БлогиСвіт

Реформа з непередбачуваними наслідками

311

Ліквідувавши суди в Україні, президент Петро Порошенко запустив другий етап судової реформи в країні. Непродуманість деяких механізмів реформи криє в собі чимало небезпек.Після завершення формування нового Верховного суду, яке було першим етапом судової реформи, в Україні почався другий етап перекроювання судової системи. 29 грудня президент країни Петро Порошенко підписав низку указів про ліквідацію більше сотні районних судів та створення 50 окружних. Також зміни торкнулися господарських та апеляційних судів. "Ми повинні наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів", - сказав тоді Порошенко, підписуючи укази. Натомість, чи наблизиться таким чином правосуддя до українців, як обіцяє президент?

"Сім кіл пекла" повторно

Після ліквідації судів, що означає повне припинення діяльності цих установ, мають бути створені нові суди з новонабраним штатом суддів, які повинні почати свою роботу з "чистого аркушу". І ось тут починаються проблеми. Адже, якщо установа ліквідується, то вся її попередня діяльність зупиняється і стає вже історією. Однак як бути з судовими справами, які розпочали суди до ліквідації? Адже деякі справи тягнуться роками, деякі на фінальній стадії, деякі тільки розпочинаються. Першими на сполох забили адвокати родин "Небесної сотні". У своєму відкритому зверненні до Петра Порошенка Адвокатська дорадча група та громадська організація "Родина Героїв Небесної сотні" вказують на те, що ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ, які перебували в провадженні таких судів на момент ліквідації з початку. Оскільки в нових судах будуть заново набиратись судді, а всі справи потраплять на автоматичний розподіл для визначення нового складу суду.

А зважаючи на кількість справ в провадженні районних судів, зокрема Києва, де здебільшого розглядаються справи Майдану, це призведе до колапсу роботи майбутніх судів, а також перешкоджатиме притягненню винних до відповідальності, або й взагалі унеможливлять розгляд справ Майдану, кажуть адвокати. "Наші справи слухаються по два-три роки і у деяких є прогрес, допитана велика кількість потерпілих і свідків. Це означає, що потрібно буде все починати спочатку. Втрачається час. Плюс свідки і потерпілі з часом забувають багато-чого по тих обставинах. Це буде впливати на якість доказової бази при новому слухані", - констатує Вікторія Дейнека, адвокат родини загиблого на Майдані у 2014 році журналіста В'ячеслава Веремія. За її словами, родини загиблих нині у розпачі, адже, якщо справи Майдану почнуть слухати у нових судах з початку, їм доведеться повторно пройти "сім кіл пекла" повторно. "Чи не буде це суперечити Європейській конвенції і не буде така ліквідація підставою обвинуваченим оскаржувати потім вироки? Відповіді на ці запитання у нас немає", - наголошує Вікторія Дейнека.

Вона вказує на те, що це стосується не лише справ Майдану, а й всіх інших цивільних, адміністративних, кримінальних справ, для завершення яких у новостворених судах людям потрібно буде повторно витрачати ресурси і час.

Спершу реформа, а потім щось придумаємо

DW надіслала запит до Адміністрації президента України, Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України з проханням надати інформацію про те, як після ліквідації та реорганізації судів, відповідно до указів президента України від 29 грудня 2017 року, буде врегульовано порядок передачі справ новим судам та чи буде продовжуватись розгляд розпочатих справ чи буде ініційовано повторний їх розгляд. Президентська адміністрація відмовилася відповідати на запитання, інші відомства на момент публікації відповіді не надали.

В інтерв’ю виданню "Українська правда" заступник голови Адміністрації президента України Олексій Філатов, якого називають ідеологом судової реформи в Україні, днями пообіцяв, що суди не будуть ліквідовані до того моменту, допоки в них слухаються суспільно-резонансні справи, зокрема справи Майдану. При цьому він не виключає, що деякі справи доведеться слухати з початку. "Є справи, які розглядаються протягом двох днів або місяця. З останніми немає великих ризиків або негативних наслідків, якщо розглянути їх спочатку", - вважає Олексій Філатов. За його словами, як варіант вирішення проблеми можуть бути законодавчі зміни, які зобов’яжуть суддю забирати на нове місце роботи справу, яку він розпочав слухати раніше. "Можна внести зміни в закон, щоб справа йшла за суддею, якщо він переводиться при реорганізації суду. Почали слухати справу, перевели в інший суд і юрисдикція збігається, якщо це не переведення з Харкова в Закарпаття, а в рамках одного району Києва, тільки в новому суді - то продовжуєш слухати цю справу", - пропонує Філатов. Разом з тим, поки про розробку таких законопроектів ніхто офіційно не заявляв.

Переведення чи звільнення?

При цьому в експертів вже є чимало зауважень до таких ініціатив Адміністрації президента. "Переведення судді до нового суду означає, що він автоматично отримає там роботу, аби продовжити слухати розпочату раніше справу. Це добре, але де тут реформа?", - запитує Роман Маселко, адвокат, член Громадської ради доброчесності. Саме цей постійно діючий незалежний громадський орган у системі судоустрою України допомагає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України встановлювати, чи відповідає суддя критеріям професійної етики та доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання. За словами Маселка, судова реформа передбачає, що через конкурси у нові суди будуть набрані нові судді не заплямовані корупцією чи замовними справами. Натомість пропозиції Адміністрації президента про автоматичне переведення суддів з ліквідованого суду у новий зводить увесь зміст судової реформи нанівець. "Такі ініціативи створюють ризики для системи українського судочинства. Оскільки в результаті ми не отримаємо ні оновлення суддівського корпусу, ні очищення судів. Їх просто переведуть в нові суди, оскільки у них розпочаті резонансні справи, і скажуть, ну що ви хочете, він мусить перейти, бо ви ж самі хочете, аби справи Майдану були закінчені", - сказав DW Роман Маселко. Він припускає, що влада може прикриватися суспільним інтересом до резонансних справ, аби знівелювати судову реформу.

Підґрунтя для спекуляцій дійсно є, зауважує заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Він вказує на те, що автоматичне переведення суддів у нові суди після ліквідації раніше діючих прописано в діючому законодавстві, оскільки не повинно бути перерви у здійсненні правосуддя. Натомість перехідні положеннях змін до Конституції України передбачають, що в разі ліквідації чи реорганізації судів, судді набираються через конкурс і починають здійснювати судочинство "з чистого аркушу". "Тут буде ще багато різночитань, оскільки це правова колізія. Хоча Конституція має вищу юридичну силу, але дискусій з цього приводу не уникнути", - зазначає Роман Куйбіда.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги