У Партії регіонів, НУНС і БЮТ - одне "ублюдочне" обличчя

- На одній із прес-конференцій ви заявляли, що проти дострокових виборів. Але, у зв'язку з тим, що вони все ж будуть, Партія Вільних Демократів, лідером якої ви є, піде на вибори?

- Так, політрада і президія Партії Вільних Демократів прийняли рішення брати участь у позачергових виборах. Будь-яка політична партія, що відмовляється від участі у виборах, тим самим показує, що вона не впевнена у своїй ідеології, своїх лідерах, симпатіях виборців. Ми точно знаємо, що наші ідеї, наші підходи, наш чесний і здоровий погляд на речі будуть затребувані українським суспільством. Тому ми і йдемо на вибори. Разом з тим, ми розцінюємо їх як фарс, який розігрує правляча українська камарилья перед своїм народом. Спочатку вона нібито розділилася на владу і опозицію, в якій перебувають одні й ті ж люди одночасно. Керують грабунком українського народу і самі ж з собою борються. Взяти хоча б Юрія Луценка - одного з найактивніших учасників акції "Україна без Кучми". Обіцяв боротися з кучмізмом, а сам, дорвавшись до влади, і ставши міністром внутрішніх справ, робив все те ж, що робив екс-президент. Вони ж тільки розповідати красиво про Україну вміють, а діють тільки в інтересах свого клану. Зараз у них намітилися нові союзи і домовленості, які неможливо було легалізувати в умовах уже сформованих фракцій у Верховній Раді. Для цього знадобилися позачергові вибори, які за розрахунками їх організаторів означатимуть нову конфігурацію парламенту, складену зі старих партій. Згадайте, як довго і в яких самих немислимих поєднаннях формувалося нинішня більшість. Цією помилки - переговорів, за якими стежить вся країна, влада вирішила більше не повторювати.

- Невже все настільки прогнозовано?

- Майбутня коаліція та прізвище прем'єра вже відомі. До речі, про те, що через рік після обрання Ради 5-го скликання будуть дострокові вибори, я говорив ще рік тому в інтерв'ю "Українській правді". І сьогодні все більше людей в Україні розуміють, що влада і опозиція у нас - це одне і те ж. Одні й ті ж люди керують країною, йдуть в опозицію, а потім знову повертаються у владу. Це можна сказати про Ющенка, який був прем'єром, потім пішов в опозицію і через кілька років став президентом. І про Тимошенко, яка була в уряді Ющенка віце-прем'єром, а при ньому стала прем'єром. Про Віктора Януковича, який був прем'єром у 2004 році і знову став ним в 2006-му. А адже у всіх них є команди. І Кабінет Міністрів Януковича 2006-го року на 90% нагадує його уряд 2004 року. Той же Микола Азаров - перший віце-прем'єр і так далі.

- Так, але ж ПР і "НУ-НС" все ж є політичними противниками ...

- Здавалося б, Партія регіонів, "Наша Україна" і БЮТ - це ворожі політичні сили. Але на практиці - нічого подібного! У них у всіх одне - злодійське ублюдочне обличчя. Одні й ті ж депутати курсують з прокучмівської "За єдину Україну" в партію Регіонів, а потім в БЮТ і назад - в Партію регіонів. Тимошенко називає їх тепер зрадниками. Але чому лідери БЮТ не називали їх зрадниками, коли ті ж депутати переходили до них з Партії регіонів, інших фракцій? В Україні немає політичних партій, принаймні, в парламенті. Все це - бізнес-проекти. Причому у них одні й ті ж розумні спонсори. Ми йдемо в парламент, щоб боротися з цими покидьками в їх лігві. І ми відчуваємо за собою підтримку нормальних людей, з Непромитий мізками. За даними соцопитувань, переважна більшість українців розчаровані владою. Третина - чекає нову політичну силу. Це дуже серйозний, наочний показник.

- Ви йдете на вибори самостійно або ж з кимось будете об'єднуватися, на який відсоток розраховуєте?

- Об'єднуватися ми ні з ким не збираємося. Багато українські партії були створені в Адміністрації, а потім і Секретаріаті Президента. Саме тому партій у нас багато, а влада весь час одна й та ж. Ми не розраховуємо на підтримку олігархів, влади, і не шукаємо її. Ми - партія думаючих і вільних людей, які ніколи нічого не просили і не отримували від влади. А заробляли всі, що у них є, самі. І таких людей в Україні стає все більше. За оцінками соціологів, це 7-10% виборців, причому активна, тобто голосуюча їх частину. Це - ті люди, на голоси яких ми розраховуємо на виборах.

- Ви були одним з найбільш яскравих спікерів на "помаранчевий" стороні. Що послужило тому, що ви пішли в опозицію і до влади, і до існуючої опозиції?

- Я побачив, що місця кучмістів зайняли їх "помаранчеві діти". Вони вимовляють хороші правильні слова, але діють точно так само, як і їх попередники у владі. Мета нашої партії - не влада сама по собі. Ми хочемо змусити нинішню плеяду політиків жити чесно. Самі вони цього зробити, як показує практика, не в змозі. Можливо, тому, що занадто багато говорять про народ. І сильно втомлюються від цього. І тепер на цих позачергових виборах я пропоную всім трошки змінити їх гнилої сценарій, і допомогти їм добре відпочити від турбот про нас.

Проблема нашої політики в тому, що в усі йдуть у владу, але ніхто не хоче бути в опозиції. А опозиція потрібна, інакше демократія не працює, і ми маємо те, що маємо. Тому ми йдемо на вибори - формувати постійну, діючу, а не маріонеткову опозицію. Хтось повинен контролювати владу, інакше починається те свавілля, що ми бачимо сьогодні.

- Що послужило "спусковим гачком" вашому конфлікту з Тимошенко? Ви повністю припинили будь-яке спілкування?

- Ми розійшлися, як і зійшлися, не відразу. Я бачив, що "помаранчевий" табір відразу ж після Майдану наплював на всі свої обіцянки. Але якийсь час я ще сподівався, що ейфорія у польових командирів та їх поводирів пройде і настане протверезіння. Потім виявилося, що волелюбність українців, що вийшли на Майдан, "помаранчевий" табір сприйняв як карт-бланш для свого особистого збагачення. Особливо мене дістало те, що на виборах мера Черкас заступник Тимошенко - Богдан Губський, у якого є свої бізнес-інтереси в цьому регіоні, почав проштовхувати свого кандидата. Справа дійшла до того, що люди Губського для цього зірвали вибори мера Черкас. Але зрештою це їм не допомогло. Почесний голова партії вільних демократів Сергій Одарич з великим відривом виграв повторні вибори. Коли я поцікавився, чому один кандидат від БЮТ працює проти іншого - мені інший заступник Тимошенко - Олександр Турчинов обіцяв розібратися і навіть виключити з партії людей, незважаючи на особи, якщо факти підтвердяться. Факти підтвердилися. Але з партії чомусь нікого не виключили.

З Тимошенко ми зараз не спілкуємося. Але я радий можливості через вас передати їй привіт і побажати перестати дурити виборців.

фото УНІАН

- В одному з інтерв'ю ви сказали, цитую: "Я вважаю, що Юлія Володимирівна володіє даром гіпнозу і впливає на людей, які не в змозі їй жорстко протистояти. Я сам кілька разів був як зомбі, і ледве виходив з цього стану ". Зараз вона намагається на вас впливати?

- На відстані у неї гірше виходить. Тут потрібен особистий безпосередній контакт. Ось чому Юлія Володимирівна так любити їздити по країні і виступати на мітингах. Вона здатна повести за собою людей. І, якщо часто її слухати, їй починаєш вірити. Протверезіння приходить, коли стикаєшся з справами її, і її найближчих соратників. На відміну від мене, у більшості прихильників БЮТ подібне протверезіння ще попереду. Тимошенко - це такий Кашпіровський у спідниці.

- Які у вас зараз стосунки з колишнім соратником Олександром Зінченком і чому ви так критичні до Губського?

- З Зінченко - жодних. Мені здається, що він неадекватно оцінює свою роль в команді, істотно її завищуючи. Що стосується Богдана Губського, а як, по-вашому, я повинен до нього ставитися? Звичайно, комусь пан Губський може подобатися, і я допускаю, що комусь приємно облизувати його з голови до п'ят. Але зараз вже практично всі в Києві знають, що це він особисто, використовуючи більшість БЮТ у Київській обласній раді, керує дерибаном київської землі. Його фірми викриті в отриманні фіктивного податку на додану вартість. Губський і люди з його оточення стоять за багатьма рейдерськими захопленнями підприємств, спробами захоплення "Черкасиобленерго". Це і багато іншого було б особистою справою пана Губського, прокуратури і шанувальників покриває його Тимошенко, якби він не уособлював собою нове обличчя БЮТ і нової "помаранчевої" (добре забутої старої) влади. Тому я і не захотів залишатися в БЮТ, що в ньому, куди не плюнь - потрапиш в такого, як Губський.

- Ви часто критикуєте майже всіх політиків. Назвіть тих, кого вважаєте гідними керувати країною.

- Це почесний голова Партії вільних демократів Сергій Одарич та інші мої колеги. Наприклад, Олександр Єльяшкевич, змушений емігрувати з країни після організованого особисто Кучмою замаху на нього. Колишній майор держохорони Микола Мельниченко, чиї плівки стали однією з причин "кучмогейта", найповажніший український політолог Дмитро Видрін, і багато інших. Себе не називаю, тому що вище вже сказав, що ми не рвемося до влади, як інші. Вона потрібна нам, щоб змусити всіх цих ублюдків рахуватися з власним народом.

- Назвіть ті ЗМІ, які належить вам, окрім "Оглядача"? Ви курируєте "склад" інформації, яку вони публікують?

- Я володію інтернет-холдингом "Обоз.ua", до якого входить близько 20 сайтів. У редакційну політику я не втручаюся, хоча до публікацій "Обозу" ставлюся небайдуже, як і до всього іншого в житті. Не приховую і скажу вам чесно - хотів би бути редактором кожної замітки на "Обозі" і всіх його сайтах, щоб допомогти зробити цей один з кращих українських Інтернет-ресурсів, ще гостріше. Немає часу. У країні весь час вибори. А я - політик. Але в перервах між роботою я ще не залишив надій привласнити собі лаври керівників цього медійного проекту. Так що передайте їм - нехай не розслабляються.

- Свого часу ви говорили, що Черновецький якось дуже допоміг вам, зокрема фінансово. Які у вас зараз стосунки? Це антипатія на 100%, або поза політикою ви залишаєтеся добрими друзями?

- Один час ми, дійсно, допомагали один одному. Але зараз я не можу бути другом людині, яка розпродає в Києві те, що не встигли до нього, обкрадаючи тим самим всіх киян, знищуючи Київ. Скажіть, а ви дружили б з людиною, яка свіснул біля вашого будинку дитячий майданчик і сквер, і побудував на цьому місці висотний будинок? Я - корінний киянин. І Київ - моє місто, а не Черновецького!

- Ви готові написати "чесну" декларацію про свої доходи? Як ви стали забезпеченою людиною?

- Я не приховую своїх доходів. І на моїх підприємствах люди отримують білу зарплату. Я багато працював і завжди намагався бути першим. Не тільки з честолюбства, хоч воно у мене є. У бізнесі є закон. Той, хто першим з'являється на ринку, заробляє більше за всіх. Якщо хочете, можете назвати це жадібністю. І мені часто вдавалося бути першим. Я створив перше приватне кафе в Києві - "Калину", першу мережу обмінних пунктів, яка потім виросла в мій банк - "Денді". Був власником газети "Київські відомості". І як тільки я зв'язався з вами, журналістами, тут все і почалося. За антикучмівські публікації "Ведомостей" у мене відняли банк і посадили до в'язниці. Але на виборах в Раду кияни проголосували за мене. І з в'язниці я вийшов у якості народного депутата. З тих пір для мене мати чесний і гострий, не боїться влади медійний проект - справа принципу.

Олена Билім

Джерело: http://www.citata.com.ua