У Польщі визнали, що "Волинський питання" затьмарює відносини з Україною

Польсько-українське примирення в контексті Волинської трагедії 1943 року - це вже не тільки справа жертв і винуватців того злочину. Про це заявив керівник польського Інституту національної пам'яті Лукаш Камінський, коментуючи ухвалення спільної декларації церковними ієрархами в справі Волинської трагедії.

З критикою декларації виступили деякі польські громадські організації, що представляють інтереси жертв Волинської трагедії. Так, голова Товариства сімей жертв, убитих українськими націоналістами Щепан Секерка заявив, що не можна примиритися з убивцями, повідомляє Польське радіо .

Тим часом Камінський зазначає величезне значення для Польщі і України вирішення справи трагічних сторінок їхньої спільної історії.

"Серед нас все менше сімей жертв, так, мабуть, і самих винуватців. Але це справа вже обтяжує польсько-українські відносини. Так що тепер це вже наша спільна справа, незалежно від того, в нашій сім'ї був той, хто зазнав у часи волинських подій, чи ні - це загальний виклик, пошук шляхів до тривалого примирення ", - зазначив Камінський.

Глава польського Інституту національної пам'яті вважає, що спільна декларація римсько-католицького та греко-католицького ієрархів має незаперечне значення.

"Це добра основа для взаєморозуміння, вона виходить з глибокої джерела, з джерела віри і це може бути імпульсом до подальших, вже більше конкретних дій на користь примирення, спільному піклуванню про пам'ять жертв. Так що спільна декларація відкриває перед нами великі можливості. Але що нам робити з цими можливостями - це вже питання не до ієрархів, а до всіх нас ", - заявив Камінський.

Він висловив також задоволення тим, що в спільній заяві про примирення істориків закликають разом працювати і досліджувати волинські злочину.

Нагадаємо, 27 червня в Президентському палаці у Варшаві н ачалась дводенна наукова конференція, присвячена 70-річчю Волинської трагедії. У дебатах взяли участь представники державної влади Польщі та України, церков, громадських організації та історики двох країн.

Як повідомляв "Обозреватель", 20 червня сенат Польщі прийняв резолюцію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії, в якій говориться, що напади загонів УПА на Волині мали ознаки геноциду.

Депутати Львівської міськради висловили свій протест щодо прийняття Сенатом Польщі даної постанови, назвавши його антиукраїнський і шовіністичним.