Небезпечний податок: експерти розповіли, хто в Україні може залишитися без житла

81,7 т.
Податок на житло

За несплату податку на нерухомість, порядок застосування якого змінився з 1 липня 2016 року, деякі громадяни можуть втратити житло. На думку експертів, в особливій зоні ризику перебувають сільські жителі, багато об'єктів нерухомості, які досі не зареєстровані належним чином. Однак як тільки органи контролю отримають усю інформацію про них, то зможуть конфісковувати майно у боржників.

Про це повідомляє "Страна.ua" .

Згідно з новими правилами, якщо раніше платити потрібно було лише за квартири площею понад 120 кв. м і будинки від 240 кв. м, то тепер норми вдвічі урізали - до 60 кв. м і 120 кв. м відповідно. По-друге, податок ввели не тільки для житлових, але і для нежитлових приміщень, тобто, до загальної площі будуть додаватися і господарські будівлі, наприклад, сараї або альтанки на приватних ділянках. По-третє, гранична ставка податку збільшена з 2% до 3% від мінімальної заробітної плати за квадратний метр.

Відео дня

Заплатити за рахунками українцям потрібно упродовж 60 днів із моменту отримання повідомлення. За прогнозами податківців, надходження до Державного бюджету від цього збору складуть близько 550 млн гривень.

Суми, які фігурують у податкових повідомленнях, в кожному регіоні різні. Конкретні ставки місцевих рад визначають самостійно. У підсумку, наприклад, у Києві, Дніпрі, Ужгороді, Івано-Франківську платять по 1% від мінімальної зарплати (12,18 грн./кв. м), Харкові та Одесі - 2% (24,36 грн./кв. м, але при цьому пільгова площа збільшена до 120 кв. м), у Львові, Рівному та Кіровограді - 0,5% (6,09 грн./кв. м), розповідає провідний фахівець одеського агентства "Олександр-N" Олексій Красотов.

Оскільки платити потрібно тільки за зайві квадрати, суми, які доведеться віддати державі, не надто великі. Наприклад, за квартиру в 150 кв. м у Києві потрібно заплатити 365,4 гривень, у Львові - 182,7 гривні.

Однак поки платіжки прийшли далеко не всім українцям, у кого є перевищення метражу. "Справа в тому, що вони виписуються, виходячи з даних у Державному реєстрі речових прав, а там є дані тільки щодо об'єктів, за якими укладалися угоди після 2012 року. Решта автоматично потрапляють у "сіру "зону", - пояснює аналітик агентства SV Development Сергій Костецький.

За його словами, теоретично українці, які знають про наявність у них зайвих квадратних метрів, повинні самі піти в податкову і попросити виписати їм повідомлення.

"Але таких свідомих громадян у нас одиниці. Решта сидять і чекають, дуже радіючи при цьому, що не отримують платіжки, і розраховуючи, що про них забудуть", - говорить експерт.

У свою чергу, юристи запевняють у тому, що українцям можна абсолютно легально не платити за "зайву" нерухомість. Адже зміни до Податкового кодексу, які узаконили цей платіж, не можуть вноситися пізніше 15 липня. А оскільки правки з'явилися в кінці грудня 2015 року, то податок набуває законного статусу лише цьогоріч, а платити його громадяни повинні лише в 2017 році.

"Платник податків повинен бути заздалегідь готовим до можливих змін (не менше, ніж за півроку), в іншому випадку вони починають діяти через рік. У нашому ж випадку законодавці попередили громадян за три дні. Це спричинило ланцюгову реакцію і з боку місцевих органів самоврядування, що не встигли вчасно затвердити відповідні положення про місцеві податки (до яких відносяться податок на майно і транспортний податок)", - говорить керівник практики податкового і митного права АТ "Вдовичен і партнери" Марія Золотарьова.

За її словами, українці активно шукають спосіб не платити збір, зокрема намагаються оскаржити його в судовому порядку. "Платники, як правило, вибирають варіант звернення до суду з адміністративним позовом про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Менш поширеною є ініціатива визнання в судовому порядку протиправним рішення органу місцевого самоврядування в частині відповідних положень про податок на майно. Є і зовсім дивні випадки - в судовій справі ініціатором визнання протиправним рішення місцевої влади виступала прокуратура в інтересах держави (постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 807/1234/15)", - розповідає Золотарьова.

Але при цьому вона додає, що поки результати таких оскаржень у судах першої та апеляційної інстанції, як правило, на стороні податківців.

"Створюється враження, що судова влада виступає в ролі "бюджетоутворюючого підприємства", що не дає здійснити "пролом" у місцевих бюджетах. Хоча, наприклад, результати судової практики з питання сплати транспортного податку, де, по суті, фігурує це ж порушення вищевказаного принципу стабільності, більш райдужні - неодноразово судові рішення ухвалюються на користь платників. Можливо, варто сподіватися на позитивний розгляд цієї категорії спорів у вищих судових інстанціях, а найсміливішим платникам податків варто звертатися до Європейського суду з прав людини", - радить юрист.

Є й інший спосіб не платити податок на нерухомість. Йдеться про "дроблення" об'єкта й оформлення його частин на різних власників. Розраховувати потрібно таким чином, щоб оформлена на кожного власника площа не перевищувала 80 кв. м для квартир і 160 кв.м для будинків, говорить керівний партнер юридичної фірми "Місечко та партнери" Володимир Місечко. У свою чергу, Золотарьова радить розглянути і варіант укладання договорів оренди, що передбачає компенсацію орендодавцю сплаченого ним податку на нерухомість.

Що стосується ситуації на ринку нерухомості, то, за словами ріелторів, "необов'язковість" податку на нерухомість поки не змусила українців переглянути свої житлові переваги. За їхніми словами, податок практично не робить абсолютно жодного впливу на ринок житла.

"Якщо покупець розглядає варіанти квартир, скажімо, площею 59 кв. м і 62 кв. м, то він вибирає першу з формулюванням "щоб не вплутуватися в податок на нерухомість", - говорить Красотов.

За його словами, більшість покупців взагалі не враховує фактор податку на нерухомість при виборі житла. "Поки не прийшли платіжки, і всі масово не побігли платити, ніхто не розуміє, що це таке", - пояснює він.

Із Красотовим погоджується і керівник "Харківського агентства нерухомості" Світлана Якимова.

"Людей більше хвилює підвищення комунальних тарифів. На тлі нових розцінок на тепло і воду податок на нерухомість виглядає сущими копійками", - пояснює вона.

Однак Костецький радить не применшувати серйозність нововведення. "За несплату податку на нерухомість передбачені штрафні санкції (10-20% від суми податку залежно від терміну прострочення). І якщо хтось розраховує, що держава про нього забуде, то це даремно. Навіть якщо вам не прийшла платіжка, борг спливе, як тільки будуть виконуватися будь-які дії з нерухомістю - продаж, дарування, успадкування та інше. І доведеться заплатити вже з урахуванням усіх штрафів, і можуть виникнути неабиякі суми", - запевнив експерт.

За словами юриста компанії "Астерс" Вольги Шейко, в разі несплати спочатку застосовуються штрафні санкції. Стаття 126 Податкового кодексу передбачає, що при затримці оплати до 30 календарних днів включно штраф становить 10% від суми податку, а при затримці оплати більше 30 календарних днів - у розмірі 20%. Крім цього, за кожен день прострочення оплати податку нараховується пеня (120% облікової ставки Національного банку). Відмова від оплати податку може призвести до залучення особи до кримінальної та фінансової відповідальності за рішенням суду.

"Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податку може наступити, якщо розмір несплаченого податку перевищує 665 тис. гривень", - додає партнер адвокатського бюро Оксана Кобзар.

За словами Костецького, особливо ризикують сільські жителі, які мають, крім будинків, сараї, погреби, корівники та інше. Оскільки ці об'єкти старі, даних про більшість із них немає в єдиному Держреєстрі, тому цьогоріч селяни можуть не отримати платіжок. Але вже через рік їм можуть нарахувати за кілька тисяч гривень боргу.

"Цілком можливо, що виконавчі служби почнуть забирати житло за несплату податку", - прогнозує експерт, додаючи, що в зону ризику можуть також потрапити спадкоємці сільських садиб.

"Позбутися ж від такого майна може бути проблематично, адже продати його складно", - резюмує він.

Тому юристи радять громадянам, метраж будинків яких перевищує встановлені норми і які не отримали повідомлення про податок, самим іти в податкові органи і повідомити необхідні дані.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше в ДФС пояснили, як платити податок на житло спільної власності.