УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

За сценарієм Росії: Угорщина "чекає" від Путіна Закарпаття, проти вступу України до ЄС і НАТО та заважає європейській допомозі

8 хвилин
93,7 т.
За сценарієм Росії: Угорщина 'чекає' від Путіна Закарпаття, проти вступу України до ЄС і НАТО та заважає європейській допомозі

У грудні 1991 року Угорщина стала першою державою, яка уклала з Україною базовий політичний договір та першою відкрила своє посольство в українській столиці, а у 1992 році урочисто було відкрите посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Колись доволі дружні відносини перетворилися на постійні суперечки, а політика сусідньої держави більше схожа на таку собі приховану війну.

На сьогодні угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан ніби під копірку повторює російські пропагандистські наративи щодо повномасштабного вторгнення Росії, відмовляється від допомоги Україні, демонстративно підтримує теплі відносини з Кремлем, під різними приводами виступає проти допомоги ЄС та вступу України до НАТО.

Чому україно-угорські відносини перебувають у стані майже "холодної війни" – у матеріалі OBOZ.UA.

У проблемах угорців винні…українці

Віктор Орбан досить ефективно змішав внутрішню та зовнішню політику. Він поклявся захищати угорців від імміграції, ісламу та ЛГБТ, проголосивши єдність усіх етнічних угорців, включно з тими, хто мешкає у сусідніх країнах. Саме ці гасла і стали державною політикою. Пропагування проєкту Великої Угорщини – ще одна цеглинка цього процесу. Орбан вміло грає на струнах, які глибоко в душі кожного угорця, що колись Угорщина була могутньою європейською державою, яку поважала вся Європа і мала величезні території.

Розпалювання націоналізму та заяви про підступних іноземних ворогів, проти яких треба згуртуватися, досить суттєво допомогли йому перемогти на чотирьох виборах.

Одним таким ворогом на сьогодні для Угорщини Орбана є Україна. До традиційних політичних претензій додали ще й економічні.

Так, уряд Угорщини поклав відповідальність за високу інфляцію в країні на Україну, яка, бачте, вп'ятеро збільшила плату за транзит російської нафти трубопроводом "Дружба". Про це заявив глава канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуяш. За його словами, саме через це у серпні в Угорщині зросли ціни на бензин, а загальний рівень інфляції по країні підвищився на 0,5 процентного пункту.

Мирні ініціативи з кремлівським "присмаком"

З самого початку повномасштабного вторгнення Росії Віктор Орбан користується виключно кремлівськими наративами. Серед основних – Захід має укласти угоду із Володимиром Путіним, яка не передбачатиме повернення окупованого Криму та членство України в НАТО. Він також вважає, що найкращим шансом для миру є припинення військової підтримки України.

Коментуючи агресію Росії, Орбан цинічно заявив, що "неважливо, хто до кого вторгся". Він також переконує увесь світ, що Україна не здатна виграти війну та не має реальних шансів повернути собі втрачені території, а тому допомогу треба зупинити – "не може бути перемоги для бідних українців на полі бою".

"У бюджеті ЄС вже немає грошей. Де ці гроші? Думаю, ми знаємо відповідь: вони десь в Україні. Де гроші угорців, де гроші поляків? Боюся, що в Україні. Вони віддають їх на війну, якої не мало б бути", – нарікає Орбан, не згадуючи, що вторглася в Україну Росія. Він також поставив під сумнів те, що в Україні європейські кошти витрачають саме на те, на що їх надавали.

На продовження таких заяв Орбан активно виступає проти усілякої допомоги Україні. Як відомо, ЄС схвалив створення фонду для України на 50 млрд євро для покриття половини потреб бюджету до 2027 року. Але все та ж Угорщина закликала скоротити пакет підтримки наполовину. Через протидію Угорщини Євросоюз не зміг на засіданні Ради ЄС у Толедо розблокувати черговий транш військової допомоги Україні з Європейського фонду миру.

Раніше Будапешт блокував таку допомогу, використовуючи різні аргументи: затримки із власним фінансуванням на 13 млрд євро, внесення угорського банку OTP Bank Україною до списку "спонсорів війни".

Однак, здається, Угорщина все одно знайде причину, щоб нашкодити Україні. Наприклад, рішення Києва про тимчасове призупинення внесення угорського OTP Bank до списку "спонсорів війни" недостатньо для перегляду позиції Будапешта щодо військової допомоги Києву, заявив офіційний представник МЗС Угорщини Мате Пачолай. Він наголосив, що поки банк не буде виключений зі списку, Угорщина не робитиме свого внеску у фінансування Євросоюзом постачання зброї Україні.

Проти європейських та натовських перспектив

Угорщина є членом Євросоюзу та НАТО, що дає їй право вето на вступ до цих організацій України, яка в них прагне. При цьому Орбан займає "особливу" позицію з багатьох питань, що мало збігається з лінією більшості західних країн та, звісно, шкодить нашій країні.

Захід має укласти "угоду" з Володимиром Путіним щодо нової архітектури безпеки України, яка не повинна передбачати ні повернення Криму, ні членство в НАТО, як мантру повторює кожне інтерв’ю Віктор Орбан. Угорський лідер скрізь, де тільки можливо, заявляє, що Україна може програти війну.

"Ми повинні домовитися з росіянами про нову безпекову архітектуру, щоб забезпечити безпеку та суверенітет України, але не членство в НАТО". Орбан заявив, що повернення Криму є "абсолютно нереальним", а найкращим шансом на мир є повернення до влади Дональда Трампа та припинення ним військової підтримки України.

"Західним країнам, які підтримують Україну у військовому конфлікті з Росією, потрібно дати Москві гарантії безпеки, що сприяло б урегулюванню", – не відстає від свого шефа і глава адміністрації угорського прем'єр-міністра Гергей Гуяш.

На думку Гуяша, Заходу "у жодному разі" не потрібно пропонувати Україні членство в НАТО. У довгостроковій перспективі, вважає він, міцний мир в Україні зможуть забезпечити розміщення там миротворців та "незліченна кількість подібних рішень".

Не менш цинічними виглядають заяви Будапешта і стосовно шляху України до вступу в ЄС. Так, Орбан заявив, що потрібно буде знайти відповіді на "дуже складні питання", перш ніж Європейський Союз зможе навіть почати переговори про членство України, та порадив владі країни бути обережнішими з "амбітними планами" вступити до Євросоюзу у найближчі два роки.

"Коли я в палаті, я не відчуваю непереборного бажання, щоб угорський парламент проголосував за членство України в Європейському Союзі протягом двох років. Тому я був би обережний із цими амбітними планами", – сказав Орбан.

Угорський прем'єр сумнівається в можливості розпочати переговори щодо приєднання України до союзу найближчим часом.

"Ми не знаємо, наскільки велика територія цієї країни, оскільки війна все ще триває, ми не знаємо, скільки в неї населення, тому що вони тікають", – сказав він.

Розігрують карту "пригноблених" нацменшин

Угорщина не буде підтримувати Київ у жодному питанні міжнародних відносин доти, доки "Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території" – ця заява Орбана не нова. Будапешт завжди готовий витягнути її з шухляди, коли закінчуються інші претензії до України. Угорщина вже не вперше звинувачує нашу країну в утиску прав приблизно 150 тисяч етнічних угорців на Закарпатті через ухвалений у 2017 році закон, що обмежує шкільне навчання мовами меншин.

Прагнучи встановити контроль над Закарпаттям, Будапешт використовує метод впливу на регіон через українських угорців. Саме з приходом до влади орбанівської партії "Фідес" підтримку діаспори в Будапешті поставили на якісно новий рівень.

Сценарій "братньої допомоги" та підживлення сепаратизму реалізовується під соусом гуманітарної співпраці та підтримки громад Закарпаття. До повномасштабної війни чи не кожен охочий етнічний угорець з України міг отримати непоганий фінансовий грант на ведення бізнесу від угорського уряду. Така політика в майбутньому може допомогти втілити в життя далекосяжні плани.

Останній яскравий приклад того, що Будапешт і надалі проявляє особливу увагу до Закарпаття, – передача Угорщині 11 українських військовополонених без погодження з Україною.

"8 червня 2023 року за посередництва Російської православної церкви в межах міжцерковної співпраці на прохання угорської сторони відбулася передача Угорщині групи українських військовополонених закарпатського походження, котрі брали участь у бойових діях", – йшлося у повідомленні РПЦ.

Росіяни вкотре розіграти так звану "угорську карту" та актуалізувати надумані проблеми нібито "закарпатського сепаратизму", назвавши українських воїнів "громадянами закарпатського походження". Такі заяви легко лягають у русло російської пропаганди – за рік до вторгнення Путін у своїй "історичній" статті саме описував Закарпаття як особливий елемент "русского міра".

Ігнорування переговорів

Президент України Володимир Зеленський неодноразово запрошував Віктора Орбана прибути в Київ та сісти за стіл і поговорити про всі аспекти, і в тому числі ті, які хвилюють Угорщину. Останній раз – 9 лютого під час зустрічі на полях саміту лідерів Євросоюзу у Брюсселі.

До цього Зеленський мав декілька телефонних розмов з прем’єр-міністром Угорщини і до війни, і під час війни. Але, звичайно, під час повноцінного візиту є набагато більше можливостей і шансів провести перемовини предметно і продуктивно. Угорський прем’єр так і не приїхав до України.

Путін обіцяв Орбану Закарпаття?

"На жаль, сьогодні Орбан озвучує російські наративи щодо закінчення війни в Україні та фактично представляє інтереси Кремля в Євросоюзі і НАТО, – говорить український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010–2017 роках Олександр Левченко. – Він особисто давав вказівки блокувати деякі санкції Євросоюзу. Ми бачимо комунікацію Москви з Будапештом, яка підтверджується таким фактом, що це єдина європейська столиця, яка не видворила російських шпигунів, які працюють під дипломатичним прикриттям в Угорщині".

На думку Олександра Левченка, ця проросійськість розпочала зростати після того, як Москва виявила бажання будувати атомну електростанцію в Пакші – сума інвестицій майже 10 мільярдів доларів, тобто російських доларів. Звісно, такий проєкт супроводжувався російською дипломатією та розвідкою, які працювали в цьому напрямі з вищими угорськими представниками. Цей проєкт був представлений як велике благо для угорського народу, і, власне кажучи, Росія стала займати в політиці Угорщини дуже серйозну позицію. Окрім того, Кремль призначив відносно низькі ціни на нафту і газ для Угорщини порівняно з іншими країнами.

"Орбан був у постійних контактах із Путіним до початку широкомасштабної агресії, – продовжує Олександр Левченко. – Нагадаю, що за декілька днів до російського вторгнення він побував у Москві і вів якісь переговори. Є серйозні передбачення про те, що там була в тому числі домовленість, що якщо Росія захопить Україну, то Закарпаття перейде під юрисдикцію Угорщини. Ми запам’ятали і виступ Орбана, і його представників уряду, що він готовий взяти під захист угорської армії Закарпаття".

Стосовно питання нацменшини, то угорці Закарпаття є громадянами насамперед Української держави, і незрозуміло, як громадянин не може знати української мови, а як він може її знати, як він у школі її не вчив, – вважає Олександр Левченко. Тому шкільні програми і почали коригуватися, що було виведено на законодавчому рівні. Будапешт вважає, що цим Київ фактично порушив попередню угоду, яка діяла більше 20 років і яка вважалася зразковою щодо забезпечення прав національних меншин у Європі. Цей фактор грає дуже серйозну роль, бо Угорщина – країна, яка після Першої і Другої світових війн втратила багато своїх територій. Це дуже болюче для пересічного угорця, і тому кожен уряд бажає якимось чином забезпечити права угорців, які живуть на території інших держав.

На думку Олександра Левченка, на це треба зважати та вести конструктивні розмови з Будапештом, щоб ситуація не надто загострювалася.

"Якщо принцип одноголосності залишиться, який діє і в НАТО і фактично в Євросоюзі, то в нас будуть величезні проблеми щодо вступу. Тому з одного боку ми маємо забезпечувати свої національні інтереси, а з іншого – домовлятися та працювати з Будапештом.

Перший трек – угорське інформаційне поле. Потрібно активно туди виходити з тим, чому Україна так діє, щоб угорський громадян, який є виборцем Орбана, розумів краще ситуацію в Україні та те, що немає жодних утисків національних меншин. Другий трек – робота з політиками у всіх напрямах. Третій – економічні контакти. Росія через економічні контакти впливає на політичні розклади в Угорщині, значить, нам треба також знаходити можливості заохочення економічної співпраці з сусідами. З тим щоб Угорщина розуміла, що Україна для неї теж важливий торговельний партнер", – підкреслив Олександр Левченко.