
Блог | Як Україна врятує Трампа?

Війна в Ірані набирає обертів і стає все більш загрозливою для світу. Приходиться знову констатувати вже доведений факт - найбільшим вигодоотримувачем у цій війні США і Ізраїлю проти Ірану є путін.
Крім того, ця війна в значній мірі відволікає увагу світу від війни в Україні, що теж дуже вигідно путіну. Але, ця вигода буде обмежена максимально коротким терміном і путіну вже не допоможе.
Багато хто справедливо вважає, що Трамп розпочавши разом з Ізраїлем цю війну не врахували деякі важливі аспекти, які можуть призвести до серйозних негативних наслідків. Можна сподіватись на те, що адміністрація Трампа зробить необхідні висновки з перших двох тижнів війни в Ірані, а поки що давайте звернемо увагу на одну з найбільших проблем для Трампа, яка може мати для нього важливі наслідки.
Ормузька протока.
Обмін авіаударами між США, Ізраїлем та Іраном тривають вже майже два тижні. На тлі цього конфлікту рух танкерів через Ормузьку протоку — вузький водний шлях, яким проходить близько чверті світового морського вантажообігу нафти і п'ята частина постачань зрідженого природного газу, — практично зупинився.
Великі порти, включаючи Джебель-Алі в Дубаї та порт Халіфа в Абу-Дабі, простоюють з того часу, як іранські сили минулого тижня попередили судна (танкери) про неприпустимість проходження через протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю.
На даний момент повне забезпечення безпеки в Ормузькій протоці силами виключно США залишається невирішеним завданням, незважаючи на масовану військову присутність.
З кінця лютого 2026 року протока фактично закрита для більшості комерційних судів.
США зосередили у регіоні значні сили, включаючи авіаносці USS Abraham Lincoln та USS Gerald R. Ford. Ці сили здатні знищити іранський регулярний флот, але не можуть повністю нейтралізувати асиметричні загрози, які несподівано для Трампа виникли.
Президент Трамп заявив, що ВМС США почнуть супроводжувати танкери "якнайшвидше", орієнтовно до кінця березня 2026 року.
За даними джерел Reuters, ВМС США майже щодня відмовляють представникам судноплавної галузі у наданні військового супроводу через Ормузьку протоку, пояснюючи, що ризик нападів на судна нині занадто високий. Ці дані розходяться із заявою Трампа на початку війни про те, що Військово-морські сили США почнуть супроводжувати танкери через Ормузьку протоку.Військові експерти та видання, такі як The Wall Street Journal, зазначають, що навіть наземна операція не гарантує безпеки через "москітний флот" Ірану (сотні катерів), мобільні берегові ракетні батареї та можливість масового мінування протоки.
Американські військові 10 березня знищили іранські судна в Ормузькій протоці, зокрема 16 мінних загороджувачів, повідомили у Центральному командуванні Збройних сил США.
Напередодні CNN і CBS News з посиланням на джерела повідомили, що Іран почав мінувати Ормузьку протоку.
Трамп заявляв, що якщо це справді так, то іранські військові мають "негайно" прибрати всі міни, інакше "наслідки для Тегерана будуть безпрецедентними". Тут треба мати на увазі, що сам прохід досить вузький, тому замінувати його судноплавну частину теоретично має бути нескладно.
Проте, якщо США спробують взяти під контроль саму протоку, гарантувати повністю безпеку проходу по ньому суден вони не зможуть. Адже і без мінування Іран може ефективно перешкоджати мореплавству в Ормузькій протоці. Для цього він має достатньо ефективні берегові протикорабельні ракети, безекіпажні катери та різні безпілотники, а також легкі човни, які можуть використовувати пілоти-самовбивці для таранів кораблів чи суден.
Разом з тим, спробу мінування Ормузького протоки можна розглядати не стільки як військовою операцією, скільки економічно-психологічної операцією Ірану. Однієї - двох успішних атак танкерів з боку Ірану буде достатньо для того, щоб страхові компанії значно збільшили ціни на страховку суден (танкерів), що виходять з Перської затоки, що може істотно вплинути на судноплавство через Перську протоку взагалі.
І прохід цивільних суден, в тому числі і через Ормузьку протоку, знову зупиниться. Можливо, саме на це і розраховує Іран - заблокувати судноплавство в Перській затоці, або зробити його максимально контрольованим.
За даними британського агентства United Kingdom Maritime Trade Operations, з початку війни в Ормузькій протоці, Перській та Оманській затоках було зафіксовано 13 нападів на судна
У середу, 11 березня, два вантажні судна повідомили про влучення невідомих снарядів, а третє було вражено приблизно за 80 кілометрів на північний захід від Дубая. У той же час Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що завдав наймасовіших та найінтенсивніших ударів з початку війни.
Колишній співробітник спецслужб та поліції Ізраїлю Мігдаль у розмові з "Новою газетою Європа" пояснює, що іранські мінні загороджувачі є катерами, на які вантажиться по дві-три морські міни. Катер виходить на встановлене місце, де кілька людей вивантажують міни у воду. — Це можуть бути класичні морські міни. Однак є ймовірність, що Іран закупив у Китаю і більш складні види мін, які занурюються на глибину і, засікаючи за допомогою датчиків корабель, що проходить, спливають і б'ють його в днище, — вважає Мігдаль.
Він наголошує на серйозності підходу США до знищення іранського флоту: багато великих кораблів вже потоплено, удари завдаються також по "москітному флоту". — Проте основну небезпеку зараз для мореплавання є безпілотники різних видів.
У БПЛА системи "Шахед" за рахунок зниження завантаження палива для польоту на порівняно невелику дистанцію значно збільшується бойова частина. Таких дронів у режиму аятол можуть бути десятки тисяч. Вони становлять дуже серйозну небезпеку і не тільки для судноплавства.
Мігдаль каже, що для боротьби з іранськими кораблями, ракетами та безпілотниками необхідно розставити в Ормузькій протоці на певній відстані один від одного американські есмінці, корвети та фрегати, які забезпечуватимуть безпечний прохід торгових суден. Але американські кораблі в такому разі стануть першою мішенню для іранських атак.
США активно закликають країни НАТО, Китай та інших великих споживачів нафти направити свої військові кораблі для патрулювання. Американські авіаносні групи підтягуються ближче до регіону, що воює. Авіаносець Лінкольн знаходиться в Індійському океані. А до Середземного моря прибуває група на чолі з авіаносцем "Джордж Буш". Вона займе місце біля берегів Кіпру. Виникають питання до держав Перської затоки. Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Оман, Саудівська Аравія та Кувейт витратили сотні мільярдів доларів на закупівлю озброєнь. Скільки разів по телевізору показували сучасні військові кораблі всіх видів, на яких команда у білій формі зустрічає чергового шейха. І жодна з цих держав не хоче брати участь у забезпеченні безпеки мореплавства в Ормузькій протоці. Хоча їм самим це насамперед і потрібне. Але ніхто не бажає воювати — тобто заважатиме іранським спробам перекрити протоку, — коментує Мігдаль
Франція оголосила про створення власної оборонної місії у рамках операції Aspides.
Індія також запропонувала задіяти свій флот для захисту постачання.
G7 обговорює можливість спільного конвоювання.
Але незаперечним фактом є те, що трафік через протоку впав більш як на 90%. Іран вибірково пропускає деякі судна, але атакує ті, що пов'язані зі США чи Ізраїлем. Ціни на нафту перевищили 100–105 доларів за барель через логістичний колапс. Таким чином, хоча США можуть домінувати у відкритому бою, але забезпечити "повний контроль" та безпечний прохід кожного судна у вузькій протоці вкрай складно без політичного врегулювання чи придушення всіх берегових можливостей Ірану, що може зайняти місяці.
А тим часом, ціни на дизельне паливо, бензин, авіаційне паливо та нафту, що використовується для виробництва пластмас та дорожнього палива, зросли. Газовий ринок ризикує пережити найбільший шок з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке перевернуло світову торгівлю газом і змусило Європу терміново шукати альтернативні джерела.
Ормузька протока — один із найважливіших стратегічних вузлів світової торгівлі. Зазвичай, через неї проходить близько 100 суден на день.
За даними Lloyds List Intelligence, з початку війни через протоку пройшло близько 15 суден, більшість з яких належать до так званого "тіньового флоту", що перевозить іранську нафту до Китаю та Індії. Багато з яких - невеликі китайські танкери, які повідомляють про свою присутність та походження КВІР через гучномовці та короткохвильове радіо.
Відомо, що останні роки спостерігається дефіцит дизельного палива через перебої у зв'язку з війною Росії з Україною, але війна Ізраїлю та США з Іраном, як передає Reuters, значно посилює проблему.
"Дизельне паливо є найбільш вразливим продуктом до цього конфлікту структурно", – сказав Шохрух Зухрітдінов, засновник дубайської компанії Nitrol Trading. "Дизельне паливо є основою вантажоперевезень, сільського господарства, гірничодобувної промисловості та промислової діяльності, що робить його найбільш макрочутливим барелем у системі".
Втрати поставок дизельного палива, пов’язані з перебоями в Ормузькій протоці, становлять близько 3-4 мільйонів барелів на день, або приблизно від 5% до 12% від загального світового споживання, оцінив економіст з енергетики Філіп Верлегер.
Ще 500 000 барелів дизельного палива на добу буде втрачено через блокування експорту з близькосхідних нафтопереробних заводів, додав він. "Закривши (Ормузьку протоку), Іран скоротив експорт багатої на дистиляти близькосхідної сирої нафти, реактивного палива та дизельного палива. У шахах для цього є термін: ШАХ", – сказав він.
З початку війни ціни на дизель зросли швидше, ніж на нафту та бензин. За словами Верлегера, на роздрібному ринку вони можуть подвоїтися, якщо протока буде закрита надовго.
Ф'ючерси на дизельне паливо в США зросли більш ніж на 28 доларів за барель з 27 лютого до 10 березня, тоді як ф'ючерси на нафту подорожчали більш ніж на 16 доларів.Аналітик Sparta Commodities Джеймс Ноель-Бесвік попереджає, що стійке зростання цін на дизель та авіаційне паливо може призвести до зниження попиту та уповільнення світової економіки.
Зростання цін на дизель також може швидко вплинути на вартість продуктів харчування. За словами Шаї Хоссейнзаде з OnyxPoint Global Management, фермери в США вже можуть уповільнити посівні роботи через зростання цін на пальне.В Азії маржа на дизель з низьким вмістом сірки зросла до 33 доларів за барель, що приблизно на 12 доларів вище за рівень до початку війни.
Але, війна в Ірані викликала не тільки критичний дефіцит палива, а й загрожує глобальній продовольчій безпеці через блокування ключових транспортних шляхів та ударів по інфраструктурі.
Іран фактично закрив протоку, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти та значна частина готових нафтопродуктів. Атаки на найбільші нафтопереробні заводи (включаючи саудівський Saudi Aramco) та енергетичну інфраструктуру Ірану паралізували виробництво середніх дистилятів. Австралія та Індонезія, найбільші імпортери очищеного палива, зіткнулися з екстреним скороченням постачання, оскільки 90% палива з регіону йшло саме на азіатський ринок.Вартість авіагасу в Сінгапурі злетіла на 72% (до рекордних $225 за барель), а дизель у США подорожчав на 28% за два тижні конфлікту. За прогнозами, перебої у постачанні можуть додати 0.8% до глобальної інфляції. Ціна на нафту марки Brent вже перевищила $100 за барель. Паливо складає до 40% витрат авіакомпаній. Дефіцит вже призводить до скасування рейсів та зростання цін на квитки на 10–20%. Подорожчання морського фрахту та страхових внесків за військові ризики збільшує кінцеву ціну всіх споживчих товарів.
Через Ормузьку протоку проходить близько 33% світових поставок сірки та аміаку. Блокада загрожує світовому сільському господарству різким дефіцитом добрив. Зростання цін на дизельне паливо безпосередньо збільшує витрати на роботу сільгосптехніки та транспортування їжі, що провокує нову хвилю продовольчої кризи. Експерти попереджають про ризики для регіонів, які сильно залежать від імпорту через дестабілізацію ланцюжків поставок у Перській затоці.
Одже, на данний момент ситуація навколо Ормузької протоки залишається критичною.
Якщо адміністрації Трампа не вдасться розблокувати цей стратегічний шлях, наслідки торкнуться як світової економіки, так і політичної стабільності самих США.
Які основні ризики у разі провалу розблокування:
1.Економічні наслідки –
Рекордне зростання цін на нафту та газ: Через протоку проходить близько 25% світового трафіку нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ). Блокаду вже названо найбільшим порушенням енергопостачання в історії.
2.Глобальний дефіцит товарів -
Зупинення постачання загрожує виробництву напівпровідників (через брак гелію) та сільському господарству (дефіцит добрив).
Інфляція в США: Зростання цін на бензин вже стало серйозною політичною проблемою для Трампа. Тривала блокада може призвести до економічного спаду та зростання невдоволення виборців.
3.Геополітичні та військові ризики, ескалація конфлікту -
Трамп вже погрожував Ірану "безпрецедентними військовими наслідками". Нездатність вирішити проблему дипломатичним чи обмеженим військовим шляхом може призвести до повномасштабної війни на Близькому Сході.
4.Втрата лідерства США -
Трамп закликав інші країни направити свої кораблі для захисту протоки. Якщо союзники відмовляться або операція провалиться, це завдасть удару по іміджу США як гаранта безпеки морських шляхів.
5.Пошуки шляхів обходу -
Саудівська Аравія та ОАЕ вже використовують власні трубопроводи для експорту сирої нафти в обхід протоки, проте експорт нафтопродуктів, як і раніше, дуже залежить від танкерних маршрутів.
6.Внутрішньополітична ситуація у США і політичний тиск-Радники президента попереджають про високі політичні ризики та закликають знайти "вихід" із конфлікту. Провал операції може посилити позиції опозиції та призвести до обговорення імпічменту у разі серйозних економічних потрясінь
Чи може Україна врятувати Трампа?
Або чи можуть українські технології допомогти Трампу розблокувати Ормузьку протоку?
Так, українські технології розглядаються як ключовий інструмент для розблокування Ормузької протоки, зокрема через використання спільних розробок. Велика Британія планує розгорнути тисячі дронів Octopus — це українсько-британська розробка, створена з урахуванням досвіду війни в Україні. Ці апарати призначені для захисту судноплавства та нейтралізації загроз у протоці. Українські дрони - перехоплювачі розглядаються як нова модель захисту від іранських атак БпЛА на Близькому Сході.
Також розглядається застосування безпілотних систем для пошуку та знищення морських мін, якими, ймовірно, Іран замінував протоку.
Велика Британія та США обговорюють спільну морську операцію проти нафтової блокади, де технологічне перевага дронів може стати вирішальною для швидкого розблокування без залучення великих флотів.
Трамп закликав країни НАТО та інших союзників долучитися до розблокування протоки, натякаючи, що допомога Україні може залежати від участі європейських партнерів у вирішенні кризи на Близькому Сході.
Таким чином, українські дрони (або системи, розроблені спільно з Україною) фактично стають частиною глобальної стратегії безпеки, що здатна протистояти тактиці мінування та атак БпЛА, які використовує Іран для блокади Ормузької протоки.









