Заздрощі, компромат і гроші? Чому Трамп симпатизує Путіну й чим це загрожує Україні

Російський диктатор Володимир Путін розв'язав найкривавішу агресивну війну в Європі з часів Другої світової, він порушив установлений вісім десятиліть тому світовий порядок та окупував частину суверенної території України, вписавши її до російської конституції. При цьому, всупереч обіцянкам президента США Дональда Трампа покласти край російсько-українській війні, Путін відверто саботує всі пропозиції та заклики американського очільника.

Однак попри все це Трамп раз у раз виправдовує прояви відвертого знущання з себе з боку володаря Кремля, підриваючи авторитет США, руйнуючи відносини із союзниками, що вибудовувалися десятиліттями, і ставлячи під загрозу національні інтереси Штатів. У чому ж полягає секрет ірраціональної симпатії Трампа до Путіна – у заздрощах, грошах чи компроматі, – а також чим вона загрожує Україні, розбирався OBOZ.UA.

Заздрощі автократа

Однією з причин, через які Трамп попри все продовжує заплющувати очі на злочини, брехню та зневагу з боку Путіна, може бути його бажання так само як і московський "візаві" плювати на законодавство і робити що заманеться.

Як влучно висловилася ексочільниця контррозвідки ЦРУ Сьюзен Міллер, яка керувала оцінкою розвідувальних даних агентства щодо втручання Росії у вибори у 2017 році з метою допомогти Трампу виграти президентські вибори, симпатія американського президента до Путіна зводиться до "заздрості автократа".

На думку Міллер, Трамп прагне отримати таку ж владу, яку має російський диктатор, що може собі дозволити ухвалювати рішення без будь-яких обмежень.

"Трампу подобається Путін, бо Путін контролює свою країну. А Трамп хоче контролю над своєю країною", – заявляла вона.

Тоді, пише The New York Times, було "однозначно встановлено", що Путін віддав наказ провести масштабну операцію з метою саботажу президентських виборів у США. Російський диктатор, на думку американської розвідки, хотів підірвати довіру американців до власних виборів та знищити "ліберальний світовий порядок" під керівництвом Сполучених Штатів, який росіяни вважають загрозою своїй безпеці. Як зазначається в оцінці, для досягнення цієї мети Росія працювала над тим, щоб допомогти Дональду Трампу виграти вибори.

Сам Трамп, уже під час другої каденції коментуючи розслідування восьмирічної давнини, назвав його "фальшивим полюванням на відьом". Він підкреслив, що "Путін багато чого зі мною пережив", означивши російського диктатора як свого "союзника за інтересами" у боротьбі зі спільними для обох "супротивниками": законодавцями-демократами, європейськими лідерами та примарною "глибинною державою" всередині США.

Доказів симпатій Трампа до Путіна за час його діяльності у політиці назбиралося чимало. І ця симпатія виливається у конкретні дії на користь автократа, що взяв собі за мету підрив американських інтересів.

Так, за час після повернення до Білого дому Трамп практично не ухвалював рішень щодо національної безпеки чи зовнішньої політики, які не були б схвалені Кремлем. Американські ЗМІ включають до них звинувачення на адресу президента України Володимира Зеленського у початку російського вторгнення й тиск на нього за відсутності тиску на Путіна, призупинення передачі США розвідданих Україні, знищення американських програм допомоги державам, які Росія вважає "недружніми", зокрема продемократичних програм у країнах типу Угорщини, де Путін намагається посилювати вплив РФ, погіршення відносин з європейськими союзниками та багато іншого, що змушувало Кремль одну за одною відкорковувати пляшки із шампанським.

"Що отримує Путін? Він отримує більше, ніж він та інші колишні офіцери КДБ могли будь-коли мріяти. Це демонтаж міжнародного порядку, очолюваного США, на наших очах, над чим Путін працював протягом усієї своєї кар’єри", – переконаний Колдер Волтон з Гарвардської школи управління імені Кеннеді, автор книги про історію шпигунства між Росією та Сполученими Штатами.

Путін, вважають у The New York Times, роками намагався сформувати погляд Трампа на Україну – і зараз між публічними заявами американського президента й російського диктатора щодо війни в Україні "немає майже жодної розбіжності".

Можливий компромат

Трампа на батьківщині давно критикують за надто "м'яке ставлення до Росії", на що він незмінно відповідає, що, мовляв, "жоден президент США ніколи не був жорсткішим щодо Москви".

"Жорсткість" щодо Путіна у виконанні Трампа виливається у регулярних компліментах на адресу останнього. Американський президент називав диктатора "сильною людиною" та нахваляв його як "розумного лідера", додаючи, що нібито "чудово порозумівся" з Путіним під час своєї першої каденції.

Чутки про те, що така захопленість може пояснюватися наявністю у Путіна компромату на Трампа, за допомогою якого той може шантажувати президента США й чинити на нього вплив, циркулюють у США вже не перший рік. Зокрема, цю версію активно обговорювали після появи у 2017 році документа, відомого як "досьє Стіла", підготовленого компанією, що спеціалізується на бізнес-аналітиці, на чолі з колишнім британським шпигуном.

"Серед іншого, у ньому припускалося, що Росія могла зібрати моторошні подробиці про ймовірну взаємодію з повіями під час візиту Трампа до Москви у 2013 році. Трамп заявив, що досьє було "фейковими новинами", поширеними опонентами, щоб завдати йому шкоди. Багато з його запевнень так і не були підтверджені, адвокати ж Трампа заявили, що вони були "кричущо неточними" та містили "численні неправдиві, фальшиві або вигадані звинувачення", – писало видання Reuters.

Цікаво, що свого часу питання про "компромат" на Трампа чи його родину в російських спецслужб журналісти адресували особисто Путіну. Російський диктатор тоді заявив, що не знав про візит Трампа до Москви, а припущення, що Росія збирала компромат на кожного високопоставленого американського бізнесмена, який приїжджав до Росії, є "повною нісенітницею".

Гроші, бізнес, "нобелівка"

Ті, хто скептично сприймає версії про заздрість і шантаж, поведінку Трампа, коли йдеться про Путіна, пояснюють значно прозаїчнішою причиною: прагненням американського президента вести бізнес із росіянами вкупі з його марнославством. Прагненням настільки великим, що воно цілком може підштовхнути Трампа до задоволення всіх вимог Росії.

Любов до грошей та давня мрія отримати Нобелівську премію миру підштовхують Трампа до все нових поступок державі-агресорці заради досягнення угоди про завершення війни. Задовго до початку предметних переговорів щодо цього американський президент уже скинув кілька важливих "козирів": публічно заявив про те, що Україна змушена буде поступитися частиною своєї території, пообіцявши Кремлю, що українська держава ніколи не отримає гарантій безпеки у вигляді членства у НАТО. Побіжно він також вирішив "підзаробити" за рахунок жертви агресії, розпочавши тиск на Київ із вимогою надати США доступ до українських родовищ корисних копалин як "компенсацію" за надану раніше безоплатну допомогу – і відмовляючи при цьому Києву в будь-яких гарантіях безпеки.

Натомість із Москвою Вашингтон розпочав обговорення "нормалізації відносин". Попри те, що заявлена мета американсько-російських переговорів у лютому та березні 2025 року – завершення війни – все так само недосяжно далека, обидві сторони, як випливає з заяв та зливів за підсумками зустрічей, захоплено обговорювали спільний "бізнес". Зокрема, Росія, намагаючись виторгувати нові поступки з боку США у питанні російсько-української війни, головним "перемовником" визначила "інвестиційного посланця" Путіна Кирила Дмитрієва, колишнього інвестбанкіра в банку Goldman Sachs і випускника Стенфордського університету, який очолює Російський фонд прямих інвестицій. І той активно розповідав американцям економічні вигоди відновлення двостороннього співробітництва.

Крім вихваляння Трампа за те, що той нібито запобіг Третій світовій війні, зазначала старша наукова співробітниця Інституту світової політики Ніна Хрущова, Дмитрієв під час візиту до Вашингтона запропонував звабливу концепцію доступу США до російських ресурсів в Арктиці й до рідкісноземельних мінералів, а також спільних польотів на Марс і Місяць.

"Ці зустрічі не привели до конкретних результатів, але Дмитрієв оголосив, що обидві сторони зробили "три кроки вперед" на шляху до поліпшення відносин. У реальності він, найімовірніше, мав на увазі, що американські лідери тепер більше вмотивовані скористатися економічними та фінансовими можливостями в Росії, подолавши перешкоди, які виникли через Українську війну... Можливості, що відкриваються, можуть бути спеціально орієнтовані на Трампа. Він перш за все бізнесмен, і я з перших рук знаю про його давнє бажання вести бізнес у Москві. Під час випадкової зустрічі в 1996 році він розповідав мені, що хотів би провести в Росії конкурс "Міс Всесвіт" (мети було досягнуто в 2013 році) та побудувати в Москві "Трамп-тавер" (цю ідею він поки що не реалізував). Чи може Кремль запропонувати президенту США заповітну нерухомість на Красній площі (або якусь прибуткову бізнес-угоду) в обмін на пом’якшення санкцій?" – ставила риторичне запитання вчена.

Місія "виправдати Путіна"

Хай там як, однак Трамп продовжує виправдовувати відвертий саботаж із боку Путіна його ж, трампівських, "мирних ініціатив". Навіть після того, як російський диктатор відкрито плюнув в обличчя і самому Трампу, і всім світовим лідерам, які закликали його зустрітися із Зеленським, і замість себе прислав до Стамбула делегацію "ноунеймів" на чолі зі своїм радником Володимиром Мединським, американський президент продовжує, мов мантру, повторювати, що російський диктатор "не є перешкодою на шляху до миру".

Замість того, щоб дати оцінку затягуванню Путіним припинення вогню, на якому наполягали США, він знову визвірився на Зеленського.

"Послухайте, у мене була дуже жорстка зустріч із Зеленським, тому що мені не сподобалося те, що він сказав, і він не намагався полегшити ситуацію. І я завжди говорив, що в нього немає козирів. І в нього їх справді немає, я чесний", – сказав Трамп кореспонденту Fox News Брету Баєру.

Американський президент похвалив спецпредставника з питань Близького Сходу Стіва Віткоффа за його зустріч із президентом РФ, але заявив, що саме йому потрібно зустрітися з Путіним.

"Він за столом переговорів, і він хотів цієї зустрічі. А я завжди відчував, що зустріч не може відбутися без мене, і я не думаю, що угоди буде досягнуто. Нам потрібно зібратися разом, і я думаю, що ми заплануємо це, тому що я втомився від того, що інші люди ходять на зустрічі й таке інше", – сказав глава Білого дому.

На його думку, Путін "втомився від війни" та хоче переговорів.

"Я думаю, Путін втомився від усього цього. Він виглядає негарно, а хоче виглядати добре. Не забувайте, це мало закінчитися за тиждень", – заявив Трамп, повторивши кремлівський наратив, що російські війська "могли бути в Києві" за п'ять годин після початку повномасштабного вторгнення і зробили б це, якби Путін цього захотів, а російські танки "не застрягли у багнюці".

Президент Штатів також зазначив, що в разі провалу дипломатичних зусиль готовий вдатися до економічного тиску на Росію, хоча й не хоче цього робити.

"У мене завжди це було. Я скористаюся цим, якщо доведеться. Я б вважав за краще не використовувати це", – додав Трамп.

Чим симпатія Трампа до Путіна загрожує Україні?

Окрім того, що перманентні спроби Трампа виправдати Путіна неабияк дратують українців, які вже три роки живуть в умовах повномасштабної війни, а до того впродовж восьми років протистояли гібридній агресії РФ, – у цієї алогічної симпатії є й конкретні загрози для України. І їх чудово усвідомлюють у Києві, адже українська влада постійно відчуває на собі тиск з боку адміністрації американського президента.

Так, на пресконференції під час візиту до Анкари президент Зеленський публічно заявив, що президент США Дональд Трамп чинить більший тиск на Україну, ніж на Росію з моменту вступу на посаду президента.

"Люди звертаються до дипломатії… щоб уникнути глухого кута, тому потрібно робити кроки, які приведуть до миру... Ви повинні чинити тиск на сторону, яка не хоче припиняти війну. ...Ви бачили, що президент Трамп вважав, що це допоможе – чинити тиск на обидві сторони... Я думаю, вони чинили тиск на нас більше, ніж на росіян. Україна бореться за себе. Ми не готові втрачати свої життя та землю. Це не означає, що ми агресори", – наголосив Зеленський.

Тепер справа за "малим" – донести цю просту істину до Трампа та його команди. Адже поки складається враження, що чинна адміністрація Білого дому так і не усвідомила, що збереження міжнародного права та встановлених після Другої світової війни правил, що дозволяли світові балансувати на межі занурення в епоху нових масштабних воєн, – в інтересах, зокрема, й США. І підігравати Росії, яка хоче цей світовий порядок зруйнувати, – все одно що вистрелити собі в ногу та водночас – разом із Москвою – стати співархітектором третьої світової, початок якої стає дедалі осяжнішим.

Нагадаємо, раніше у FT розповіли, який "подарунок" Трамп зробив Путіну заявою про Стамбул і яку гру веде Кремль.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!