Нововведення бюрократії: українцям доведеться купувати нову довідку для продажу квартири

Згідно з проектом закону "Про енергетичну ефективність будівель", із 1 січня 2017 року будь-яка угода купівлі-продажу, успадкування, дарування або довгострокової оренди (від року) житла в Україні може бути оформлена винятково за наявності сертифіката енергоефективності.

Про це повідомляють "Вести" з посиланням на UBR.

Документ передбачає проведення з 1 січня 2017 року сертифікації енергоефективності низки об'єктів. Процедура повинна стати обов'язковою для споруджуваних будинків, а також тих, опалювальна площа яких перевищує 250 кв. м, де розміщені державні органи та які часто відвідують громадяни. Крім того, висновок буде вимагатися на всі будівлі або їхні частини, що відчужуються або передаються у користування на строк від одного року.

Усі сертифікати планується зібрати у відповідному реєстрі. Термін їхньої дії складе десять років. Саму процедуру проводитимуть атестовані фахівці. Право атестувати отримають навчальні заклади або, як зазначено в законопроекті, саморегулюючі організації, що працюють у сфері архітектури.

Читайте: Тривожна статистика: кожна третя новобудова в Україні небезпечна

Зараз в Україні існує три такі інстанції: Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури, Гільдія інженерів-проектувальників та Асоціація експертів будівельної галузі.

"Перевіряти енергоефективність, звичайно, треба, але де взяти стільки обладнання, щоб оперативно провести подібний аналіз по всій країні? Мало що зміниться хіба що для новобудов, адже й зараз для них вимагається паспорт енергозбереження", - прокоментувала голова київського відділення Гільдії інженерів технагляду за будівництвом об'єктів архітектури Тамара Шульга.

У свою чергу, голова Асоціації енергоаудиторів Андрій Цибулько вважає міністерський законопроект "корисною спробою систематизувати взаємовідносини у сфері енергоефективності". Однак за нинішньої економічної ситуації в країні ця ініціатива є не стільки реакцією влади на запити ринку, стільки формальним виконанням вимог Європейського Союзу. "Не маючи достатньо коштів для реалізації заходів з енергоефективності, навряд чи можна домогтися якогось ефекту від встановлення вимог в об'єкта", - зазначив Цибулько. Експерт переконаний, що нинішня редакція схеми професійної атестації енергоаудиторів зводить до мінімуму і корупцію на етапі видачі кваліфікаційних атестатів.

Але, корисне, по суті, нововведення в українських реаліях може трансформуватися в чергову корупційну схему, - вважає глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Читайте: Кіт у мішку: експерти попередили про незаконні здачі новобудов

"Навіщо окремо прописувати для споруджуваних об'єктів обов'язкову сертифікацію, якщо за дотриманням усіх державних будівельних норм, зокрема, тих, що обмовляють енергозбереження, вже стежить Державна архітектурно-будівельна інспекція? А ось обов'язкова сертифікація при переході права власності на будинки або їхні частини (квартири) може стати хорошим способом заробити багато грошей для "сидячих" на цій процедурі людей. Окремі фірми, сертифікувавши своїх фахівців, збиратимуть кошти з кожного продажу, при даруванні та спадкуванні", - побоюється Скубченко.

Оскільки сегмент енергоаудиту в Україні малорозвинений, сертифікат обійдеться потенційному продавцю не менш ніж у 600-1000 гривень, - припустив експерт.

Як повідомляв "Обозреватель", ДАБІ почала процес передачі повноважень із контролю над будівництвом на місця - регіональній владі.