Закон про реінтеграцію Донбасу: палкі дебати на тлі зіткнень під стінами ВРУ

Закон про реінтеграцію Донбасу має шанси бути ухваленим у президентському варіанті, хоча опозиція пропонує понад 600 поправок. Дебати почалися на тлі протестів під парламентом.У вівторок, 16 січня, українські депутати розглядали у другому читанні президентський проект закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях". Опозиції не вдалося зламати опір фракцій парламентської більшості, тож лише кілька з понад 600 поправок мають шанси на підтримку парламентом.

Війна депутатських аргументів

Перша половина обговорення законопроекту виявила головні протиріччя депутатів з президентським варіантом. Фракції "Самопомочі", "Батьківщини" та Радикальної партії України наполягали на внесенні в назву документа та його норми згадки про Крим, а не лише Донбас. Але представники парламентської більшості від фракції блоку Петра Порошенка (БПП) і "Народного фронту" заперечували, пояснюючи, що регламент забороняє змінювати назву проекту закону під час другого читання. Як сказав секретар комітету Верховної Ради з нацбезпеки і оборони Іван Вінник, згідно з міжнародним правом, "всі положення щодо Донбасу з відповідними змінами діють і щодо Криму".

Натомість депутати від Опозиційного блоку заявляли в кулуарах парламенту, що всі одностайно будуть "давити на червоні кнопки" і не підтримуватимуть законопроект, що суперечить, на їхню думку, "щонайменше шістьом статтям конституції України і міжнародним угодам".

Депутат від фракції Михайло Папієв в інтерв'ю DW лякав своїх колег тим, що в разі ухвалення такого закону Україна опиниться в міжнародній ізоляції. "Весь світ сказав, що альтернативи мінським угодам немає. Але ті депутати, що хочуть ухвалити цей закон, фактично плюють в бік Німеччини, Франції і США, вилучивши з "тіла" закону згадку про мінські угоди", - вважає він.

Депутатка від "Батьківщини" Оксана Білозір наполягала на поправці, яка визначає Росію, як державу-агресора, відповідальною за виплату компенсацій збитків населення та держави від окупації українських територій. "Зараз суди змушені користуватися законом "Про терористичну діяльність", а там чітко вказано, що збитки компенсує держава, тобто Україна", - заявила Білозір. Заступниця фракції БПП Ірина Луценко визнала збитки від російської окупації "на більше, ніж 50 мільярдів доларів США". Але вона вважає, що саме визнання законом Росії, як держави-агресора, автоматично тягне за собою її "відповідальність за завдані економічні збитки окремим районам Луганської та Донецької областей, Україні і її економіці в цілому".

Відповідальність за воєнні злочини

Ще одна суперечка зав'язалася щодо пропозиції депутата Олексія Рябчина від "Батьківщини" прописати в законі норму про кримінальну відповідальність осіб, що вчинили воєнні злочини і співпрацювали з окупантами. "Особи, що вчинили злочини проти держави і людяності мають понести відповідальність, бо безкарність породжує хаос", - так аргументував свою поправку Рябчин. Проте Іван Вінник зауважив, що учасники незаконних збройних формувань несуть відповідальність за іншими законами України і повторювати це в цьому законопроекті недоречно.

Вилучити частину другу шостої статті законопроекту вимагав позафракційний депутат Андрій Іллєнко. На його думку, вона фактично встановлює можливість торгівлі з окупованими територіями. "Торгівля з окупантами і визнання будь-яких правочинів з ними є неможливою і не треба це прикривати жодною гуманітарною риторикою", - заявив Іллєнко. Але і ця поправка, як і всі попередні, не набрала підтримки навіть ста голосів депутатів, за необхідних 226 голосів для її схвалення.

Саботаж поправок

До останнього часу доля цілого законопроекту лишалася невизначеною. Депутати від парламентської більшості у приватних розмовах не приховували, що їм "поставлене завдання згори" за будь-яку ціну ухвалити саме президентський варіант законопроекту з мінімальними і лише суто косметичними поправками. "Наша фракція буде голосувати "за" і я думаю, що до кінця дня ми матимемо новий закон про деокупацію і реінтеграцію Донбасу", - сказав журналістам в кулуарах парламенту голова фракції БПП Артур Герасимов.

Натомість голова "Самопомочі" Олег Березюк зазначив, що його фракція підтримає законопроект лише в разі чіткого визначення дати початку окупації, а також звуження права президента одноосібно і на свій розсуд керувати силовими структурами і Збройними силами України в зоні конфлікту.

До обіду депутатам вдалося розглянути понад 300 з більш як 600 поправок і всі опитані законодавці стверджували, що головний бій за ухвалення законопроекту розгортатиметься під час вечірнього засідання. Водночас голова Верховної Ради України Андрій Парубій не виключив, що розгляд правок до закону може затягнутись. "Якщо не зможемо розглянути сьогодні, то ми їх продовжимо розглядати завтра, не встигнемо завтра - розглядатимемо в четвер, і в четвер виходимо на голосування. Але ми нікому не дозволимо зірвати розгляд цього законопроекту", - сказав він.

Тим часом біля стін Верховної Ради відбулася акція протесту "Марш "Стоп реванш", організована правими та націоналістичними організаціями. Вони вимагали ухвалення не лише закону про реінтеграцію Донбасу, а й інших законопроектів, серед яких проект закону про колабораціонізм, про антикорупційний суд, про українську мову та

запровадити санкції проти Росії, російських та проросійських олігархів. Учасників акції зібралося не більше 150 осіб. Вони намагалися зчиняти галас "щоби їх почули в Раді" і підпалили шини, але поліція швидко їх загасила під час короткої сутички. Одну людину затримали, повідомили у Нацполіції України.