Партія регіонів пропускає президентські вибори?

Підсумки виключення Сергія Тігіпка з Партії регіонів: політик гарантовано виходить у другий тур, а колишня партія влади гарантовано виходить в тираж.

З будь-яких соціологічних досліджень Сергій Тігіпко перебуває в трійці лідерів президентської гонки, тому саме він представлявся найбільш вірогідним кандидатом від Партії регіонів.

На сьогоднішній день його рейтинг знаходиться на рівні 10-16%. Не в останню чергу, за рахунок виборців Віталія Кличка. Чемпіон з боксу зняв свою кандидатуру на користь Петра Порошенко, однак політично виборець Кличко ближче до виборця Тігіпка. А тому саме до останнього за законом сполучених судин перетече рейтинг Віталія.

Тим більше дивно, що найбільш перспективний політик Партії регіонів був ... виключений з її складу, про що повідомив сам Тігіпко в понеділок 7 квітня. У Партії регіонів були всі можливості залишитися у вищій лізі української політики. Були ...

"Гора народила Мішу", - як кандидата на пост президента партія висунула Михайла Добкіна, який має рейтинг в районі статистичної похибки. Після неминучої поразки на президентських виборах з такою кандидатурою, партія швидше за все не зможе пройти в парламент під час виборів, намічених на осінь нинішнього року. Її виборець - в першу чергу, на Півдні і Сході країни - залишиться без парламентського представництва.

Кандидатуру Тігіпка підтримувала більшість обласних партійних організацій. Навіть після офіційного висунення Добкіна (як організатори фільтрували склад делегатів, щоб отримати більшість на з'їзді - це окрема історія), представники п'ятнадцяти обласних організацій ПР все одно готувалися підтримати Сергія Тігіпка.

Однак керівництво партії свій вибір зробило, і вибір цей не на користь оновлення. Почалися внутрішньопартійні чистки. Були відсторонені від займаних посад і виключені з партії голови Одеської, Кіровоградської, Чернівецької, Житомирської, Вінницької та Київської обласних організацій, Київської міської організації. Формальним приводом стала особлива позиція і підтримка самого рейтингового кандидата на пост президента.

У сухому залишку, "генеральну лінію партії" беззастережно підтримують три обласних організації - Донецька, Дніпропетровська та Харківська. Перші дві контролюються Рінатом Ахметовим, третя - Михайлом Добкіним. Тому сьогодні вже можна говорити про те, що ПР з партії всій Україні стала партією трьох регіонів. І то з натяжкою. Те, що ми зараз бачимо на Сході, свідчить про великі проблеми комунікації партійного керівництва зі своїми колишніми виборцями.

Треба віддати належне, Тігіпко до останнього боровся за партію, запропонував програму модернізації, яка передбачала омолодження керівництва, більше можливостей для рядових членів впливати на рішення в партії. Партійцям імпонувало, що у нього сильні позиції не тільки на сході, а й у центрі, так як Тігіпко спочатку висунув тезу про об'єднання країни і рішуче засудив сепаратизм.

Навряд чи для Тігіпка виняток виявиться політичної трагедією. Тепер у нього розв'язані руки. Кандидат на пост президента має високий рейтинг і хороші стартові позиції. Відома принципова позиція політика і його команди в парламенті - вони не голосували за призначення націоналістів-"свободівців" на державні посади - віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського, генерального прокурора Олега Махніцького. Чи не голосував Тігіпка і за уряд Яценюка.

А от нинішнє керівництво партії у повному складі голосувала і за Яценюка, і за "свободівців". Мабуть, вони вважають за краще не боротися за перемогу на виборах, а домовлятися щодо свого майбутнього з нинішньою владою. Нехай навіть ціною перетворення Партії регіонів на маргінальну політсилу, яка не представлена ??у владі і не є в повному розумінні цього слова опозицією.

Чи погодяться члени партії, народні депутати фракції зі зрадою свого керівництва? Якщо погодяться, то точно не все. Тому найбільш ймовірний прогноз на найближчий час - масовий результат, формування нової сили на основі більшої частини Партії регіонів. Виняток Сергія Тігіпка стало саме тим каталізатором, який прискорить процес. А сам кандидат на пост президента перетворюється на центр тяжіння тих, хто вважає, що Південний Схід України володіє власною політичною суб'єктністю і йому потрібна не маргінальна партія, а загальнонаціональна сила. Яка зможе не тільки ефективно представляти інтереси регіону на рівні національної політики, а й формувати цю політику.