Кого посадять з людей Черновецького?

Майже півсотні київських чиновників перебувають під слідством, проте чи вдасться повернути мільйони розкрадених ними державних активів?!

"Земля, земля і ще раз земля!" Саме це слово стало чи не ім'ям прозивним для Олексія Євлаха. Депутат Київради, екс-голова земельної комісії довгий час успішно трудився в стінах Хрещатика, 36.

Займаючи посаду головного роздавальника земельних угідь у столиці з 2006 року, пан Євлах порядно досяг успіху і просунувся у своєму кар'єрному сходженні.

Маючи велику і вельми цікаву біографію, він, як втім багато його колег, злегка побігав з фракції у фракцію. Сьогодні вже мало хто згадає, що саме він колись прийшов до Київради в рядах бютівців, потім під час сезонних міграцій перекочував до більшості Черновецького, а вже потім на чергових позачергових виборах, балотуючись в списках блоку імені Леонід Михайловича, був безпосередньо обраний як один з команди Черновецького.

Відразу ж після отримання депутатського мандата було очевидно, що саме прізвище Євлах буде написана під в графі голова земельної комісії. Адже протягом останніх років роботи Черновецького і його людей в Київраді саме цей пан зарекомендував себе як ніхто добре, відаючи земельними справами.

Стоячи за трибуною, під час розгляду питань про надання земділянок, він з дикцією, якій позаздрить будь логопед, з машинальної точністю зачитував назви об'єктів, кадастрові справи, номери і площі ділянок. Часом ніякі підступи так званої опозиції не могли збити його зі шляху істинного. Гул сирен, блокування трибуни, фізичний опір - все це ніщо в прагненні "по-чесному" розподілити земельні наділи.

Що цікавіше найбільше, так це те, що всі скандальні землевідводи, про які невтомно сурмили журналісти, відгукнуться киянам через пару років - не раніше. А все, що ми спостерігаємо сьогодні - це всього лише жалюгідне відлуння діяльності колишнього мера столиці.

Повертаємося до історії колишнього голови земельної комісії Київради, на якого якихось чотири роки тому багато покладали великі надії, як на чесного молодого політика, здатного зупинити земельний бєспрєдєл в столиці. Поваги Олексію Юрійовичу додавало і те, що він ніколи не ставав рознощиком пліток. Навіть самим набридливим журналістам не вдавалося у нього вивудити хоч якусь інформацію.

Слідом за низкою кримінальних справ, заведених проти соратників Леонід Михайловича, дійшла черга і до пана Євлаха. Остаточним початком кінця блискучої кар'єри депутата Євлаха став день 12 січня 2011.

У німецькому місті Франкфурт-на-Майні місцевою поліцією він був затриманий, перебуваючи до цього в міжнародному розшуку. Нагадаємо, що в розшук Євлах був оголошений після того, як був затриманий на батьківщині в Україні влітку.

Голова комісії з питань земельних відносин Олексій Євлах був затриманий у липні минулого року. По дорозі в слідчий ізолятор у чиновника стався серцевий напад і його госпіталізували. Пізніше Євлах виїхав до Німеччини на лікування. За запевненням помічниці екс-депутата, Євлах навіть і не думав ховатися від слідства, навіть пропонував оплатити квитки для співробітників СБУ, щоб вони могли допитати його.

Перебуваючи на лікуванні в Німеччині, подейкують, що Олексій Юрійович переніс більше шести операцій, всі вони - наслідок гіпертонічної кризи і діабетичного загострення. А ці захворювання, як відомо, часто загострюються на нервовому грунті, після пережитого сильного стресу.

Олексія Євлаха звинувачують у злочині, який завдав збитків на суму 10 мільйонів гривень. Нагадаємо, що кримінальні справи порушено відносно ще 40 чиновників Київради.

Не складе великої праці згадати улюблений стиль роботи не тільки пана Євлаха, але і всієї промерської команди. При відсутності необхідного питання в порядку денному, він (вопрос. - Авт.) Вносився з голосу, при цьому ні проектів рішень, ні самого документа ніхто з голосуючих в підсумку депутатів в очі не бачив.

Так було, наприклад, на одній з найскандальніших сесій за всю історію Київради - 1 жовтня 2007 року. Тоді один лише Євлах вніс із голосу одразу 18 питань про виділення землі садовим кооперативам. Проектів рішень ніхто з депутатів не бачив.

А що найбільш обурливо, незважаючи на всі арешти і кримінальні справи, порушені проти членів команди номінального мера всіх киян, опротестувати в суді скандальні землевідводи практично неможливо.

За прикладом далеко ходити не треба. У Київському окружному адміністративному суді слухається справа про законність виділення 1290 (!) Ділянок під приватне будівництво в Голосіївському та Солом'янському районах Києва. Але вже ясно, що за прізвищами винних не назвуть. Ці землевідводи провели одним рішенням Київради від 18.12. 2008 року. Євлах тоді все ще очолював земельну комісію.

Два роки тому сотні ділянок, що фігурують в документі, виділили на підставних осіб земельні ділянки, зокрема в селищі Жуляни, причому у деяких просто вкрали паспортні дані. А люди, роками оформляли документи на ці ділянки і які витратили десятки тисяч гривень лише на офіційні платежі, залишилися ні з чим.

Що куди дивовижніше, так це те, що людей, які добивалися законного виділення землі, навіть не поставили до відома про судовому процесі. Про що це свідчить? Чи не про завуальованості Чи і про спроби зам'яти процес?

Ще один парадокс.

Відповідачем у справі виступає, хто б ви думали? Київрада - все 120 депутатів, плюс десятки співробітників, які брали чи ні участь у підготовці земельних документів. Вони всі - Київрада. Зрозуміло, що всіх не посадять. А про конкретних людей, які організували або допустили махінацію, в суді мова зовсім не йде.

Навіть якщо все ж станеться так, що одного винного покарають, земля все одно не повернеться до фонду міста або справжнім власникам. Чому? Та тому, що вона кілька разів продана після того, як рішенням Київради була виділена підставним особам. Останні, до речі, також нешуточно "потрапили". По-перше, всі вони тепер - учасники величезного судового процесу - проходять у справі як потерпілі. По-друге, віддавши свої паспортні дані взамін на пару сотень гривень, вони назавжди втратили своє конституційне право на приватизацію земельної ділянки. Хоча спірне питання, кому з простих мешканців славної країни під назвою Україна легше від того, що в Конституції задекларовано це і багато інших прав.