УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Біло-блакитні коти Москаля, або Хто підставив Президента України?

2,7 т.
Біло-блакитні коти Москаля, або Хто підставив Президента України?

Столична влада привітала луганчан з Новим роком! Луганщина, нарешті, отримала нового першого заступника губернатора. Ним став Олександр Євгенович Кобитев, "Подання" на якого два місяці "тинялися" по київських кабінетах, поки, нарешті, на нього не лягла доленосна гербова печатка. Дізнавшись про спроби призначити Олександра Кобітєва першим віце-губернатором Луганщини, а Станіслава Крижанівського повернути в крісло головного міліціонера області, луганчани, що мають "помаранчеві" ілюзії, почали сміятися: "І до чого ця конспірація? Відразу повертали б вже в губернатори Олександра Єфремова, а в Президенти - Кучму! "

Людина, що знає проблеми вугільної галузі

Звістка про те, що новий глава Луганської ОДА Геннадій Москаль збирається довірити Кобітєва промисловість та паливно-енергетичний комплекс (вугілля, виходить, теж), здалося чимось переважаючим уяву, вбивало наповал, навіть незважаючи на регулярні кадрові нонсенси "нової влади". Москаль на першій же прес-конференції холоднокровно заявив: "Мені все одно, якого кольору кішка, аби вона ловила мишей!" Після чого генерал практично відразу ж відправив у відставку людей свого попередника - бютівця Олексія Данилова, зробивши ставку на "кішок" біло -блакитного забарвлення.

Місцеві "коментатори" від розгубленості залепетала: "Його призначення не порівняти з принципами Майдану. Ми будемо судити про Кобітєва за вчинками. Може, працювати в новій команді він буде не так, як у старій ".

Відверто прозвучало лише резюме центру "Політсоціум": "Кобитев - це людина, яка не з чуток знає проблеми нашого регіону і зможе довести до кінця всі рішення і задумки нового губернатора". Про проблеми регіону Кобитев, дійсно, знає не з чуток, оскільки одна з головних проблем Луганщини - мільярдні відтоки з вугільної галузі, які відбувалися під безпосереднім контролем старої обласної влади, де одну з перших ролей грав саме Кобитев. "Рішення і задумки" нового губернатора можна буде виконати з успіхом - коли Москаль, наприклад, захоче побудувати вибори-2006 за моделлю, виведеної паном Єфремовим на виборах попередніх.

Модель ця, якщо хто призабув, припускає наявність бейсбольних біт в руках простих донецьких хлопців і пов'язок на очах "перевертнів у погонах". А тепер від частини емоційної перейдемо до фактів.

Дійсно новий Донбас

У Луганській області, як відомо, величезна кількість вугільних підприємств різних форм власності. Частина з них після закінчення "перебудови" розібрали, порізали на металобрухт, затопили (щоб приховати в водній безодні відсутність порізаного на метал або ж проданого наліво обладнання). А частина збереглася і дає "країні вугілля", шахтарям - шматок хліба з маслом, справжнім господарям - сотні мільйонів, а перекупникам - особняки і "Мерседеси".

Для успішного "курирування" вугільної галузі створювалися різні бізнесові структури, найцікавішою, безумовно, є корпорація "Новий Донбас". Вплив її було таке, що на паях з облрадою "нові донбассяне" створювали ЗМІ, які підміняють собою державні медіа. Найсерйозніший приклад: знамените ПіСУАР-ТВ - продакшн-студія "ЛОТ" (51% - "Новий Донбас", 49% - Луганська облрада), де на минулих виборах крутили не менш знамениті "зомбі-ролики" - відеокліпи, пропагують насильство і національну нетерпимість. Контрольний пакет, зайвий раз звертаємо увагу, припадав на "Новий Донбас".

У корпорації "Новий Донбас" провідні ролі грали Олександр Кобитев і нардеп Валентин Дзонь. Оскільки в 2000-2002 роках Кобитев був заступником голови Луганської облдержадміністрації, а з травня 2002-го по липень 2004-го - навіть перший віце-губернатором при Єфремова, йому, як "профі" у вугільних розкладах, напевно, відомі описані нижче ноу- хау "господарювання".

Серед "чотирьохсот відносно чесних способів видобутку грошей з вугілля" в Луганській області популярністю користувалися наступні. Вуглезбагачувальні фабрики, що входили в ГКХ "Луганськвуглепереробка" та ДП "Луганськвугілля" фіктивно банкрутували і переходили у власність приватних структур, що прикриваються в Луганському будинку з кулями або в Донецькому закладі подібного профілю. Крім того, шламонакопичувачі, де зберігалися гігантські поклади другосортного палива, визнавалися безгоспними. До вугільникам приїжджали податківці і вказували на величезні борги (які висіли практично на будь-якому підприємстві). Потім майно бралося в податкову заставу, керівництву давалися рекомендації визнати частину території "безхазяйної", що підкріплювалося рішеннями "ручних" місцевих рад.

Ось приклад 2001-го року. Керівництво збагачувальної фабрики "Нагольчінская" прислало до відділення податкової міліції м. Красний Луч довідку, що на їх балансі не значаться відходи вуглезбагачення в шламонакопичувачах № 1 та № 2. І 20 червня 2001 рішенням виконкому Антрацитівської міськради № 191 все це добро визнано "бесхоз ", а 15 серпня 2002 року 1,98 млн. тонн шламу були продані ТОВ" Луганскуглетехпоставка "за ціною 45 копійок за тонну.

Щоб у читачів склалося вірне уявлення про вигідність подібних угод, скажемо: вартість шламу залежить від його характеристик (зольність, фракція, волога), транспортних витрат, але все одно це ціна в 30, 40, 55 гривень.

Продажі "вугільного бесхоз" - це приклад із прикладів, як можна робити гроші, якщо не з повітря, то з бруду (шлам - це така в'язка вугільна маса). Податкова проводить бесіди, місцеві ради приймають рішення, потім йде продаж мільйонів тонн за копійки в сенсі буквальному.

З 2001 по 2003 роки за такою схемою було реалізовано 12 млн. 62 тис. тонн низькосортного вугілля і 40 млн. 587 тис. тонн шламу і відходів переробки. Навіть при смішною ціною сума контрактів потягнула на 75 мільйонів гривень (заплачено було, втім, тільки близько 10%). Ціни угод - від 47 копійок до 0,5 копійки за тонну. Контори, які брали участь в цих комбінаціях, - ТОВ "Луганскуглетехпоставка", ТОВ "Промтермінал", ПП "Укрінвест", НВП "Екологія-Центр".

Тут відчувається командна робота луганських і донецьких колег. ТОВ "Промтермінал" у 2003 році через Луганську торгово-промислову палату придбало за 200 тисяч гривень шламонакопичувачі ГЗФ "Луганська", де містилося 7,3 млн. тонн шламу. Справжня вартість - близько 90 млн. гривень, але саме чудове, що після перевірки податковою міліцією шламонакопичувачі були визнані безхазяйними, хоча і сьогодні вони знаходяться в заставі банку "Надра". Що таке "Промтермінал"? Це фірма, що входить в імперію з симптоматичним назвою "Донбас-Одеса", яку очолює славнозвісний у вузьких колах Іван Іванович Абрамов - його, залежно від ситуації, називають або "генеральним інвестором", або "донецьким смотрящим".

Керівництво "Укрінвест", крім спекуляцій вугіллям, займається ще й копанками, про що можна складати окремі саги. Торік наявність законних і незаконних міні-шахт вже важко було приховати від суспільства, і туди, "в мінімальних дозах", стали пускати журналістів. Ось що писали на цю тему "Луганчани" торік. Читаємо наступні рядки:

"Голова селищної ради Ящиково Анатолій Білоус, рухливий сивий дідок, говорив багато. Він розповів, що нетрадиційна міні-шахта фірми "Укрінвест" і вугілля дає селищній раді, і місцевій школі допомагає, і ветеранам дали по 2-3 тонни безкоштовно, і своїм працівникам дають безоплатно за 2 тонни. Щомісяця "Укрінвест" відраховує до селищного бюджету 330 гривень. Словом, є за що похвалити людей, і пан Білоус це зробив. "Ось тільки обласна влада занадто довго розглядає оформлення земельних відводів для інших подібних шахт", - сказав Анатолій Білоус. Звичайно, йому хотілося б, щоб подібних фірмочок на його території було побільше ".

Картинка духовного єднання пана і кріпаків: дві тонни - пенсіонерам, 330 гривень - сільраді. Такі розкішні подарунки по кишені не кожному. "Укрінвест" - по кишені, адже ця фірма придбала п'ять мільйонів тонн шламу за ціною ОДНА копійка за тонну.

Тепер про вже згадуваної "Луганскуглетехпоставке", також закуповує вугілля мільйонами тонн за ціною 1 копійка за тонну. Директором ТОВ "Луганскуглетехпоставка" був Костянтин Хворостяний. Сьогодні Костянтин Хворостяний очолює корпорацію "Новий Донбас" (див. вище).

Доречний тут коментар віце-губернатора Луганщини Олексія Данилова: "За нашими підрахунками у держави (або, можна сказати, у шахтарів) вкрадено 52, 5 млн. тонн вугілля. Ми ще влітку направили звернення до РНБО, де наводилися факти махінацій, що прикриваються Єфремовим і Кобітєва, вказувалися всі незаконні рішення місцевих рад про визнання шламів "безгоспними". Думаю, якби вкрадений вугілля продали за ринковою ціною, на виручені кошти можна було б вирішити більшість соціальних проблем шахтарських міст і селищ. Цей документ два місяці тому перенаправлений нинішньому главі РНБО Анатолію Кінаху, втім, не думаю, що Анатолія Кириловича подібні "дрібниці" зацікавлять ".

І ми поставимо собі ще раз питання риторичне: якщо Порошенко і Кінах про ці особливості національної вуглевидобутку знати не захотіли, то відав про них Олександр Кобитев, який трудився на посту віце-губернатора в описуваний період?

Президенту потрібна допомога?

Отже, в Луганськ приїжджає генерал Москаль, такий собі "містер Вульф", якого Леонід Кучма направляв в найгарячіші точки. Згадаймо Закарпатті, де Москаль попустив гоноровітих есдеків і нашоукраїнців, в міжусобицях не бажають звертати увагу на електоральні потреби коаліції "За ЄдУ!" Але чим же пояснити поведінку Москаля сьогодні? Адже, як не крути, а це - людина, так би мовити, Президента. Навіщо йому Кобитев, тим паче - Крижанівський?

Останній керував Луганської обласної міліцією під час президентських виборів: тоді транспорт "помаранчевого" кандидата блокувала ДАІ, бандити били перед облдержадміністрацією демонстрантів, а міліція спокійно спостерігала за "волевиявленням" кримінальних елементів. Більш того, в день другого туру виборів Луганський штаб Віктора Ющенка невідомі брали приступом, а міліція згодом фактично відмазала захоплених штурмовиків. Як і затриманих прямо на виборчій дільниці спостерігачів від Ющенка, попередньо відвіз до лісу і забравши там гроші і телефони. Поки генерал Крижановський, якого буквально зустрічали на аеродромі з квітами, призначення не отримав, але переїзд генерала Бобильова в Дніпропетровськ наводить на думку і про те, що дим щодо "свіжого кадрового рішення" все-таки був не без вогню.

Чим все це можна пояснити? Москаля умовили, давши "свідомо помилкову інформацію"? Але дозвольте, прокручування в пам'яті біографії Геннадія Москаля дозволяє судити, що людина цей далеко не дурний.

Москалю зробили пропозицію, від якої не можна відмовитися? Однак на те й щука, щоб карась не дрімав! Кобітєва "стверджували" два місяці, але ж затвердили-таки. З 30 грудня Кобитев - перший заступник голови Луганської ОДА (дивно, але в середині січня про такому значному подію немає ні слова на офіційному сайті облдержадміністрації).

І тоді залишається тільки один із прийнятних висновків: що відбуваються на Луганщині події важко пов'язати з будь-якого роду логікою, крім логіки людини, що перебуває в сутінковому стані свідомості. Якщо призначення "кризового менеджера" Москаля ув'язується з політикою Віктора Ющенка, охочого мати в проблемному регіоні свою людину, а не "тимошенківця" Данилова, то кандидатури Кобітєва і Крижанівського можна пояснити хіба що прострацією нашого Президента.

А при таких розкладах, звичайно, важко змусити себе думати про призначення кучміста в регіон, "антипомаранчевий" настільки, наскільки це можливо.

Максим БОГУСЛАВСЬКИЙ, "Параллель-Медиа"