями з попередньої ланки харчового ланцюга.

Посилання на принцип обережності не може слугувати заміною відсутності встановленого факту невідповідності. Застосування цього принципу допускається лише за наявності наукової невизначеності та вимагає дотримання принципу пропорційності. У випадку метронідазолу, забороненого понад 20 років у ЄС, Молдові та Україні, підлягала встановленню лише його наявність або відсутність.

Пряме застосування найсуворішого заходу – загального призупинення імпорту – за відсутності підтвердженої невідповідності кінцевого продукту викликає серйозні питання з погляду дотримання правових зобов'язань і положень Торговельної угоди між Молдовою та Україною.

Згодом питання було винесено на вищий урядовий рівень, і ветеринарні органи Молдови та України були призначені відповідальними за пошук технічного рішення. Компетентний орган України (DPSS) вдався до конкретних кроків і в підсумку погодив з ANSA отримання негативних результатів на наявність метронідазолу в сироватці крові всіх експортерів м'яса птиці України в лабораторії, акредитованій в ЄС.

Після централізованого відбору проб і визначення двох лабораторій ЄС ANSA, з очевидною метою затягнути процес, в односторонньому порядку змінила спочатку узгоджені умови, запровадивши додаткові, не узгоджені інституційно вимоги:

• проведення відбору проб під онлайн-спостереженням співробітника ANSA;
• початкове обмеження тестування невеликою кількістю проб з можливістю зняття заборони тільки для замороженого м'яса;
• подальше поширення рішення на охолоджене м'ясо лише за умови щотижневого повторення процедур під тим самим контролем.

Ці умови не тільки не були офіційно узгоджені з українським компетентним органом, а й були доведені безпосередньо до господарюючих суб'єктів, в обхід міжінституційного формату співпраці.

Слід підкреслити, що державні ветеринарні лікарі України підпорядковуються DPSS і не можуть виконувати розпорядження іноземного органу поза узгодженим міжвідомчим механізмом. Спроба координувати їхню діяльність напряму без згоди їхнього компетентного органу є перевищенням допустимих рамок адміністративного співробітництва та фактично приниженням українського державного органу із забезпечення безпечності харчових продуктів з боку ANSA.

З метою затягування процедури скасування заборони, на запит DPSS про проведення онлайн-засідання для процедурного врегулювання ситуації ANSA відповіла відмовою, а зустріч було скасовано в односторонньому порядку. Така поведінка сприяла ескалації напруженості та перетворенню технічного питання на двосторонній торговельний конфлікт.

Згодом Уряд України, ґрунтуючись на непропорційному та дискримінаційному характері дій ANSA, оголосив про запровадження обмежувальних заходів щодо виноробної продукції Республіки Молдова. Зв'язок між початковими непропорційними діями і подальшою реакцією очевидний.

Відповідальність за цю ескалацію не може бути перекладена на зовнішнього партнера. Адміністративні рішення мають ухвалюватися й оцінюватися інституційно, а їхні економічні та дипломатичні наслідки не можуть ігноруватися або мінімізуватися за допомогою публічних виправдувальних заяв.

Захист здоров'я споживачів не може використовуватися як формальне прикриття для заходів з вибірковим економічним ефектом. Компетентні органи зобов'язані діяти виключно на підставі доказів, дотримуючись принципу пропорційності та меж своїх повноважень.

Будь-який відступ від цих принципів підриває:

• інституційну репутацію держави;
• стабільність зовнішньоторговельних відносин;
• довіру бізнесу до передбачуваності адміністративних рішень.

Ситуація, що склалася, вимагає публічного роз'яснення реальних підстав вжитих заходів, інституційного визнання відповідальності та негайного повернення до законної, прозорої та узгодженої двосторонньої процедури.