Візьміть участь
у розіграші
смартфону на Android Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Офшорна пастка "Кримського титану"

254

Екологічне лихо на заводі "Кримський титан" засвідчило нагальність модернізації заводу. Утім, після анексії Криму інвестиції у безпеку і захист довкілля стали примарними через західні санкції.Причини критичного забруднення повітря викидами заводу "Кримський титан" у Армянську, внаслідок якого з міста, а також з прилеглих територій на материковій Україні довелося евакуювати дітей, досі офіційно не встановлені. З боку російських ЗМІ і чиновників лунають звинувачення на адресу України: мовляв, забруднення повітря пов'язане з пересиханням колектора біля заводу, яке стало наслідком перекриття Києвом Північно-Кримського каналу. Раніше він значною мірою забезпечував потреби засушливих районів на півночі півострова. У колектор скидаються токсичні відходи виробництва. Внаслідок часткового висихання водойми отруйні речовини, згідно з цією версією, почали розповсюджуватися у повітрі разом з пилом. З українського боку натомість покладають відповідальність за безпеку на російську владу, яка контролює Крим після анексії і звернулися до міжнародних організацій розібратися у ситуації.

Що далі?

Представники заводу і чиновники заспокоюють, що невдовзі ситуація нормалізується. Утім, ризик повторення екологічного лиха на півночі Криму залишається високим, констатують експерти. Річ у тім, що екологічна безпека виробництва в Армянську, вочевидь, не відповідає сучасним екологічним стандартам. "У Німеччині під час виробництва титану не використовуються відкриті накопичувачі. Після виробництва діоксиду титану залишається так звана розбавлена кислота. Ще років 20 тому її утилізували в Північному морі, але потім це заборонили. Сьогодні її переробляють", - зазначив у розмові з DW німецький хімік професор Аксель Кляйн (Axel Klein).

Перспективи модернізації виробництва в Армянську, утім, виглядають більш ніж примарними. Адже "Кримський титан" після анексії півострова працює, фактично, у юридичному вакуумі. Підприємство контролюють дві паралельні структури. Завод досі належить зареєстрованому у Києві акціонерному товариству "Юкрейніан кемікал продактс". Цю компанію, через низку фірм у Німеччині, Австрії і на Кіпрі, контролюють мільярдер Дмитро Фірташ і сестра колишнього голови адміністрації президента часів Віктора Януковича Юлія Льовочкіна.

Однак юридично українське товариство на даний момент не здійснює управління "Кримським титаном". Завод влітку 2014 року передали "в оренду" новоствореній московській компанії "Титановые инвестиции". Згідно з даними російського реєстру юридичних осіб (ЕГРЮЛ), ця компанія належить кіпрській фірмі Letan Investments Limited. Засновником цієї компанії, за даними кіпрського реєстру, є генеральний директор "Кримського титану" Олександр Ємелін. Водночас, бенефіціаром цієї компанії є Дмитро Фірташ. Принаймні на це вказують дані міністерства юстиції США, яке досліджувало активи олігарха в рамках розслідування кримінальної справи про корупцію.

Експорт через Швейцарію

Вочевидь, нова паралельна структура була створена для роботи в умовах санкцій. Річ у тім, що для експорту готової продукції заводу потрібні українські сертифікати походження. А отримати їх на російську юридичну особу неможливо. Експорт виробленого в Армянську диоксиду титану в країни Заходу продовжується і після анексії. Як встановила DW, дистриб'ютором продукції "Кримського титану" на Заході є підконтрольна Фірташу швейцарська компанія Tolexis Enterprises AG, зареєстрована у кантоні Цуг. Вона продає продукцію, виробником якої вказується "Юкрейніан кемікал продактс". За інформацією холдингу Group DF, до якого входить ця компанія, диоксид титану експортується у понад 60 країн. Тим не менше, згідно зі звітністю "Юкрейніан кемікал продактс", її виручка від експорту постійно скорочується, а збитки - зростають.

Однією з причин цього є логістичні труднощі. Постачання сировини з материкової України в Крим заборонені запровадженими Києвом санкціями. Крім того, західними санкціями суднам заборонено вхід в порти Криму, тоді як залізнічне сполучення півострова з материком відсутнє. Як засвідчило оприлюднене навесні розслідування програми "Наші гроші", сировина відправляється з українських портів кораблями. Пунктом призначення на папері є російські порти. Однак у Керченській протоці сировину перевантажують і російськими кораблями везуть в Крим.

Аби знизити логістичні витрати, керівництво зареєстрованої в Росії компанії "Титановые инвестиции", за даними російських ЗМІ, планує власним коштом до кінця 2019 року збудувати залізничну гілку, аби приєднатися до залізниці, яка з'єднає Крим із Росією через Керченський міст. Водночас фінансування цього будівництва викликає запитання. Адже фінансове становище "Титановых инвестиций" також невтішне: кілька років поспіль компанія є збитковою, свідчить звітність у ЕГРЮЛ.

Санкції ЄС забороняють фінансування

Яким чином покриваються збитки "Кримського титану", незрозуміло. Холдинг Дмитра Фірташа Group DF не відповів на запит DW про роботу в умовах санкцій і необхідні інвестиції в модернізацію заводу. Знайти законний спосіб вкладати кошти материнських компаній у кримський бізнес Фірташу буде непросто. Адже всі вони зареєстровані в країнах ЄС: у Німеччині, в Австрії і на Кіпрі. Кошти цих компаній, за даними мінюсту США, розміщені у банках Кіпру, а також на рахунках у швейцарському підрозділі "Газпромбанку". Кінцевим власником холдингу Ostchem, до якого входить завод в Армянську, є офшорна кіпрська компанія Fleori Enterprises Ltd.

Відповідно до санкційного декрету ЄС 2014 року, європейським компаніям заборонено укладати угоди про надання позик чи кредитів структурам у Криму чи Севастополі. Крім того, заборонено і "участь у договорах про надання позик", тобто, наприклад, надання гарантій за позиками. А це ускладнює отримання кредитів від російських банків "Титановым инвестициям". "Ми маємо справу з юридичною "сірою зоною". Можливо, може йтися про непряме фінансування, яке, імовірно, було би незаконним", - прокоментував ситуацію у розмові з DW на уомвах анонімності німецький юрист, який спеціалізується на міжнародних санкціях.

Таким чином, говорити про масштабні інвестиції в безпеку і екологію за умов, що склалися після анексії, не доводиться. Тим більше, що за десять років до анексії, протягом яких Дмитро Фірташ контролював "Кримський титан", питання екологічної безпеки виробництва і без санкцій не було вирішене.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги