Західні ЗМІ про саміт: прапор ЄС у Києві вішати рано

Зустріч вищих єврочиновників з президентом України Петром Порошенком була прохолодною: ЄС не надішле миротворців, і поки не буде обговорювати ні заявку України на вступ, ні безвізовий режим. Такі підсумки саміту Україна-ЄС підводить іноземна преса

ЄС і Україна провели зустріч, але як і раніше розходяться по ряду питань, повідомляє The Wall Street Journal , "незважаючи на спільну позицію щодо протидії втручанню Росії на сході країни", пише Inopressa .

ЄС відкинув можливість миротворчої операції, в той час як український президент Петро Порошенко відстоював темп проведення його урядом економічної модернізації та антикорупційних заходів. Президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що блок незабаром направить групу експертів для оцінки необхідності і можливостей для місії ЄС, однак, за його словами, "військова складова на даний момент неприйнятна".

Чиновники ЄС визнали, що Україна виступила з низкою ініціатив, у тому числі призначивши голову антикорупційної робочої групи, передавши місцевій адміністрації більший контроль над бюджетом і провівши лібералізацію енергетичного сектора, але сказали, що необхідно зробити набагато більше.

На саміті прийнято рішення про повне введення в дію торговельної угоди між Україною та ЄС до січня наступного року, а також про виділення Україні допомоги у розмірі 70 млн євро для очисних робіт навколо Чорнобильської АЕС.

Читайте:

Як Берлін оцінює реформи в Україні?

Порошенко знову попросив ЄС розглянути перспективу майбутнього членства України в блоці, проте глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що питання про заявку України на вступ до ЄС в осяжному майбутньому розглядатися не буде.

Що ж стосується безвізового режиму між Україною та ЄС, то, за словами українських дипломатів, ЄС побоюється, що російський контроль над східними кордонами України призведе до хвилі нерегульованої міграції, йдеться в статті.

Україна продовжує стукати в двері Європи, але вони залишаються всього лише прочиненими, вважає Corriere della Sera . "Брюссель без коливань виключає пряме залучення в кризу між Києвом і Москвою. Зустріч голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, голови Європейської ради Дональда Туска й українського президента Петра Порошенко не була холодною, але сердечною її теж не назвеш", - пише Луїджі Іпполіто за підсумками саміту "Україна - ЄС", який пройшов у Києві.

Єдиним кроком вперед стане реалізація договору про асоціацію: він набуде чинності 1 січня майбутнього року. Що ж, краще, ніж нічого, але дуже мало в контексті європейських сподівань українців, вважає журналіст, повідомляючи, що на громадських будівлях Києва поряд з національним прапором часто майорить синій прапор з дванадцятьма зірками.

Україна не бажає стати державою-банкрутом під впливом заходів економічного тиску і військової агресії з боку Росії, тому наполягає на розміщенні в країні місії блакитних касок, продовжує Іпполіто, але Брюссель ніби не чує. За словами Туска, ЄС готовий обговорювати питання про цивільну місію з надання допомоги, але ніяк не військову.

Читайте:

Порошенко, Туск і Юнкер перед самітом зустрілися "тет-а-тет": опубліковано фото

"Останнім часом ЄС демонстрував невдоволення тим, як проводяться реформи в Україні, і чинив тиск, з тим щоб Київ повністю виконував Мінські угоди з припинення вогню. Але, тим не менш, він не повертався спиною до прихильників європейської інтеграції", - підсумовує автор .

"Доводиться визнати, що російський самодержець Володимир Путін домінує в українському конфлікті: розпалює його або дає остигати на власний розсуд", - пише політичний оглядач Die Welt Крістоф Шільтц. "Він хоче, щоб Москва залишилася в Україні гравцем з правом вето, який міг би впливати на зовнішню і оборонну політику суверенної держави". І ніщо не вказує на те, що Путіну не вдасться досягти своєї мети.

При цьому колись доброзичливий тон між Україною і європейцями, навпаки, став жорсткішим, і це "на руку Путіну". Захід "вважає, що Україна недостатньо швидко проводить реформи, та й довіра до президента Порошенка має свої межі", йдеться в статті. Прохання Києва про оборонні озброєння і конкретні кроки у напрямку до скасування віз та миротворчої місії, на думку оглядача, виправдані, "але в осяжному майбутньому нічого з цього Порошенко не отримає".

Німецька зовнішня політика, яка визначає лінію підходу в цьому питанні, повинна підтримати Україну сильніше, ніж раніше, закликає Шільтц. "Більше немає ніякої користі тримати перед собою мінські домовленості, немов ікону, оскільки ... вони перебувають за крок від зриву".

Новий уряд України прийняв закони про боротьбу з корупцією, роздобув гроші для стабілізації економіки і приструнив олігархів, пише оглядач Foreign Policy Джош Коен. Але Верховна Рада нещодавно прийняла суперечливий закон, жалкує автор: "Він віддає почесті десяткам націоналістичних організацій, у тому числі ультралівим соціалістичним, монархічним і неофашистським, як" борцям за українську державність ". Більшість організацій в списку цілком нешкідливі, але дві з них - ОУН і УПА (діяльність останньої в РФ заборонена Мін'юстом. - ред - були причетні до Голокосту та етнічних чисток поляків на Західній Україні під час і після Другої світової війни ".

Читайте:

Франція і Німеччина блокували заяву саміту Україна-ЄС

Друзі України на Заході повинні попросити президента Порошенка накласти на цей закон вето, радить автор. Важко зрозуміти, як закон, який забороняє критику організацій, причетних до Голокосту, можна примирити з західними устремліннями України. "Невже демократична Україна хоче слідувати путінської моделі?" - запитує автор.

Як повідомляв "Обозреватель", результати саміту Україна-ЄС розчарували експертів .

За результатами 17-го саміту Україна-ЄС було прийнято спільну заяву.