Блог | Якщо путінський режим збережеться, перед нами постане ще радикальніша, ще жорстокіша генерація

Після ізраїльських ударів по Ірану і закликів прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу поставити крапку в існуванні теократичного режиму питання можливого краху іранської влади набуває дедалі більшої актуальності у світових медіа.

При цьому ми звикли говорити про цю владу як про безпосередню спадкоємицю подій 1979 року - Ісламської революції. Але насправді, ймовірно, вже йдеться про третю іранську еліту після революції.

Першу еліту складали ті, хто безпосередньо робив революцію - широке політичне об'єднання проти влади шаха Мохаммеда Резі Пехлеві. Це був справді широкий фронт: від релігійних авторитетів до прокомуністичної, орієнтованої на СРСР, партії ТУДЕ. Перші іранські уряди після перемоги революції були заповнені представниками цієї різнобарвної коаліції - аж до того моменту, коли аятола Хомейні рішуче узурпирував усю владу в країні й дав змогу підсилитися новій еліті: самому духовенству та його прибічникам.

Але вважати, що саме ця еліта досі керує Іраном, - було б помилкою. Реальний розподіл влади відбувся в роки затяжної ірано-іракської війни, коли остаточно реформувався репресивний апарат і духовенство фактично розділило владу з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР).

У цьому симбіозі Іран дедалі більше нагадував класичні авторитарні режими ХХ століття - на кшталт радянського з його дуалістичною системою партії та органів безпеки або гітлерівського - з партією та СС. Як і в СРСР чи Третьому Рейху, авторитет духовенства та КВІР був вищим за авторитет традиційної армії.

Сьогодні ж представники саме цієї еліти гинуть під ізраїльськими ударами. Якщо система вціліє, ми можемо побачити формування вже четвертої еліти Ісламської Республіки - еліти, загартованої не в революції, не в Ірано-іракській війні, а в сучасному ірано-ізраїльському протистоянні. І ця еліта складатиметься не з ідеалістів або фанатиків, а з людей, вихованих у цинізмі, пристосуванстві та вірності виключно самому режиму.

Я не виключаю, що цей новий Іран буде обережнішим за попередній. Але, безумовно, і значно підступнішим.

Аналіз змін в іранській номенклатурі дозволяє краще зрозуміти, з якою російською елітою ми матимемо справу в найближчому майбутньому. Бо в Росії нині вже править друга еліта після краху СРСР. І третя на черзі

Перша - це еліта "широкого фронту", яка об'єдналася проти комуністичної диктатури і домоглася створення нової держави. Вона включала всіх: від колишніх номенклатурників і чекістів до демократів, лібералів і націоналістів - не лише російських, а й представників усіх народів тодішньої імперії.

Але ця еліта дев'яностих швидко поступилася новій - посиленій Чеченською війною, згуртованій навколо культу Путіна і повного контролю спецслужб. Сьогодні саме вона є носієм путінської вертикалі влади.

Однак і ця еліта вже може поступитися місцем новим групам - тим, хто збагачується і робить кар'єру на російській війні проти України. Якщо путінський режим збережеться, перед нами постане ще радикальніша, ще жорстокіша генерація. Молоді люди, які виросли у світі пропаганди, ненависті до Заходу і віри у війну як найефективніший спосіб розв'язання проблем, дедалі більше нагадують своїх іранських однолітків - таких самих фанатичних продуктів авторитарної машини.

Це і є справжня еліта війни.