Вуличні протести в Росії ні до чого не приведуть — Полозов
Репресії проти кримських татар на окупованому півострові не зменшують обороти. Показовими є процеси над Ахтемом Чийгозом й Ільмі Умеровим, які розвиваються в кращих традиціях "російського правосуддя". У першому випадку Микола Полозов, який захищав свого часу Надію Савченко, виступає в ролі адвоката, у другому - з певного часу в ролі свідка.
У бесіді з "Обозревателем" Полозов розповів про перипетії процесів, тактику Кремля по залякуванню кримських татар, протестах в Росії тощо.
- Є новини у справі Ахтема Чийгоза?
- Справа вже підходить до завершення. Зараз допитують свідків захисту. На тижні плануємо допитати колишнього заступника голови Меджлісу Заура Смирнова, який наразі працює в Криму головою "державного комітету у справах національностей і міжнаціональних відносин". Також суд вже задовольнив клопотання про виклик двох "членів" Ради Федерації, колишніх кримських депутатів Сергія Цекова і Ольги Ковітіді. Думаю, що на цьому допит свідків буде завершено.
Читайте: Окупанти оштрафували кримського татарина за національний прапор
У нас також є ще бажання допитати Володимира Констянтинова, який на момент всіх подій займав посаду голови ВР Автономної Республіки Крим, а нині він - "голова Державної ради" в Криму. Потім будуть розглянуті письмові докази, потім - допит Ахтема Чийгоза, дебати і вирок. Очікую, що вирок буде десь в кінці липня.
- Навряд чи він буде виправдувальним ...
- Розумієте, яка штука, у Росії немає суду, тим більше, коли мова йде про політичні справи. По жодній політичній справі ніколи не було виправдувальних вироків, тому ілюзій ми не маємо. Версія звинувачення повністю розвалена. Ніщо не підтверджує вини Ахтема Чийгоза, крім показань однієї людину, яка ненавидить Меджліс. Проте мова йде, звичайно, про обвинувальний вирок. Інтрига в термінах. За статтею йому загрожує від 4 до 10 років. Думаю, оберуть середній варіант: п'ять, максимум сім років.
Читайте: Процес запущено: чи потрібна Україні кримськотатарська автономія
- Наскільки я розумію, ви вже готуєте платформу для звернення до Європейського суду?
- Так, безумовно. Проблема в тому, що звернутися до ЄСПЛ ми можемо тільки після проходження апеляційної інстанції в Росії. Тобто спочатку своє слово повинен сказати Верховний суд Росії. Хоча приводів для звернення до ЄСПЛ вже накопичилося достатньо. Останній - недавнє судове засідання, на якому ми знову клопотали про можливість Ахтема Чийгоза побачитися з матір'ю. Справа в тому, що вона дуже хвора, фактично вмирає. Йде рахунок на дні. Незважаючи на те, що ми надаємо суду повну медичну документацію, вже другий раз нам відмовляють. Це порушення підписаних РФ міжнародних договорів, якими передбачено заборону тортур, нелюдського поводження, заподіяння морально-етичних страждань. Судді завзято продовжують стояти на своєму. Але, строго кажучи, це рішення, яке вони не можуть прийняти. Воно приймається, звичайно, на рівні Кремля, а не місцевих судів. Ніяких підстав утримувати Ахтема немає. Однак, мабуть, є команда.
Уже після інтерв'ю стало відомо, що окупаційна влада РФ запропонували смертельно хворій матері Чийгоза приїхати в СІЗО, щоб побачити сина - Ред.
- Просто показовий процес?
- Так. Завдання цього процесу - максимально залякати кримських татар. В останні три роки проти них застосовуються жорстокі репресії. Лідери Меджлісу були вигнані. Кримські татари, які залишилися, піддаються серйозному тиску. Це і Ахтем Чийгоз, і Ільмі Умеров, і ще десятки людей, яких утримують у в'язницях. Всі вони - жертви чітко спланованою репресивної політики Кремля щодо кримських татар. Головне завдання - залякати. Кремль не розуміє, що з ними робити, тому що вони не беруть в руки зброю, не йдуть за зрозумілим для Москви сценарієм жорсткої відсічі та збройного протистояння. А що робити з мирним протестом, Кремль не знає, тому застосовує таку жорстко-репресивну тактику.
- Коли ви очікуєте крапки в справі Умерова?
- У цій справі я свідок, оскільки після спецоперації ФСБ мене вивели з числа захисників. Зараз справою займаються кримські адвокати, мій колега Марк Фейгін і відомий правозахисник Олександр Подрабінек.
Читайте: "Самі нерадянські": журналіст пояснив, чому Росія боїться кримських татар
Справа Умерова не така тривала, як справа Чийгоза. Там набагато менше фігурантів і слідчих дій. Думаю, і в цьому випадку про виправдання мова йти не може. Не для цього такі справи порушуються. Завдання-мінімум - винести умовний вирок і на прикладі Умерова заборонити будь-які розмови про територіальну приналежність Криму.
Мені здається, що посадити Умерова Кремль боїться через його стан здоров'я. Вони не хочуть, щоб він помер у в'язниці. Навіщо Кремлю мученик? Можна ж максимально ускладнити йому життя і заодно залякати інших.
- Думаєте, така тактика залякування спрацює?
- Ні, думаю, не спрацює. Ці люди так легко не приймуть нав'язаний Кремлем порядок денний. Цей народ пережив депортацію. Протягом десятиліть він продовжував боротьбу за свої права. Три роки путінського режиму не здатні цих людей зламати. Відкрито вони не будуть виступати, але і лояльними російській владі не будуть.
- На вас особисто зараз тиснуть? Ви не боїтеся, що через вашу професійну діяльність на вас теж пошиють справу або що гірше?
- За останні півроку роботи в Криму проти мене порушили дві кримінальні справи. Зараз вони знаходяться в підвішеному, підмороженому стані. Думаю, вони чекають закінчення процесу над Ахтемом Чийгозом, щоб активізувати справи і спробувати видавити мене з Криму. Крім того, щодо мене, як я вже згадував, проводили спецоперацію. Мене фактично викрали в Криму. Мені все-таки пощастило, бо мене нікуди не відвезли, не вбили, я не пропав, як Ервін Ібрагімов. І все ж немає ніяких гарантій, що, припустимо, на наступному тижні мене знову не заберуть.
Читайте: "Викрадення, обшуки, арешти": кримські татари в Європі розповіли про злочини окупантів
Що стосується страху, я досить довго займаюся політичними справами. Було всяке: загрози, спроби тиску з боку влади. Але якби мені було страшно, я б не працював на цьому напрямі.
- Уже з'явився графік розгляду позову "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН. Які у вас очікування від процесу?
- Як ми пам'ятаємо, в кінці квітня були прийняті тимчасові заходи по відношенню до РФ у зв'язку з порушенням конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Росія досі жодну з цих тимчасових заходів не виконала. Зокрема, РФ зобов'язали не перешкоджати діяльності органів національного самоврядування кримських татар, в тому числі Меджлісу. Але він до цих пір визнаний в Росії екстремістською організацією, а проти членів Меджлісу шиються справи.
Читайте: Битва України з Росією в Гаазі: хто веде
Москва не збирається виконувати навіть тимчасові заходи. Чесно кажучи, якщо підсумкове рішення буде не на користь Росії, є великі сумніви щодо можливості примусу влади РФ його виконати.
- А чи є взагалі міжнародні правові інструменти, здатні примусити Росію змінити свою політику?
- Правових інструментів немає, є політичні. Це перш за все санкції. На даний момент нічого ефективнішого санкцій, на жаль, не вироблено. Тому, на мій погляд, з тих судових рішень, які будуть прийматися міжнародними інстанціями в майбутньому, найефективнішим заходом буде політичний вплив на основі юридичних рішень.
- Що думаєте з приводу недавніх акцій протесту в Росії? Під час останньої акції ми спостерігали особливо масові і жорсткі затримання. Думаєте, такими репресивними заходами вдасться задушити все в зародку?
- Є яскравий приклад - Білорусь. Там теж бувають протестні акції. Там теж протягом десятиліть опозиціонери борються з режимом. І поки, незважаючи на те, то Білорусь набагато менше Росії, опозиція там приблизно такого ж характеру. Ми бачимо, що у них нічого не виходить. Тому сказати, що в Росії ці акції можуть привести до якогось суттєвого результату, складно. Звичайно, є приклад Майдану, але все-таки треба розуміти, що між росіянами і українцями існують серйозні відмінності. Це перш за все психологічний стан народу. Якщо для українців виходити на Майдан, відстоювати свої права - це органічно, то в Росії це не дуже прийнято.
Читайте: "Втома від ботоксного особи": російський політик розповіла про фундамент протестів в РФ
Чесно кажучи, якщо всередині правлячої еліти не відбудеться якийсь сильний розкол, вуличні протести ні до чого не приведуть. Для Росії характерна традиція палацових переворотів, а не зміни влади за допомогою вуличних протестів.
- Тобто ви взагалі не вірите в демократичну Росію?
- Ні. Я вірю і молюся за демократичну Росію. Але, на жаль, обставини, режим, який вже на протязі 17 років послідовно зміцнює позиції, не дають підстав вважати, що низовий протест може призвести до серйозних політичних змін, принаймні, найближчим часом. Швидше за все, все почне сипатися саме і зверху.
- Є якісь надії, що Росія піде на обмін українських політв'язнів? Або історія з Надією Савченко була одиничним "актом милосердя"?
- По-перше, історія з Савченко - це була ціла політична стратегія. Помилування було лише формою втілення в життя прийнятого рішення. Умовно кажучи, якщо б Савченко не була депутатом Верховної Ради, депутатом Парламентської асамблеї Ради Європи, нічого б не вийшло.
Читайте: Струм, побиття, тортури водою: адвокат Сенцова розповів про знущання ФСБшників
Скільки українських політв'язнів було звільнено за три роки? Одиниці. Останнім був Хайсер Джемілєв - син Мустафи Джемілєва. Це було в листопаді минулого року. Був момент, коли до Путіна звернулися з проханням з приводу Олега Сенцова. Він сказав, що поки не дозріли необхідні політичні умови для вирішення цього питання, які можна віднести і до інших українських політв'язнів.
Кремлю потрібні ці люди в якості заручників, яких можна з часом на щось обміняти. Люди Кремлю не цікаві. Скільки б СБУ не набрала сепаратистів, російських громадян, керівництво РФ це не зачепить. Для Кремля це витратний матеріал. У Москві хотіли б обміняти заручників на якісь політичні преференції, на якісь поступки. Тому, поки не виникнуть об'єктивні політичні умови для здійснення операції з обміну заручниками, вони будуть перебувати в Росії.
- Не можу не запитати про Савченко. Як ви оцінюєте її діяльність після звільнення? Її навіть в державній зраді часом звинувачують.
- Після звільнення я з нею бачився один раз - через тиждень після її приїзду до Києва. Потім ми з нею не спілкувалися. Що стосується її діяльності, на мій погляд, український політик, звичайно, не може займати таку позицію. Вважаю, що найбільш адекватна відповідь на її дії дадуть її ж виборці. Якщо вона піде на наступні вибори, українці зможуть висловити своє ставлення до її діяльності.
Як повідомляв "Обозреватель", нардепу Рефату Чубарову не дозволили приїхати до Криму, щоб дати свідчення на захист Чийгоза .