"Коли Ростов ближче, ніж Маріуполь": ЗМІ оцінили ризики ізоляції Донбасу

Зв'язок Києва з так званими "ЛНР", "ДНР" та включеним Кримом слабшає.

Ізоляцію Донбасу та Криму може посилити новий закон, що перебуває на розгляді Верховної Ради, пише DW.

За два з половиною роки війни Тетяна не могла ні на день залишити Донецьк. У самотньої 40-річної жінки, яка працює в дитячому саду, на руках тяжкохворий батько. "Він уже кілька місяців не отримує українську пенсію, її потрібно переоформити, а я не повезу прикуту до ліжка людину через блокпости", - говорить Тетяна, розуміючи також, що ніяких гарантій подальших регулярних пенсійних виплат їй ніхто не дасть. На жаль, її сумніви небезпідставні.

Читайте: Реальність Донбасу: посмертні пакети, нічні вбивства, страх і безвихідь

Пенсії нехай платять сепаратисти?

У поточному році український уряд почав боротьбу з так званим "пенсійним туризмом". Новий порядок призначення соцвиплат призвів до того, що все більше людей, які проживають на непідконтрольній Києву території, втрачають можливість отримувати українську пенсію. Незабаром ускладнити ситуацію може ще й закон "Про тимчасово окуповані території України".

Зараз на розгляді комітетів Верховної Ради перебуває відповідний законопроект. Його подала ініціативна група депутатів різних фракцій, перш за все, "Народного фронту" і "Самопомочі". Як пояснюють автори, документ покликаний врегулювати всі правові нюанси, що стосуються територій, непідконтрольних Києву.

Критики застерігають: новий закон лише ускладнить життя українських громадян на Донбасі і включеному Росією Криму. У документі, зокрема, пропонується зафіксувати, що "Україна не несе відповідальності за захист життя, здоров'я і збереження майна осіб на тимчасово окупованій території", і покласти відповідальність за виплату пенсій на осіб, які проживають на територіях, непідконтрольних Києву, на Росію, "як державу-окупанта".

Те, що українська влада хоче повністю зняти з себе відповідальність за захист власних громадян на територіях, що перебувають поза їхнім контролем, викликало хвилю критики з боку міжнародних організацій і правозахисників. За словами старшого радника з правових питань УВКБ ООН у справах біженців в Україні Юга Бісо, ухвалення такого законопроекту лише посилить ізоляцію Криму і Донбасу. Про це він заявив 10 листопада на прес-конференції в Києві.

Читайте: Автономія Донбасу: Кіссінджер запропонував зберегти "історичну гідність" Росії за рахунок України

Велика донбаська стіна

Крім того, посилити ізоляцію територій, що перебувають під контролем сепаратистів, можуть і нові жорсткі прикордонні обмеження, передбачені згаданим законопроектом. Зокрема, пропонується, щоб контроль на лінії розмежування проходив у порядку, визначеному для перетину державного кордону України. Автори законопроекту у пояснювальній записці стверджують, що його ухвалення "чітко врегульовує статус і правовий режим тимчасово окупованої території", сприяє захисту прав і свобод українських громадян, а також "мінімізує ризики корупції і контрабанди в районах лінії кордону тимчасово окупованій території".

Представник УВКБ ООН Юг Бісо вважає, що нові правила можуть призвести до повної транспортної блокади цього регіону і до перебоїв із постачанням товарів першої необхідності для місцевого населення. Він додає, що "подібне обмеження прав громадян, які нині живуть в окупації, значно ускладнить в майбутньому процес деокупації і реінтеграції цих територій".

Уже зараз поїхати з Донецька на підконтрольні Києву території дуже складно, а для літніх людей - ще й небезпечно. "Влітку, коли стояла нестерпна спека, на моїх очах у черзі на блокпості з української сторони літня жінка втратила свідомість. Добре, що волонтери організації "Лікарі без кордонів" про нас подбали - роздали всім паперові панамки від сонця", - розповіла мешканка Донецька.

У пішохідних чергах на блокпостах - більшість літніх людей та інвалідів. "Якщо раніше ми стояли по три години, щоб пройти перевірку, останній раз у черзі на холоді я простояла п'ять годин", - говорить інша жінка з черги.

Читайте: Війна на Донбасі: бойовики розповіли про повернення в Україну

"То із собаками обшукують, то хабарі вимагають"

Приблизно стільки ж часу займає дорога до російського Ростова-на-Дону. Тільки обходиться вона куди дешевше. Якщо за поїздку на підконтрольну українському уряду територію Донецької області з самого Донецька через блокпости перевізники беруть 500 гривень, то поїхати в сусідні обласні центри Росії - всього 500-800 рублів, тобто в рази дешевше. А якщо добиратися електричками, ще дешевше, хоча випробувань і від російських митників чимало, кажуть пасажири.

"То із собаками обшукують, то хабарі вимагають", - розповідає 35-річний Роман, дружина якого під час війни переїхала з дітьми до батьків у Ростовську область. "І що я можу російським митникам відповісти, якщо розумію, що живу в невизнаній республіці, тобто фактично безправний", - ділиться чоловік.

Громадяни - "заручники"

Категорично проти концепції, закріпленої в законопроекті, виступає і українське міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Цю позицію озвучив заступник міністра Георгій Тука. Він називає українських громадян, що опинилися на територіях, які перебувають під контролем сепаратистів, "заручниками" і вважає, що влада "не повинна махнути на них рукою і перекласти відповідальність за їхні долі на окупанта".

Тука також критично висловився про постанову Кабміну з приводу обмеження постачань товарів у так звані "ЛНР" і "ДНР" та анексований Крим, яка набрала чинності в січні 2016 року, і розповів, що уряд вже підготував зміни до неї.

Не в захваті від законопроекту і в комітеті Верховної Ради із захисту прав людини. Його гогова Георгій Немиря впевнений, що будь-які спроби на законодавчому або виконавчому рівнях ізолювати або відрізати Донбас і Крим, "шкодять національним інтересам, суперечать Конституції України та її міжнародним зобов'язанням".

Більше ніж за два роки, що минули з моменту анексії Криму РФ і початку бойових дій на Донбасі, українська влада офіційно так і не змогли затвердити єдину стратегію щодо територій, непідконтрольних Києву. Це значною мірою є причиною появи різного роду суперечливих законопроектів і підзаконних актів, кажуть критики.