Візьміть участь
у розіграші
Набір косметики для чоловіків Взяти участь
Приз
Конкурс
БлогиСвіт

/Політика

Мовна війна: чому сусіди ополчилися на Україну

50.3тЧитати матеріал російською

За один тиждень практично всі країни-сусіди обрушилися на Україну з хвилею звинувачень. Формальним приводом стала мовна складова реформи освіти. Угорщина, Румунія, Польща, Молдова і, звісно, Росія заявили, що прийнятий Верховною Радою закон порушує права національних меншин. Поки змовчали хіба що Словаччина та Білорусь.

Найбільш проблемним є угорський напрямок. Будапешт зайняв жорстку та агресивну лінію щодо мовних нововведень, фактично оголосивши Києву холодну дипломатичну війну.

Що стоїть за запеклою критикою реформи освіти, і з якими міжнародними наслідками може зіткнутися Україна - розбирався "Обозреватель".

"Ніж у спину" Угорщини

Згідно з новим законом з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти зможуть отримувати мовою нацменшини, паралельно вивчаючи державну мову. А вже з п'ятого класу буде задіяний зворотний принцип. Саме цей пункт викликав найбільш запеклі дискусії в парламенті, а згодом спровокував шквал критики з боку країн-сусідів, які апелюють до нібито порушення конституційних прав нацменшин.

Ще минулого тижня свою стурбованість законом висловили Румунія і Польща. Але формулювання їх критичних заяв були досить дипломатичними, чого не скажеш про реакцію Угорщини. Спочатку міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав реформу освіти "ножем в спину", мабуть, запозичивши яскраву фразу з лексикону президента Росії Володимира Путіна. Потім Будапешт повідомив, що збирається перешкоджати Україні на міжнародній арені та по можливості блокувати важливі для Києва рішення та ініціативи. І ефектний жест - скарга Угорщини до Європейського Союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Організації Об'єднаних Націй.

Для Києва це вкрай некомфортна ситуація, але навряд чи Будапешт зможе одноосібно поставити хрест на євроінтеграції України. Потрібно взяти до уваги, що з огляду на ексцентричний політичний курс угорське керівництво сприймається в ЄС як маргінальне. Країна знаходиться в конфронтації з Брюсселем, і її вплив обмежений.

Створити Україні додаткові складності Угорщини все ж під силу. Та й дипломатична війна з сусідньою державою Києву не потрібна, особливо в умовах російської агресії, перманентного конфлікту з Польщею та неоднозначної позиції Білорусі. У той же час не варто забувати, що Будапешт ніколи не був відданим і послідовним союзником Києва.

Угорський маятник

Україно-угорські розбіжності мають куди більш глибоке коріння, ніж освітня реформа. У сусідній країні все ще сильні фантомні болі, пов'язані з втратою територій в результаті розпаду Австро-Угорської імперії. На темі прав нацменшин і угорських автономій, в тому числі в контексті українського Закарпаття, там спекулюють вже давно, причому на офіційному рівні.

Наприклад, в березні цього року віце-прем'єр-міністр Жолт Шем'єн закликав пропагувати угорські партії та автономії в інших країнах. "Виживання угорців, які проживають за кордоном, залежить від того, чи зможуть вони досягти успіху, рухаючись в напрямку досягнення автономії", - зазначив віце-прем'єр.

Реформа освіти в Україні виявилася ідеальним приводом для нової хвилі політичних спекуляцій. І багато в чому заяви офіційного Будапешта спрямовані саме на внутрішнє споживання, з огляду на зростання націоналістичних настроїв.

Є й інший важливий аспект - керівництво Угорщини не раз робило реверанси в бік Росії. Не кажучи вже про позицію ультраправої партії "Йоббік" - третьої за величиною політсили в парламенті, представники якої з трибуни ПАРЄ називали Крим російським, а Закарпаття мадярським.

"Щоб сподобатися виборцям, піднімаються теми, які не є правдивими і здоровими. Політика угорської сторони дуже часто нагадує маятник. Сьогодні Будапешт і Київ здійснюють якісну продуктивну взаємодію, завтра - Угорщина схиляється до рішень, які вписуються в парадигму Росії", - зазначила в бесіді з нами народний депутат від Блоку Петра Порошенка, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС парламентського комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець.

Російський присмак

Обурення Молдови через реформу освіти частково теж має російський присмак. Показово, що розкритикував український закон саме президент Ігор Додон, а не прем'єр-міністр або глава МЗС. Справа в тому, що зараз в Молдові спостерігається, по суті, внутрішньополітичний розкол: Додон націлений на зближення з Росією, уряд - на подальшу євроінтеграцію. Скандал через відправку молдавських військових на навчання в Україну барвисто ілюструє гостроту чвар в офіційному Кишиневі.

Сама Росія, треба визнати, грамотно використовує мовний розбрат. Саме від РФ Київ очікував першої хвилі нападок, але Москва мовчала майже тиждень, дозволивши "розгулятися" Угорщині та іншим країнам. Уже після скарги Будапешта в ООН, ОБСЄ і Євросоюз російський МЗС випустив наступну заяву: "Зі свого боку переконані в затребуваності колективних зусиль, у тому числі на майданчиках міжнародних організацій з метою протидії політиці владних структур України, що зневажають загальновизнані праволюдські стандарти".

Так чи виправдана критика?

Претензії країн-сусідів носять скоріше політичний, ніж правовий характер. На ділі закон "Про освіту" не суперечить Конституції України й Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Більше того, мовний пункт виписаний з урахуванням стійкої тенденції на зниження рівня середньої освіти у дітей, які навчаються мовами національних меншин. У відповідь на запит "Обозревателя" Міносвіти надало нам наступну статистику: в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Найгірші результати зафіксовані в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада. 75% випускників цієї місцевості отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою.

Усього в минулому році 60,1% школярів, що відносяться до угорської і румунської меншин, взагалі не подолали поріг тестування з української мови. У підсумку можливості дітей з нацменшин здобути вищу освіту в Україні обмежені.

"Такі тенденції є вкрай тривожними, і Україна не може не реагувати на них, адже мова йде про освітні шанси дітей, які є громадянами нашої держави, а також про їх конституційне право на працю, закріплене в статті 43 Конституції України", - відзначили в міністерстві .

Незважаючи на запеклу критику, Україна дала зрозуміти, що не піде на внесення правок в реформу освіти в частині мови. З однозначними заявами виступили і в МЗС, і в Міносвіти, і у Верховній Раді.

"У нас є погана звичка: дозволяти втручатися у внутрішні справи. Реформа освіти - це виключно внутрішня справа. Країни, які зараз звинувачують Україну в порушенні прав нацменшин, мають куди більш жорсткі закони, що прописують знання державної мови", - підкреслила Оксана Юринець.

Справа ще й у тому, що прийняття освітньої реформи - одне з ключових досягнень чинного уряду, яке воно буде з натхненням захищати.

Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "Освіта в Україні" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки