Зеленський без вертикалі і народження "третьої сили": до чого призведуть місцеві вибори в Україні

  • Яка буде явка на виборах

  • Як зміниться політичний ландшафт

  • Чим запам'ятаються місцеві вибори-2020

Місцеві вибори в Україні

В Україні 25 жовтня пройде перший тур місцевих виборів: з відкритими списками і розширеними повноваженнями регіональних влад. На відміну від минулих років, серед лідерів, ймовірно, опиниться велика кількість місцевих проєктів. Якщо раніше мери найчастіше були членами загальнонаціональних партій, зараз вони створюють свої політсили.

Президент Володимир Зеленський ризикує залишитися без чіткої вертикалі влади, коли загальнонаціональну стратегію виконують також еліти на місцях. Крім того, соціологи впевнені, що одним із результатів виборів може бути поява ще однієї і навіть кількох партій, які створять конкуренцію чинним парламентарям.

Детальніше про те, чого чекати від результатів виборів, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що далі? Нові гравці у великій політиці й союзи

Ще кілька років тому в Україні була чітка вертикаль влади. У президента була своя партія, своя фракція, свій голова облдержадміністрації і близько двох третин депутатів у місцевих радах. Зараз же ланцюжок буде перериватися на губернаторі – більшість великих міст отримає мерів і депутатів, які не мають стосунку до загальнонаціональних партій.

Свої сили створили мери багатьох міст, вони ж приводять своїх людей до міських рад, розповідає OBOZREVATEL соціолог Андрій Єременко. "У жодному місті за рідкісним винятком жодна з національних партій не набере і 30%, хоча можливі винятки. З'являється величезна кількість місцевих партій. У Чернівцях взагалі конкуренція винятково серед місцевих партій, та й у Києві схожа ситуація. Виникає цікава історія. У національних-центральних партій взагалі зникає механізм ухвалення рішення на місцях", – каже Єременко.

Далі переможці на місцях почнуть готуватися до парламентських виборів і спробують вийти на загальнонаціональний рівень, упевнений соціолог. Це може призвести до появи нової "третьої сили" в парламенті наступного скликання.

Ще один варіант для місцевих партій, які зараз отримають перемогу, – шукати союзників серед загальнонаціональних партій до наступних виборів. Щоб увійти в "велику політику", їм потрібно буде подолати бар'єр не тільки у своєму регіоні, а й загалом по країні, додає в коментарі OBOZREVATEL директор центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.

"Більшість формуватимуть місцеві проєкти. Вони не завжди чисто регіональні. Вони будуть формувати більшість. Це не парламентські партії, а місцеві. Це нова тенденція, яка трохи переформатує всі політичні процеси. Можлива поява таких одиниць, які будуть менше залежати від центру" , – розповідає Дмитрук.

Єременко пояснює: в Україні з'явилася велика кількість виборців, які розчарувалися і в "старих", і в "нових" політиках, і тепер готові звернути увагу на місцеві партії. Для прикладу, якщо раніше "прозахідна партія" ( за вступ до ЄС і НАТО) традиційно набирала близько половини голосів, то зараз – близько 15%. Прихильники такої ідеї залишилися, але тепер шукають інші політичні сили, які будуть відображувати їхні переконання.

"Буде багато спроб створити загальнонаціональну політичну силу. Партії, які отримали результат в одному-двох-трьох містах – їх буде багато", – підсумував Єременко.

Політики йдуть за грошима

Напередодні виборів політики практично не замовляли досліджень електоральних переваг, які стосуються облрад, але водночас практично всі соціологічні центри вивчали, кого українці обиратимуть до міських рад. Головна причина такої тенденції – гроші.

У межах децентралізації левова частка податків залишається на місцях, тут ухвалюють рішення, як розпоряджатися землею, чи давати дозволи на нове будівництво, де і що ремонтувати, скільки коштів і на що витрачати. Поява такого ресурсу посилила політичну конкуренцію.

Виявилося, що місцевим елітам вигідніше працювати самостійно і нікому не підкорятися, а не перебувати в межах загальнонаціональної партії. Є десятки міст, де мери вже не перший рік перебувають біля "керма", але вперше висуваються самостійно зі своєю політичною силою.

Якою буде явка

За даними опитувань, 60% говорять, що вони прийдуть на вибори, але реальна цифра може бути значно меншою, розповідає OBOZREVATEL директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. "Мені здається, що це завищена оцінка. Навряд чи буде більше ніж 50%. На минулих була 40%. Ставлення до виборів буде видно з явки", – прогнозує експерт.

Таку саму оцінку озвучує і Дмитро Дмитрук. До того ж він вважає: через те що змінилося законодавство, результати виборів будуть пізніше, ніж на минулих виборах. Якщо раніше для звірки була одна форма, зараз їх буде чотири. А це в рази ускладнить процес оброблення й підрахунків результатів.

"Усі, хто проводив опитування, кажуть, що голосуватимуть 60-70%. Мені здається, явка – близько 50%. Де погода хороша, шанси дійти до дільниць збільшаться. Наприклад, у Києві зараз хороша погода. Був би дощ, шанси були б нижчі", – додає Єременко.

У результаті децентралізації роль регіональної влади в Україні зросла. І така тенденція, ймовірно, продовжиться. Тепер у руках мерів, глав ОТГ і місцевих рад не тільки бюджети, а й свої політичні сили з програмами, які часто зачіпають і національну політику. І від вибору українців 25 жовтня залежить не тільки ситуація в їхніх під'їздах, школах і лікарнях, а й майбутнє всієї країни.

УкраїнаМісцеві вибори в Україні 2020вибори в Україні