Блог | Дискусія з міністром соцполітики: моя відповідь
У мене виникла цікава публічна дискусія з міністром соціальної політики Андрієм Ревою.
Предметом став проект закону про збільшення величини бази нарахування ЄСВ. Законопроект був ухвалений урядом 14 листопада.
Пан міністр вдався до особистісних випадів, які я залишаю поза увагою. Відповім по суті проблеми.
Пропозиції Мінсоцполітики зводяться до кількох основних пунктів.
1. Збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат, тобто до суми 104325 гривень.
2. Регресивна шкала розміру сплати ЄСВ заробітної плати, доходу, що перевищує максимальну величину (до 5 % на суму, більшу 270 розмірів мінімальних зарплат).
3. Диференціація зарплат (законодавчо закріплена. Керівники підприємств мають сплачувати ЄСВ з розрахунку 2 мінімальних зарплат.
4. Санкції за борги зі сплати ЄСВ – як за несплату аліментів (від заборони виїзду за кордон та арешту особистих рахунків, до громадських робіт).
У міністерстві порахували, що диференціація зарплат у приватному секторі забезпечить 3,4 млрд грн на рік додаткових надходжень до ПФ. А загалом ця історія має дати Пенсійному Фонду додаткових 10 млрд гривень.
Читайте: Як змусити бізнес заплатити додаткові мільярди?
Я категорично не погоджуюся з ініціативами Мінсоцполітики, оскільки вважаю цей законопроект прямим тиском на бізнес.
Перше. Закон потрібен, щоб покрити дефіцит Пенсійного Фонду. Тобто завдання – отримати ресурс навіть не для підвищення пенсій, як говорив міністр Рева і яке має відбутися вже з 1 грудня, а власне – для їх виплат. Дефіцит ПФ на сьогодні сягає 150 млрд. Цей законопроект - спроба витягти мільярди гривень з тих, хто уже і так платить податки. Чи вирішують проблему 10 мільярдів? Навряд.
Читайте: Чи може бути в Україні нова революція?
Друге. У пошуках коштів і додаткових надходжень до ПФ Мінсоцполітики було проведено “аналіз ефективності сплати ЄСВ” та “виявлено схеми ухилення від його сплати на мільярди гривень”. Під приціл урядовців потрапили підприємства із легальними зарплатами до 4 тис. грн. Підприємці, які явно не жирують.
Пропозиції міністерства означають наступне: бізнес, який платить податки, буде змушений або скорочувати зарплатний фонд, або наймати менше працівників, або звільняти, або ж “виймати” кошти з бюджету розвитку, щоб не порушити закон і не стати “боржником-аліментщиком”. Все це не має нічого спільного із поняттям “соціальна справедливість”, до якого апелюють в уряді у зв’язку із цим законопроектом.
Читайте: Податок на виведений капітал: що дасть і чому це важливо
Третє. Детінізація – це коли бізнесу вигідніше працювати легально. Такі заходи мають на меті боротьбу з тими, хто не платить податків взагалі. Законопроект прямо змусить чесний бізнес занижувати зарплати – тобто йти у тінь.
Замість тиску на бізнес, уряд має врешті решт провести повноцінну пенсійну і податкову реформу.
Тому запрошую всіх охочих до публічної дискусії, у прямому ефірі – по суті обговорити пенсійну систему, соціальну і податкову політику, зв’язок із економікою та умовами, в яких сьогодні працює бізнес.
Подивіться що каже бізнес:
https://www.epravda.com.ua/publications/2018/11/19/642749/
Насіров і експерти розкритикували законопроект Мінсоцполітики про ЄСВ.
https://www.facebook.com/1736192206599519/posts/2214324518786283/
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10156980493252806&id=107496397805
