Від Уельса до Депардьє: полку фантастів прібуло
Днями стало відомо, что Слідом за Жераром Депардьє покинути Францію мают Намір Моніка Белуччі та Венсан Кассель. Слава богу, что Зіркова пара зібралася не до Москви, а у Ріо-де-Жанейро, інакше можна Було б пріпустіті, что европейських селебретіз скосила пошесть безумства.
А від як живеться у России новому російському громадянину Жерару Ренейовічу Депардьє, наразі Достеменно невідомо. ЗМІ пишуть, что товариша Депардьє надумали одружіті: абі НЕ співа у кращих российских традіціях.
Тім паче что Жерар Ренейовіч ніні холостякує: Жодна з жінок, Які були в его жітті (і від якіх, за его власними Твердження, у нього 20 позашлюбніх дітей), бажання стати "дружиною декабриста" не виявило. Чи не Кажучи Вже єдину офіційну супутніцю життя Елізабет Гіньо.
І поки матрімоніальні плани множаться у мозку "пріймаючої стороні", Депардьє відає цитати на кшталт: "На жаль, Людські масі - дурні. Прекрасна Тільки особа, тім паче коли вона безстрашна". Комплімент адресовано, слід думати, Володимиру Путіну. Або ж, у гіршому випадка, самому Собі. Останнє (як и перше) є підставою для Серйозна діагнозу, втім, Психічне здоров `є Жерара Депардьє" Обозреватель "мало Хвилює.
Важлівіше ті, что російська Держдума таки Ухвалами відразу два законопроекти Щодо Спрощення Надання Громадянство РФ. Закони стосують, щоправда, громадян КОЛІШНИЙ СРСР та їхніх нащадків. Прот, як каже Російське видання пріслів `я," добрий початок ". Мало-помалу, и процедура спрощений Громадянство ширше и на шосту Частину суші, и на третю, а там, дасть бог, и на всю земну кулю.
Що робитиму далі Росія Із такою кількістю "нових росіян" - вновь ж таки, нас не обходити. Если віріті Держстату РФ, з 2006 року на постійне проживання до цієї країни перебралися 125 тисяч емігрантів. Це, звісно, ??краплина в морі, яка губіться в 143-мільйонній АРМІЇ тубільців, та все ж ... А Раптена кількіть охочих жити в РФ зроста в рази?
Втім, ніні Російське видання Чиновництво (зокрема, й Найвищого уровня) з ціх 125 тисяч найбільше тішіться одним-єдиним "гастролером" - Жераром Депардьє. Тім паче, что колега Депардьє по Акторська цеху Бріджіт Бардо в Россию - "Батьківщину слонів" - переїздіті поки що НЕ збірається. Вона позбав загрожувати зів `ялім кулачком французькій владі та з суто жіночім кокетуванням анонсує свой від` їзд до РФ.
Між тім сам Депардьє даже НЕ уявляє (в силу своєї необізнаності з "матчастіною"), якові розпрекрасну ідею підкінув ВІН владі РФ, Які багатообіцяючі алюзії підняв з минулого. Не будемо, вочевідь, аж Надто орігінальнімі, ЯКЩО вчергове проведемо паралелі между путінською РФ та Росією товариша Сталіна. Зокрема, й у тому, что стосується заманювання на ее Терен європейськіх митців та створювання за їх помощью такого Собі проросійського лобі на Заході.
Тут, щоправда, ВАЖЛИВО ремарка: Депардьє Ніхто НЕ заманював, ВІН, як казала героїня відомого фільму, "сам прийшов". Це по-перше. А по-друге, люди, про якіх піде мова нижчих, все таки Громадянам России не стали. Смороду були позбав гостями, а сталі - з годиною - "друзями СРСР".
Втім, и сам Депардьє НЕ є (та не буде Ніколи) громадянином России. Отримання "червоношкірої паспортини" ще не означає, что заїжджій гість увійде в контест Всього, что відбувається зараз у Цій Країні, пізнає ее реалії - від побутових до Юридично-правовий - и зробім належні віновкі. Альо славословити "велику Россию" буде. Noblesse oblige (як кажуть у них на Паріжчіні) - "положення зобов` язує ".
Інакше и паспорт відберуть, и женитися не дозволяти. Ще й пінка дадуть под товстий зад.
... Саме так колись славословили Россию - пардон, СРСР - творчі люди Заходу.
У 1934 году до СРСР пріїхав письменник-фантаст Герберт Уеллс. Це БУВ Вже другий Візит Уеллс - у 1920-му ВІН зустрічався з Леніним и просто-таки захлінався захопленням после Бесідам з "кремлівськім мрійніком".
Для Сталіна Приїзд Уеллс БУВ Вкрай ВАЖЛИВО. До нього ретельно готувалісь. У підсумку Уеллс прийшов в захоплення від Всього, что Йому показали, ВІН даже зумів розгледіті в СРСР опозіцію та можлівість вільного висловлювань думок. Прозріння до Уеллс Прийшла у 1939-му, коли ВІН написавши книгу "The Holy Terror", де рассказал правду про сталінській режим.
У трідцяті роки до Сталіна пріїзділі такоже Бернард Шоу, Еміль Людвіг, Анрі Барбюс, Ромен Роллан. Всі смороду Залишани Москву "друзями СРСР". Щоправда, Згідно відкрілося, что Роллан, Наприклад, позбав вдаватися таку дружбу - справжні думки ВІН віклав у Щоденнику, Який заповів опублікуваті позбав через п'ятдесят років после своєї смерти.
Справедливості заради зазначімо, что Дехта з людей Зі світовім ім'ям так и позбавивши полум'яним Прихильники Сталіна. Наприклад, Леон Фейхтвангер з йо романом "Москва, 37-ий". Цій Книзі аплодував Бертольд Брехт, назіваючі ее "Найкращих, что написано у світовій літературі".
Натомість були й Такі особини, як французький модерніст Андре Жид, Котре спочатку такоже захоплювався СРСР, навідувався до Москви и даже стояв у почесній варті біля гробу Максима Горького. Йо свідомість змінілі зустрічі й Розмови з Борисом Пастернаком, а наслідком стала книга "Retour de L` URSS ". Вона спричинилися такий ефект, что НЕ Тільки Інші твори Жида, а й самє его имя були в СРСР под категоричність Заборона.
Булі й Менш відомі літераторі: англієць Артур Кестлер Зі своєю Божою "Darkness at Noon" (1940) - книгою про терор 30-х років та румун Панаіт Істраті Зі збіркою очерків про радянську дійсність, якові ВІН видав Іще у 1929-му.
... Логіка тихий, хто заманює, доволі проста и Цілком зрозуміла з раціональної точки зору. Мотивація ж тихий, хто дається зловити у тенета, однозначно тяжчий піддається осягнень. Перша половина минула сторіччя ще булу ВІКОМ пасіонарій, ВІКОМ Ідей и принципом "ліс рублять - тріскі летять".
Саме з ціх позіцій ще можна пояснити (Не віправдаті, ні, позбав пояснити!) Того ж Фейхтвангера, Котре сідів на процесах над "ворогами народу" і строчив у записник заміткі, Які потім лягли в основу його "епохального" роману. Хоч все таки більшість з сучасніків Фейхвангера Надала, Зрештою, вірну оцінку радянькій дійності ...
Нінішні ж часи докорінно інакші. Хочай б з точки зору Отримання та Розповсюдження ІНФОРМАЦІЇ. Тож за Яким дияволом понесло Французького актора у славне місто Саранськ (чі де там ВІН решил врешті решт осісті), так и позбутися загадкою. Мабуть, вдарил в голову сік з йо чудовим віноградніків у Бахчисарайське РАЙОНІ Криму.
Що ж стосується російської влади, то вона, Безумовно, візьме на Озброєння ті, як можна обернути на свою возбудить уголовное безкоштовний піар у вігляді перманентно п `яного Обелікса. "Легким порухи руки" Обелікс перетворюється на обеліск путінської России.
А там, диви, підтягнуться і "стовпи" Меншем розміру - вісь Вже и Ксавьє Фор, відомій "літун" на повітряних кулях, Який ніні гостює у городе Кунгур перських краю, каже, что до Франции вертатіся наміру НЕ має. Мовляв, нема на Батьківщині таких просторів, Куди б ВІН гармонійно впісався Зі своими кулями.
Що ж, велика російська шизофренія - розкол свідомості на ті, что справді відбувається, и ті, что Тільки прімарюється - тріватіме. (Вона, на біду, ще й віявляється заразно, як Бачимо). Врятує тієї, хто Вчасно вілікується. Інакше - Ніяк ...
PS В якості ілюстрації використан картину художника В.Маматказіна "Путін рятує Россию". Доволі характерну ...