Вибори - можливість поекспериментувати

Перед виборами на сторінках українських суспільно-політичних видань часто обговорювалося питання, кого ведуть до парламенту найбільш багаті і впливові люди країни. Політичні оглядачі шукали таємні ниточки, які пов'язують того чи іншого кандидата з його покровителем. Втім, на думку ряду політологів, у нас деколи неправильно оцінюють мотиви, якими керуються самі великі бізнесмени України, підтримуючи тих чи інших кандидатів. Поява кількох "своїх людей" у парламенті в нинішніх умовах не дає якихось вагомих важелів впливу. Швидше, вибори, особливо в мажоритарних округах, для деяких відомих людей стали можливістю трохи поекспериментувати. Як приклад експерти наводять парламентську кампанію в Харкові, а саме округ № 173, де кандидату від Партії регіонів Анатолію Денисенко (за якого з екранів телевізорів і навіть з трибуни на сесії міськради агітував харківський мер Геннадій Кернес) протистояв самовисуванець Василь Салигін. З самого початку було очевидно, що шансів на перемогу у Салигіна практично немає. - Очевидно, що Харків був повністю підготовлений тільки під кандидатів від правлячої партії, - вважає політолог Володимир Фесенко. - "Чужим" боротися було вкрай і вкрай складно. Та й у більшості округів серйозних конкурентів у Партії регіонів не було. Крім місцевої політичної кон'юнктури, відзначають політологи, розраховувати на перемогу Василю Салигіну заважали і безліч фактів, які опоненти могли використовувати для його компрометації. - Василь Салигін - харків'янин, з трудової сім'ї, працював на заводі, був головою облради, народним депутатом минулих скликань, - каже політичний експерт Юрій Кочевенко. - Однак під час кампанії він потрапив під інформаційний каток, конкуренти "пригадали" йому все: розповідали про анекдотичною спробі піти в декрет з посади чиновника Держмитниці, щоб уникнути звільнення, про якихось бізнес-операціях. Згадали про "втечу" з Харківщини в держадміністрацію Сумської області. А його рейтинг навіть у Комінтернівському районі, звідки Салигін свого часу стартував у Верховну Раду, був близький до нуля. Проте, відзначають експерти, на фінальній стадії кампанії Салигіна несподівано підтримав власник футбольного клубу "Металіст" Олександр Ярославський (журнал "Корреспондент" у своєму рейтингу називає його найвпливовішим харків'янином). Експерти вважають вчинок мільярдера досить екстравагантним. Втім, це якість, безумовно, в характері Ярославського. - Олександр Ярославський - дуже цікавий, нестандартний людина, - вважає Володимир Фесенко. "Популярність Ярославського автоматично конвертується в рейтинг політиків, які заручилися його підтримкою" На думку політологів, пояснити несподівану примха "Короля Харкова" можна тим, що саме на території округу № 173 знаходяться об'єкти, якими пишаються харківці, - нові стадіон і аеропорт, побудовані власником "Металіста". - Мабуть, у Олександра Ярославського, який завжди позиціонував себе як людина, далека від політики, - розповідає Юрій Кочевенко, - в якийсь момент з'явилася ідея поставити своєрідний експеримент - влаштувати такий собі полігон з випробування технології прискореної накачування рейтингу непрохідного кандидата. А заодно і протестувати свій організаційний ресурс. За словами експерта, власник "Металіста" виступив на підтримку Салигіна рівно за два тижні до дня голосування. Заява Ярославського з'явилося в газетах і на телеканалах саме в середині жовтня. За такий короткий термін, впевнені політологи, підняти рейтинг до переможного рівня неможливо. Однак у харківському експерименті така мета і не ставилася. - Я думаю, було просто цікаво, яку надбавку рейтингу дасть політику одномоментна підтримка з боку Ярославського, - вважає Юрій Кочевенко. Досягнутий результат, на думку експертів, має більш ніж задовольнити Олександра Ярославського. Як випливає з підрахунку голосів, Василь Салигін отримав 13,5 відсотка, фактично розділивши друге місце з кандидатом-комуністом, від якого відстав всього на 500 голосів. За словами політологів, кандидат за допомогою підтримки Ярославського отримає результат, якого не мають багато відомих в країні політики, завсідники різних політичних телевізійних ток-шоу. Приміром, згідно з офіційними даними Центральної виборчої комісії, колишній глава Фонду держмайна Валентина Семенюк-Самсоненко отримала в окрузі № 63 (Житомирська область) 3,85 відсотка голосів, а колишній генеральний прокурор Святослав Піскун - 8,49 відсотка. Народні депутати Тарас Чорновіл і Кирило Куликов в київському окрузі № 212 - 6,47 і 13,39 відсотка відповідно. Співачка і колишній міністр культури Оксана Білозір в окрузі № 66 (Житомирська область) - 12,13 відсотка. - Експеримент вдався, - підсумовує Юрій Кочевенко. - Мало хто сумнівався в популярності Олександра Ярославського, однак експрес-накачування рейтингу довела, що його сприяння автоматично конвертується в рейтинг політиків, які заручилися підтримкою президента "Металіста". Крім того, і оргресурси Ярославського показав себе з кращого боку - швидка разворачіваемость, гнучкість, оперативність та ефективність потрібні завжди. Навіть без прив'язки до парламентських або місцевих виборів.