Шотландський віадук із фільму "Гаррі Поттер" на Тернопільщині

Чи не кожен із нас хоча б раз у житті мріяв прокотитися "Гоґвортс-експресом" або на хвилиночку опинитися серед тієї неземної краси, якою їде цей знаменитий потяг. То що ж, бажання повинні збуватися! У селі Плебанівка, побудована старовина кам’яна переправа, яка нічим не гірша за свою сестру, що розташовується у Шотландії.

Відео дня

Історія Плебанівського віадуку

Цього велетня спорудили, коли частина українських земель була під владою Австро-Угорської імперії. Саме в той час почався "бум" залізничного транспорту. Тоді й вирішили прокладати маршрут від Тернополя до Копичинців. Метою проєкту було перевезення промислової продукції та сільськогосподарських товарів з України до монархії.

Будівництво тривало 4 роки. До справи підійшли з усією відповідальністю, адже віадук мав витримувати товарні вагони, які важили не одну тонну. Його конструкція продумана до найменших дрібниць. Не оминали увагою і якість будівельних матеріалів, кожен камінець ретельно відбирався австрійськими інженерами. Саме тому красень і досі височіє над глибоким яром.

До речі, в радянські часи милуватися переправою не було можливості. Її огородили колючим дротом та ретельно охороняли. Вона, як і за часів правління минулих господарів, виконувала свої обов’язки – дозволяла здійснювати транспортування ешелонів з вугіллям та цементом.

Коли Україна здобула незалежність, міст знову відкрили для "простих" людей, але повністю змінили концепцію роботи велетня. Тепер він вважається архітектурною пам’яткою і дбайливо оберігається. Сьогодні тут проводять різноманітні екскурсії, а ще поряд місцева влада обладнала веломаршрути та пішохідні доріжки. На жаль, потяги тут їздять не часто, споруду бережуть як зіницю ока.

Конструкція

Невипадково об’єкт спроєктовано в арковому стилі. Тоді точно не думали про красу чи оригінальність. Перед інженерами стояло завдання – звести міцну опору, яка зможе витримати титанічні навантаження. І саме така форма посилює надійність переправи та збільшує термін її експлуатації. Плебанівський віадук має дев’ять дуг, які глибоко всаджені в землю.

Під час будівництва конструкторам потрібно було врахувати безліч моментів. Звертали увагу навіть на погодні капризи та природні катаклізми. Хоча тут не так часто фіксувалися землетруси, але іноді вони все ж таки траплялися. Також зважали на гідрометеорологічні умови: сезонний перепад температур, вплив вітрів, дощів та можливе зледеніння.

На щастя, у людей, які працювали над проєктом все вийшло. Міст непохитно стоїть вже понад 120 років. І ми впевнені, що ще довго протримається.

Чому його називають віадук?

Такі переправи отримали свою назву ще за часів Стародавнього Риму. Вони мають свої особливості та значно відрізняються від інших. Такі інженерні конструкції будують лише над глибокими ярами та ущелинами, там де економічно або технічно не вигідно влаштовувати насип, щоб прокласти дорогу. Ще одна відмінність – їх ніколи не зводять над водою.

Де знаходиться локація та як до неї дістатися?

Обʼєкт розташований у селі Плебанівка, що на Тернопільщині. Дібратися сюди можна машиною або автобусом. Всього година від обласного центру і ви на місці. Але майте на увазі, якщо їхати громадським транспортом, то доведеться самостійно йти до місця призначення. Зазвичай, це займає ще 30 хвилин.

Також можна доїхати до споруди з Теребовлі, село має відмінне транспортне сполучення. Якщо прямуєте із заходу України, зверніть на трасу М19 – вона проходить через потрібний населений пункт.

Важливо! Нині доступ до об'єкту закритий! Насолодитися красою віадуку ви зможете після закінчення воєнного стану.

Зазначимо, що це не єдиний віадук на території нашої Батьківщини. У нас їх аж 6. Три на Тернопільщині, два на Львівщині та один на Івано-Франківщині.

Цікаві факти

Плебанівський віадук має брата-близнюка. Він знаходиться у шотландському поселенні Гленфіннан. Свою популярність він дістав завдяки культовому фільму про хлопчика, який вижив. Так, саме він з’являється у кадрах стрічки.

До речі, будівництво знаменитого моста з чарівного світу розпочалося на рік пізніше, але і закінчилося трішки швидше. Тож можна вважати, що переправи – однолітки.

На відміну від свого "родича", наш віадук постраждав під час Першої світової війни. Він був частково пошкоджений, але вистояв. Після закінчення бойових дій його відновили.

Споруда настільки вражає своїми розмірами та конструкцією, що на неї звернула увагу "Укрпошта". 2018 року було випущено поштову марку з зображенням переправи.

Раніше OBOZ.UA розповідав про найгарніші мости у світі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!