Зняття санкцій із РФ і загибель "Мінська": в Україні очікують удару від Європи
У Раді Європі загострилася так звана "російський криза". Деякі країни-члени РЄ, на чолі з Німеччиною і Францією, активно лобіюють інтереси РФ у контексті зняття санкцій і повернення російської делегації в ПАРЄ. Зі свого боку глава українського МЗС Павло Клімкін заявив, що подібне рішення вб'є Мінські домовленості.
Незважаючи на боротьбу українських дипломатів, у вівторок, 14 травня, Комітет міністрів Ради Європи підтримав проект міністерського рішення, в якому відкривається шлях для повернення Росії в ПАРЄ за надзвичайною процедурою. Це також є кроком до зняття санкцій з країни-агресора.
Очікується, що остаточне рішення буде ухвалено на засіданні на рівні міністрів у Гельсінкі 17 травня, і ймовірність, що воно буде позитивним для Росії – дуже велика. OBOZREVATEL вирішив розібратися, що буде далі і чи настане кінець "Мінська".
Читайте: "Готова віддати борг": названо мільйонну "платню" за повернення Росії до ПАРЄ
Чому РЄ хоче зняти санкції з Росії
Справа в тому, що в червні виповнюється два роки з того часу, як Росія припинила платити членські внески в бюджет Ради Європи. Таке рішення в РФ ухвалили через те, що в 2014 році ПАРЄ ввела санкції проти Москви і позбавила права голосу російську делегацію через анексію українського Криму і агресію на Донбасі.
Незважаючи на те, що обмеження не передбачали виключення РФ з європейської організації, російська делегація сама покинула ПАРЄ, а в помсту за санкції з 2017 року перестала платити внески до бюджету Ради Європи.
Згідно зі статутом організації, за систематичну несплату на Росію можуть накласти додаткові санкції, аж до її виключення з РЄ. У листопаді 2018 року про це також заявляв секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. Саме ця можливість зараз обговорюється на рівні дипломатів, парламентарів і міністрів всіх країн-членів.
Читайте: Україна жорстко звернулася до Ради Європи через поступки Путіну: опубліковано лист
На жаль, незважаючи на всі заяви з боку європейських політиків про те, що членство Росії в РЄ потрібно зберегти заради захисту простих росіян, які можуть втратити можливість захищати свої права в Європейському суді з прав людини, ключовим фактом у бажанні Ради Європи не дати РФ вийти з організації є саме фінанси.
Дивіться відео на тему:
Справа в тому, що частка Росії в річному бюджеті РЄ становить приблизно 30 млн євро, або 11% від загального бюджету. Станом на 2019 рік борг РФ був майже 60 млн євро. Ні в Раді Європи, ні в Парламентській асамблеї особливо не приховують, що без російських грошей справи в організації йдуть погано.
Саме через це з боку лояльних до Кремля країн йдуть масовані атаки на ПАРЄ з метою повернути російську делегацію. Останню таку спробу Україна відбила в квітні 2019 року, коли в організації збиралися ухвалити скандальну резолюцію, яка б ущемила в правах Парламентську асамблею в частині накладення і зняття санкцій з іноземних членів. Але українська делегація домоглася того, щоб в резолюцію було внесено правки, які не дозволили зняти санкції з Росії.
Читайте: Довкола членства Росії у Раді Європи буде дискусія — Мортен Енберг
"Якщо ми говоримо про санкції в ПАРЄ і про санкції загалом, оскільки вони є пов'язаними, то українська делегація в організації відпрацювала на всі 100%. Ми багато років тримаємо Росію поза Парламентською асамблеєю, тримаємо санкції, і остання резолюція чітко передбачає, що їхній перелік не може бути звуженим", – заявив в коментарі OBOZREVATEL народний депутат від фракції "Народний фронт" і член української делегації в ПАРЄ Леонід Ємець.
Тепер же, за його словами, все залежить не від депутатів, а від послів і міністрів у Раді Європи, які повинні ухвалити рішення щодо виключення Росії з організації.
"Власне, звідти надходять недобрі сигнали з приводу того, що ризики зняття санкцій з РФ реально існують", – сказав нардеп.
Про невтішні перспективи також каже і глава української делегації в Парламентській асамблеї Володимир Ар'єв: "На позицію Ради Європи про зняття санкцій дуже сильно вплинули результати президентських виборів в Україні, після яких наші союзники вирішили трохи дистанціюватися, тому що вони не розуміють, який напрямок обере Україна. Мені прямо говорили, що за нас не будуть відстоювати наші інтереси, якщо ми самі не розуміємо, куди нас буде вести нове керівництво у зовнішній політиці".
Читайте: Україна втратила сильного союзника в Раді Європи: що сталося
Зараз же в Раді Європи на рівні послів розглядається документ, який може стати стимулом для ПАРЄ внести відповідні зміни в регламент для того, щоб умови для повернення російської делегації стали сприятливішими. Комітет міністрів Ради Європи повинен розглянути документ на засіданні 17 травня.
"Ситуація досить серйозна, і попередити про наслідки, зокрема Францію і Німеччину, які лобіюють повернення Росії в ПАРЄ, щоб не виключати її з РЄ, це був правильний хід. Ми повинні були це зробити, і показати, що для нас це важливий крок", – зазначив Ар'єв у коментарі OBOZREVATEL.
Доля Мінських домовленостей
Незважаючи на відсутність прямого зв'язку між Мінськом і санкційним тиском на РФ у Раді Європи, Павло Клімкін пояснив, що якщо Комітет міністрів РЄ піде на зустріч Росії і зніме санкції – це зруйнує логіку всього того, що було зроблено спільними зусиллями в контексті тиску на РФ і спроб повернути її діяльність у міжнародне правове поле.
Читайте: Росія відмовилася від перемир'я на Донбасі: все про переговори в Мінську
"Якщо ви підете (на зняття санкцій. – Ред.), як цього хочуть декілька країн, я того ж дня вийду і скажу, що Мінська у нас тепер немає, і його вбила не тільки Росія, його вбили також ви", – заявив він.
Зі свого боку Леонід Ємець вважає, що до ухвалення конкретних рішень у Раді Європи, говорити про долю Мінських домовленостей рано. А його колега Володимир Ар'єв із упевненістю заявляє, що в України розроблені плани дій на кілька ймовірних розвитків подій.
Але в той же час глава української делегації в ПАРЄ погоджується з тим, що якщо Франції та Німеччини вдасться домогтися зняття санкцій із РФ, то сенсу в чинному форматі Мінських домовленостей буде мало.
Читайте: "Порушують Мінськ!" Захарова відзначилася фейком про український мовний закон
"Якщо Німеччина і Франція як гаранти Мінських домовленостей роблять все для того, щоб дати пас агресору, очевидно, що цей формат не може працювати в тому вигляді, в якому він працював раніше. Зокрема, як той формат, до якого прив'язані санкції проти РФ. якщо Берлін і Париж показують, що вони готові йти на послаблення в цьому плані, то вони підуть на послаблення і в іншому. Але відповідати за це вже будуть вони, а не ми", – заявив Ар'єв.
Втім, перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий вважає, що, роблячи таку заяву, Клімкін прямо не мав на увазі вихід України з Мінських домовленостей.
"Не виключаю, що це може бути легкий шантаж. Найімовірніше, це декларація, а не оприлюднення певного сценарію дій України. Думаю, що міністр мав на увазі не те, що Україна вийде з Мінського процесу, а те, що зруйнується сам формат, через те, що і зараз на Росію немає суттєвого впливу, а тоді вона взагалі не буде відчувати будь-якого стимулу для врегулювання конфлікту", – пояснив він OBOZREVATEL.
Читайте: Нові санкції проти РФ: в Україні чекають на позитивне рішення Євросоюзу
Солодкий також зазначив, що слова міністра дійсно можуть здаватися занадто гучними, але водночас у них присутня логіка.
"Україна має право на такі заяви, і вони виглядають цілком логічними. Адже від представників ЄС ми неодноразово чули такий аргумент: якщо поховати Мінські домовленості, не дотримуватися їх, то у ЄС не буде підстав для продовження санкцій проти Росії", – каже міжнародник.
"Тобто, якщо така логіка має право на життя, то має право на життя зворотна логіка – якщо не буде санкцій, то явно не може бути і Мінських домовленостей. Адже цей переговорний процес тримається на формулі й логіці, що є певний тиск на Москву, зокрема у вигляді режиму санкції. Якщо цього тиску не буде, то руйнується сам підхід врегулювання. Тоді у Росії, яка в принципі відчуває себе безкарною, не буде взагалі ніяких мотивів, щоб бути конструктивною в розв'язанні конфлікту", – зазначив він.
Читайте: Російські паспорти на Донбасі: країна ЄС заявила про нові санкції
Відреагували на заяву Павла Клімкіна і в команді новообраного президента України Володимира Зеленського.
"Це дуже серйозна заява з боку міністра, тому що до "Мінськ" прив'язана велика частина санкцій, які здійснюються щодо РФ. І так легко відмахуватися від цього процесу, мені здається, є неправильним", – заявив спікер із політичних питань Дмитро Разумков.
За його словами, є надія на те, що за Зеленського мінський формат можна буде реанімувати із залученням інших країн, які підтримують Україну протягом усіх років війни.