Блог | Я знаю, що ви скоїли минулого лютого, або Валентинка від президента

Частина 1

=================

TRIGGER WARNING: цей текст містить ознаки дискредитації вищого військово-політичного керівництва України, може викликати сильну емоційну реакцію і СБУ. Також це нелюдськи великий довгочит на 7 тисяч слів, тож довелося його розбити на два окремі пости.

Всі документи з грифом "для службового користування", які цитуються далі, взяті з відкритих джерел – "Букви" та телеграм канал "Україна тут! НОВИНИ"

=================

Рік тому, 12 лютого 2025 Зеленський підписав указ №81/2025 про санкції проти Порошенка. Текст указу з’явився на сайті президента лише наступного дня, в ньому були помилки, а щоб Зеленський не втратив обличчя через необхідність двічі підписувати указ – виправлену версію звичайно підробили і назвали це "уточненою редакцією", а оригінальну – "неофіціальною публікацією". Було зрозуміло, що весь цей крінж був пов’язаний з тим, що процес підготовки санкцій втиснули в 3 години замість тижня-двох. Але що там було насправді, стало відомо лише в жовтні 2025, коли після півроку затягування Верховному суду нарешті видали останні документи, сховані під грифом "для службового користування". І тепер ми знаєм все: хто, що і коли робив. І нащо.

Починаючи з останнього "нащо": так, це був фальстарт виборчої кампанії. В ОП тоді були ілюзії, Трамп зможе швидко організувати припинення вогню, і треба бути на низькому старті до виборів, поки всі інші не готові. Зараз ми спостерігаємо другу серію (за збігом точкою відліку як і рік тому стало 11 лютого – тоді це була відмашка Зеленського на санкції Порошенко, цього разу – публікація Financial Times про підготовку Зеленського до виборів в травні). Заборону Конституції займати пост Президента більше ніж 2 строки по 5 років в Зеленського проблемою не вважають, хоча нічого крім мутної теорії, що воєнний стан чомусь начебто "вимикає таймер" в них нема. Якби так було, то на вибори Зеленському можна було б не ходити ще два роки після припинення воєнного стану – 24 лютого 2022 застало його наприкінці третього року каденції. Насправді, спроба висунутись на перевибори на новий 5-річний строк в 2026 для Зеленського реально буде замахом на повалення конституційного ладу з перспективою громадянської війни. Але це все ОП не було цікаво в 2025 і не цікаво зараз, цікаві рейтинги, бюджети і зачистка поляни.

Зачистити Порошенка без надзвичайних заходів було неможливо. На початку каденції Зеленскього були сподівання, що якщо відкрити 100 кримінальних справ – хоча б одна дійде до вироку. Тоді ще не покійний Андрій Портнов взявся зробити цей проєкт для Зеленського "під ключ": перші заяви він привіз з собою в валізі, повертаючись в Україну в день інаугурації Зеленського. ДБР швидко почало реєструвати їх і викликати Порошенка на допити вже з 20 травня 2019. Але це був тупик, жодна не виявилася життєздатною. Потім була "вугільна справа" Медведчука, на яку в Зеленського також були великі сподівання на початку 2022. Вона впала в летаргію після обміну Медведчука в вересні 2022. Станом на січень 2025, коли всі вже рахували дні до інаугурації Трампа, стало зрозуміло, що усунути Порошенка з політики через кримінальні справи до літа-осені 2025 не вийде. На всяк випадок ДБР дали команду все одне передавати "вугільну справу" в суд, просто щоб можна було показувати в марафоні як "Порошенка судять за державну зраду разом з Медведчуком". Але єдиним реальним робочим варіантом остаточного рішення залишились санкції. І десь в січні Зеленський дав команду запустити цей механізм. Але і з ним не все було просто. Той сценарій, який в результаті вилився в указ №81/2025, як ми зараз знаємо, був третій, який в Зеленського пробували. "План С", розпочатий лише після того, як провалилися "План А" і "План В". Вся проблема була в тому щоб зробити перший крок – хто і як його робитиме.

Процедура застосування санкцій виглядає так: 1) один з 5 державних органів, в яких є право ініціювати санкції (Президент, Кабінет міністрів, МЗС, СБУ, Нацбанк) вносять пропозиції в РНБО; 2) РНБО на засіданні розглядає і голосує ("за" має бути 2/3 присутніх членів); 3) Президент розглядає рішення РНБО і на свій розсуд вводить його в дію, або ні. Пункти 2 і 3 зазвичай відбуваються того самого дня і зазвичай суто технічні. Я не поручусь, що взагалі не було випадків, коли РНБО не підтримало б пропозиції, або Зеленський потім не підписав указ,. Але готуючи позов, ми досліджували цю тему, і різні люди з системи, з якими ми спілкувалися, про жоден такий не знають. Тобто внесення пропозиції фактично дорівнює застосуванню санкцій.

Зеленський ніколи сам не ініціює санкції. Його натуральна улюблена позиція – бути фінальним арбітром. На всі запитання він потім може казати: "нам доповіли, РНБО проголосувало, я підписав". В абсолютній більшості випадків це не має жодного значення: більшість санкцій досі стосується мало кому відомих фірм, задіяних в торгівлі з росіянами, або російських посадовців, пропагандистів і бізнесменів. В Зеленського не було б жодних проблем подати такі санкції як свою особисту заслугу, навіть як би він був формальним ініціатором. Він так не робить з російським ноунеймами, і тим більше для нього було неприйнятне не мати відповіді "мене так доповіли", коли його питатимуть за що він впровадив санкції проти Порошенка. Тому варіанта з тим, щоб Зеленський взяв на себе формальну ініціативу, з самого початку не було.

Відповідно до "Плану А", ініціатором санкцій проти Порошенка мала виступити СБУ. Це взагалі основний ініціатор санкцій проти фізичних осіб. З юридичними особами буває по-різному, але для фізичних головним обґрунтуванням як правило буває інформація з кримінальних проваджень СБУ. І тут "план А" забуксував, бо в СБУ на Порошенка реально нічого не було, а Малюк не став підставлятись і підписувати липовий документ. Найбільш натуральний варіант, і одночасно, такий що викликає найменше питань, був закритий.

"План В" запропонував тоді ще не покійний Андрій Портнов. Його справи проти Порошенка в ДБР не тримали воду, щоб йти з ними в суд, але для санкцій цього і не потрібно: можна написати "правоохоронними органами розслідується те і те" і для РНБО і президента цього може цілком вистачити. Проблема була технічна: ДБР не може ініціювати санкції від свого імені, а той посадовець ДБР, хто ініціював би передачу інформації комусь з цивільних органів (Президент відпадає, СБУ не співпрацює, МЗС і Нацбанк не по профілю, фактично залишаються один Кабмін) серйозно підставився би з перевищенням повноважень. Портнов запропонував як "План В" елегантне рішення: нехай санкції проти Порошенко будуть відповіддю на вимогу українського народу.

4 січня 2025 в виданні "Закон і бізнес", відомому в юридичному середовищі, вийшла анонімна стаття під назвою "Порошенко піддав критиці харківські угоди, які сам же називав мистецтвом компромісу": "Стосовно колишнього Президента, а нині нардепа Петра Порошенка можуть бути запроваджені санкції РНБО за пропаганду харківських угод та фінансування російської армії… Крім того, П.Порошенко є підозрюваним у справі про державну зраду. Він проходить у цій справі разом із кумом президента рф Володимира Путіна — Віктором Медведчуком. З огляду на це, експерти здивовані бездіяльність РНБО, яке досі не застосувало санкції до П.Порошенка за державну зраду та підтримку країни-агресора".

Цими "здивованими експертами" був особисто Портнов. 4 січня він точно вгадав, що буде написано 12 лютого в листі голови Фінмоніторингу Проніна, і за кілька годин потім стане формальним обґрунтуванням санкцій проти Порошенка. Йшлося про вже відому "вугільну справу" і про ще одну з "портновських" справ 2019 року – №22019000000000285 – "слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, які останній публічно називав "мистецтвом компромісу". Насправді така можлива участь слідчими не вивчається, просто такий текст був в заяві, яку зареєстрували в вересні 2019 і з тих пір нічого з нею не робили. Але лист Проніна – це "План С", до нього тоді ще не дійшло, бо "План В" з петицією тоді ще вдавався реальним.

Петицію No22/240812-еп "Про запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої Партії регіонів Петра Порошенка" зареєстрував 24 січня 2025 на сайті президента невідомий нам громадянин Соловйов. Там був довгий текст, який весь складався з тих самих блоків, які ми бачили в справах ДБР, ініційованих Портновим в 2019, і в його телеграмі, де той звітував про їх переможний хід і про те, що Порошенка знову з його подачі викликають на допит. "Засновник партії регіонів", "активна участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод", "липецька фабрика", "злочинні Мінські угоди", "жму руку, обнімаю". Все улюблені піар-іграшки улюблених медіа-смітників Зеленського, і одночасно – реальні робочі матеріали Портнова. Як український народ міг не піднятися і не проголосувати за таку чудову петицію?

Народ голосував, але якось мляво. Ініційована за місяць до того петиція №41/007617-24еп про впровадження санкцій проти самого Портнова швидко набрала 25000 голосів (відповідь Кабмніу: розглянуто, не бачимо підстав). Петиція проти Порошенка станом на 10 лютого не дотягнула до 20000. Технічно час на збір підписів ще залишався, може вони і могли б було мобілізуватися і дотягнути 25 тисяч до спливу терміну. Остатні з 23799 підписів там поставлені аж 24 квітня 2025, через два з половиною місяців після впровадження санкцій, і за місяць до вбивства Портнова. Але фундаментальним недоліком "Плану В" була його негнучкість і неможливість швидко прискорити процедуру. Коли Зеленський вирішив, що більш не може чекати, портновський "План В" викинули і задіяли "План С". Це сталося 11 лютого 2025.

Який з двох факторів був вирішальним тригером, точно не відомо, а єдина людина, яка знає відповідь – м’яко кажучи ненадійний оповідач. Перший фактор був такий, що вранці 13 лютого Зеленський мав їхати з Києва в Мюнхен на безпекову конференцію, де мав вперше побачити віце-президента США Венса і почути що тепер буде з американською допомогою, з перспективами припинення вогню, воєнного стану, і призначення виборів. Якби санкції проти лідера опозиції і головного особистого ворога були впроваджені після цих новин, удавати, що це не має відношення до політики було б ще важче. А в разі негативних новин від Венса (як і сталося) новини про санкції швидко відійшли б на другий план. Тому підписати указ треба було до від’їзду, а значить на засіданні РНБО 12 лютого. Портнов зі своїми іграми в народно волю не впорався вчасно.

Другий фактор такий, що саме 11 лютого голосуванням проти законопроекту №11392 про купівлю в Болгарії російських реакторів для Хмельницької АЕС "Європейська Солідарність" поставила під загрозу дорогу серцям Президента і його міністра Галущенка оборудку. "Слуги народу" дали 197 голосів, решту довелося добирати в звичайних для таких випадків спосіб. Президент, який ще не знав, що таке "Мідас" і як ці реактори відкликнуться і йому і Галущенку в листопаді того ж року, прокоментував результати голосування в парламенті "це ті голоси, яким дешева енергія в Україні просто невигідна – вони свою кишеню або тих, від кого залежать, наповнюють від дорожчої енергії, ніж атомна. Є всі ці цифри. Кожен може побачити та переконатись". Короче кажучи, Президент образився.

Незалежно від того, чого в цьому було більше – жаги негайної помсти, чи розрахунку політичного таймінгу, 11 лютого Зеленський дав відмашку перейти від "Плану В" до "Плану С". Та ж сама портновська текстова заготовка, але тепер вона мала зайти на Кабмін не як народна воля, а через лист від когось з відповідальних посадовців.

Як ми вже знаємо, ДБР писати листа напряму на Кабмін не хотіло, бо ці підстава. Потрібна була людина, яка погодилася б виступити прокладкою. ДБР пише прокладці, прокладка Камбіну, всі захищени. Прокладка ввидко знайшлася в особі свіжопризначеного голови ДФСМУ і члена РНБО Філіпа Проніна. Всі подільші події до підписання указу Зеленським вкладаються в неповну добу, а кульмінація в три години між 17:40 і 20:40 12 лютого 2025. І що характерно – на кожному кроці коли з рук до рук передається якийсь документ, обидві сторони роблять все можливе, щоб відсторонитись від персональної відповідальності за те, що відбувається. Кожен посадовець ніби то діяв так як діяв, бо інакше було абсолютно неможливо. Але ні в кого не зʼявилося жодного питання, чому все відбувається саме так, і робилося все швидко, недбало, і в режимі секретності з грифом "для службового користування" на кожному папірці

11 лютого ДФСМУ отримало лист ДБР №10-2-01-01-4050. Лист, само собою, "ДСК" як і всі інші. В листі була довідка на тему "ось які в нас є цікаві кримінальні провадження проти Порошенка за державну зраду: Засновник партії регіонів з Януковичем. Торгував вугіллям з Медведчуком. Допомагав Новинському. Хвалив Харківські угоди". В цьому листі тема того, що непогано було б ввести проти Порошенка санкції за це все в листі ДБР не піднімалась, бо його автор не хотів брати за це відповідальність. Лист, скоріш за все, був замаскований під запит ДБР інформації фінансового характеру від ДФСМУ. Ми його не бачили, але це виникає з того, що Проніну довелося окремо писати в ДБР і просити дозвіл "на використання інформації в службових цілях". Дозвіл ДБР дало наступного дня, 12 лютого другим листом №10-2-01-02-4109. З моменту його отримання Проніним все різко прискорилося.

О 13:46 12 лютого Мінекономіки отримує і реєструє лист вже від самого Проніна №228/413-04ДСК: "Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до завдань, покладених на Міністерство економіки України, та в межах співпраці надає інформацію, отриману від правоохоронного органу. Додаток: інформаційна довідка на 2 арк". Підпис Проніна займає більше місця на сторінці, ніж зміст.

"Інформаційна довідка" без підпису на 2 сторінках ретельно прикриває першоджерело інформації: ДБР не згадується ані разу, всюди "правоохоронні органи розслідують". В довідку зі всього портновського набору потрапило лише дві справи – "вугільна" і "брав участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод". В другій нема навіть підозри, але про це не згадується. Такий абстрактний документ не мав би права бути підставою жодного рішення в кримінальному процесі, але ж ми й не в ньому. Ми вже в Мінекономіки.

В невстановлений час між 13:46, коли в Мінекономіки зареєстрували лист Проніна і 17:40, коли Міністр Свиридено підписала подання на Кабмін, відбулася дивна нарада. Часу в них було так мало, що ми припускаємо, що цей свій лист №03/230-25ДСК Пронін просто привіз в Мінекономіки з собою, коли вже їхав на зустріч. Але може й ні. В міністерстві Проніна вже чекали: міністр економіки Юлія Свириденко, її заступник Олег Соболев, в.о. голови санкційного департаменту міністерства Ярослава Максименко і радник-уповноважений Зеленського з питань санкційної політики Владислав Власюк. До речі, всі 5 учасників наради отримали від президента раніше чи пізніше якусь нагороду – Пронін авансом (призначення В ДСФМУ і РНБО), Свириденко – посаду прємʼєра, Соболев – міністра економіки, Максименко – головою АРМА. Власюк майже став наступником Єрмака замість Буданова, але коли не зрослося не пропав, так що його час мабуть попереду.

Взагалі про те, що така нарада була, ми дізналися випадково. 17 липня, на засіданні ВРУ, де її затверджували прем’єркою, Свириденко довелося відповідати про питання про сакції Порошенко, і вона тоді сказала щось плутане, що є міжвідомча комісія по санкціях, що було обговорення. І тому все законно. Ми, як люди прості, зрозумили це так, що міністр стверджує що санкції Порошенку розглядалися на засіданні комісії, і нас це здивувало, бо про це не було згадки в документах, та й часу на це, як ми вже знали, не було. виявилося, що міністр мала на увазі інше: при уряді є міжвідомча комісія по санкціям, і це добре, бо так більш законно. І було обговорення санкцій проти Порошенко, але нам ніхто не говорив, що це було саме в цей комісії. Це називається "ісландська правдивість", коли тобі нібито і не брешуть, але ти сам винуватий, якщо зрозумів не так. Треба було уважати. "- Пані Свириденко, ви палили? - Хлопці палили, а я поруч стояла". Такоє.

Після того як ми і суд запитали в уряду документи міжвідомчій комісії, і виявилося, що вони тут абсолютно ні до чого (але на це було витрачено місяць) нарешті зʼявився протокол наради 12 лютого (Пронін, Власюк, Свириденко, Соболев, Максименко). Це точно не міжвідомча комісія, яка має регламент, чітко зазначені підстави і вимоги до кворуму при голосуванні. Це реально нарада, єдиною метою проведення якої було "прикрити сраку" учасників і декого з неприсутніх посадових осіб. Щоб підкреслити, що іншої мети немає, Свириденко не головувала на нараді, яка проходила в її міністерстві, віддавши формальне головування своєму заступнику Соболеву. Протокол наради в Мінекономіки чомусь вів радник Президента Власюк, він склав і надіслав його лише наступного дня, коли указ вже було підписано – не для інформації членів Кабміну, РНБО і президента, а щоб в Мінекономіки був папірець, де чітко зазначено "це не була наша ініціатива, ми лише виконували процедуру". В протоколі на 4 сторінках цитується запит ДБР зі всіма портновськими фантазіями (партія регіонів-вугілля-новинський-харківські угоди). Хоча формально цей документ "ДСК" і від нас його ховали, фактично це версія того ж самого портновського тексту. Ключові моменти збігаються навіть дослівно.

Жодного пояснення, чому вугілля і Харків увійшли до фінальноʼ версії обґрунтувань, а Янукович і Новинський ні, в жодному документі нема. Скоріш за все їм банально не вистачало часу. На останніх двох аркушах рятувальне коло Свириденко: "...В.Власюк зазначив, що надана Проніним інформація свідчить про наявність підстав застосування санкцій… та про необхідність невідкладного розгляду питання про застосування санкцій відносно зазначеної особи на найближчому засіданні РНБО, яке буде проведено 12.02.2025…. ВИРІШИЛИ: Першому віце-премʼєр-міністру – Міністру економіки невідкладно підготувати проект рішення розпорядження КМУ про застосування санкцій". Підписано: Соболев, Власюк.

Чому заступник міністра і радник президента вважали, що можуть доручати щоб там ні було Першому віце-премʼєр-міністру, ми так ніколи і не дізнаємося. Хіба що хтось з них розповість про це на своєму допиті, коли прийде час. Головне, що Перший віце-премʼєр-міністр не стала сперечатися і кинулася виконувати це незвичайне доручення, а часу на це в неї вже майже не було.

Засідання КМУ було призначено того дня на 18:00, засідання РНБО на 18:30 (але фактично обидва почалися з запізненням приблизно на годину). Якби пропозицію санкцій вносив на РНБО Президент або СБУ, проблеми б не було, там пропозиції підписуються одноособово і не вимагають погодження. Але КМУ працює за регламентом, регламент каже, що ініціатива Мінекономіки мала бути доведена МЗС, МВС, Мінціфри, та МЮ, при чому в МЮ окремо надається думка міністерства (міністра) і окремо – висновок уповноваженого в ЄСПЛ щодо відповідності вимогам конвенції. Саме тому підготовка санкцій за ініціативою КМУ і займає в нормальному випадку тижні.

Свириденко запрягла Ярославу Максименко (або когось хто сидів за її комп’ютером, бо на дисках, наданих до суду, в метаданих зазначено, що файл "Додаток 4 ОСОБИ.xls" створено користувачем "МАКСИМЕНКО Ярослава Петрівна") писати проект. "4 ОСОБИ", а не "ПОРОШЕНКО" - тому що як ще один захисний шар в Мінекономіки додали до проекту Коломойського, Боголюбова і Жеваго. Нащо – зрозуміло, бо так це були вже не санкції проти Порошенка, а нібито "санкції проти олігархів" ("Вам не подобається указ? Ви що, за Коломойського??!"). Але для цього довелося застосувати трохи збочену юридичну техніку. Щоб Міністерству економіки, яке не веде розслідувань, було що сказати про підстави санкцій проти Коломойського, Боголюбова і Жеваго, інформацію про кримінальні справи проти них в міністерство надала СБУ листом №4/230 ДСК від того ж самого 12 лютого 2025. Збоченість в тому, що в СБУ не було жодної причини писати про це до Мінекономіки: швидше і натуральніше було б подати пропозиції санкцій напряму до РНБО від свого імені. Але тоді Мінекономіки не могло б говорити, що санкції проти олігархів, тому СБУ дала свою заготовку, а вже Мінекономіки об’єднало інформацію з листа СБУ і листа ДБР через Проніна, і створило гібридний проект: Боголюбов, Жеваго, Коломойський, Порошенко. Всьо по красотє.

Ні, не все. Спочатку Максименко чи хто там сидів за її компом, вбиваючи дослівно вручну (бо документ ДСК не можна сканувати) текст довідки Проніна в розділ 16 "Обґрунтування" додатку до проекту насаджала 12 одруківок на два коротких абзаци: "државних органів", "економічу", "дєерел", "закрема", тощо. На суді нам говорили "це технічні помилки, вони не мають юридичного значення". Насправді мають, але таке юридичне значення частіше проявляється в кримінальному процесі ніж в адміністративному. Чисельні одруківки в офіційному документі свідчать про те, що особа, яка готувала проект, працювала в умовах надзвичайного поспіху і не мала часту навіть перечитати що в неї вийшло. І міністерка, яка потім це підписувала, також цього не читала. Ненормальні умови праці посадовців для нас є важливою обставиною контексту. Бо хто міг так стимулювати міністра, першого віце-премʼєра, щоб вона забула про все і наввипередки з секундною стрілкою готувала проект на засідання КМУ, яке вже майже почалося? Не радник за Офісу Президента з його особистою приватною думкою, що гарно було би встигнути на найближче засідання РНБО. Тільки сам президент.

Ці 12 тупих одруківок – відбитки пальців Володимира Зеленського. Свириденко, Максименко і решта знали, що вони не готують проект, який може буде а може й не буде підтриманий урядом і РНБО. І в разі якщо його не підтримують на голосуванні, їм нічого не буде, а може бути лише в разі якщо вони порушать регламент. Так не було. Вони знали, що виконують термінове завдання президента, і на помилки в тексті ніхто не подивиться, тому й перевіряти його нема сенсу, єдине що має значення – встигнути передати щось на РНБО. Криве, косе, аби вчасно.

О 17:40 Свириденко підписує і передає в секретаріат КМУ свій проект розпорядження за вихідним номером №32-01/102-01ДСК з додатками на 8 аркушах плюс DVD з електронною версією.

Копії на погодження до МЮ, МЗС, МВС і МЦТ надіслали, але відповідей чекати вже нема часу. Тому в довідці про погодження зазначене коротко і чітко: "Заінтересовані органи виконавчої влади, які відповідно до § 39 Регламенту Кабінету Міністрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 No 950, вважаються такими, що погодили проект розпорядження без зауважень".

Параграф 39 Регламенту КМУ встановлює мінімальні строки на розгляд заінтересованими міністерствами проектів від інших відомств. Якщо не відповіли до спливу терміну – вважається що погодили без зауважень. Загальний термін – 20 днів. Скорочений строк для "питань, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, з інших питань, пов’язаних із виникненням загрози життю та/або здоров’ю населення, а також з невідкладних питань щодо обороноздатності держави" - один день. Якщо в умовах воєнного стану – то 6 годин.

Міністр пише це о 17:39. Вона знає, що до засідання Кабміну 20 хвилин і ніхто з її колег ще не бачив її проекту. Але це знання – сухе, мертве, в ньому немає життя. А знання що президент зробить з міністром, якщо доповісти йому що "вимбачте, ми не принесли вам пропозиції санкцій Порошенку, бо регламент КМУ щось там" – це знання живе, воно пишно зеленіє, і міністр не вагається. Міністр підписує проект і довідку про погодження іншими міністрами без погодження і поспішає на засідання. Йти не далеко, Кабмін і Мінекономіки сидять в одному будинку на Грушевського.

Частина 2

12 лютого 2025, після 18:00. На засідання КМУ з запізненням збираються міністри/заступники і запрошені окремо доповідати голова ДФСМУ Філіп Пронін, голова СБУ Василь Малюк і від Нацбанку – Ярослав Матузка. Половина з присутніх (Шмигаль Свириденко, Стефанішина, Федоров, Марченко, Клименко, Галущенко, Сметанін) одночасно члени і КМУ і РНБО. Вже за годину вони перейдуть з "Підкови" КМУ на Банкову слухати вдруге за вечір те ж саме питання. Пронін і Малюк не члени КМУ, але члени РНБО. На КМУ Пронім буде доповідати, а на РНБО – мовчати. Малюк буде виступати двічі, і саме йому доведеться, ймовірно, несвідомо, відіграти в подіях вечора цікаву і особливу роль.

Справа в тому, що в проекті всі виді санкцій проти Коломойського, Боголюбова, Жеваго і Порошенка передбачалося застосувати на 10 років. Крім позбавлення державних нагород – ця санкція завжди безстрокова, бо державну нагороду не можна призупинити на час. До речі, ми питали на суді в представників Зеленського і КМУ в чому сенс позбавлення нагород Порошенка і від яких загроз це допомагає захистити нашу національну безпеку. З третій або четвертій спроби хтось з них вичавив з себе, що людина з нагородою має суспільний авторитет, який може використати на шкоду державі. Нам це пояснення не здається переконливим. Більше схоже, що Ярослава Максименко і Юлія Свириденко знали, що замовник, на якого вони працюють – дрібна і мстива людина, яка може обуритися, якщо йому на підпис дадуть проект санкцій проти його особистого ворога, де не буде включено хоча б щось, що теоретично можна включити. Ця версія краща тим, що вона одночасно пояснює, звідки в переліку санкцій проти Порошенка взялися пункти "запровадження додаткових заходів у сфері фітосанітарного та ветеринарного контролю" та "заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України". На ці пункти тему жодних пояснень відповідача на суді взагалі не було.

10 років – достатній строк, якщо твоя мета позбутися лідера опозиції на наступних виборах, які можуть відбутися цього року. Крім того, в стандартному шаблоні відзиву відповідача, який юристи президента носять на всі процеси по оскарженню санкцій, змінюючи лише прізвище позивача, є пункт "у разі, якщо втручання у право мирного володіння майном позивача не позбавляє його права власності, а лише тимчасово – на чітко визначений строк – обмежує можливість реалізації цього права в Україні, таке втручання є пропорційним легітимній меті та не становитиме надмірного тягаря для позивача". Цей фрагмент взятий з попередніх рішень Верховного суду і до останнього часу був універсальною відповіддю на всі позови, бо всі попередні позови були про санкції на обмежений строк.

Всю цю юриспруденцію одним махом поламав Василь Малюк. Виступаючи на засіданні КМУ він "з голосу", тобто без письмових пропозицій, запропонував додати до проекту Медведчука. І санкції проти Медведчука (але не проти інших) зробити безстроковими.

Василь Васильович – людина практичного складу розуму, хоча і юрист за освітою, але питаннями судової практики по санкціям ніколи особисто не займався. Ймовірно, йому здавалося, що безстрокові вічні санкції – це гірше для "підсанкційної особи" ніж санкції на 10 років, і що таки люди як Медведчук заслуговують на "вищу міру покарання". На біду, на засіданні КМУ не було нікого, хто міг би компетентно пояснити, що саме "безстрокові" санкції кращі для Медведчука, бо позбавляють президента напрацьованої позиції і майже гарантовано будуть згодом визнані незаконними якщо не Верховним судом в Україні, то ЄСПЛ. Бо напрацьована роками позиція "тимчасове обмеження на чітко визначений строк не дорівнює позбавленню права" раптом припиняє працювати і президент залишається перед судом голий.

Ніхто не став заперечувати голові СБУ і ставати в позицію захисника Медведчука. І ніхто не сказав вголос "Василь Васильовичу, що ти робиш, давай твого Медведчука вже наступним разом, це не про нього історія, в нас за годину РНБО, перший порве якщо щось буде не так". Хоча напевно хтось саме так і подумав. Проголосували, розпорядження прийняли, Мінекономіки доручили "в одноденний строк доопрацювати його з урахуванням пропозиції Голови СБУ Малюка В. В. щодо включення до списку підсанкційних осіб Медведчука В. В., застосувавши до нього санкції безстроково, та разом із Мінʼюстом, Мінфіном, Мінцифри, МЗС, МВС та Секретаріатом Кабінету Міністрів оформити акт відповідно до регламентних вимог".

Цей "одноденний строк" був завідомо фарсом, бо всі знали, що розпорядження, доопрацьоване чи ні, буде розглядатись на РНБО вже максимум за годину. Але пропозиції треба було врахувати, тим більше, що МЮ висловило важливе зауваження по суті: "Пункт 4 додатка до проєкту розпорядження доповнити прізвищем і власним іменем латинським літерами". Пункт 4 – це як раз був Порошенко. СБУ, де знали як правильно оформляти подання на санкції, прислали довідку на Коломойського, Боголюбова і Жевага вже в готовому вигляді, Пронін, який таким ніколи не займався, про це не подумав. Але дописати "POROSHENKO Petro" було справою на хвилину. Проте вписувати в проект Медведчука довелося з нуля просто на ходу. Треба було вказати 1) особисті дані, 2) виді санкцій, що пропонуються і 3) надати хоч якесь обґрунтування. Якби в людей з Мінекономіки було хоча б пару годин сісти, подумати, і зробити все спокійно, вони б впорались. Але їм не дали навіть години, і вони облажалися по всім трьом напрямкам.

Особисті дані взяли з якогось старого указу про санкції – 2021 або 2022 року, забувши, що тоді Медведчук ще був нардепом і мав громадянство України. Указ про його припинення Зеленський підписав лише в січні 2023. Так, в проекті, а згодом в рішенні РНБО зʼявилося "Медведчук Віктор Володимирович (Medvedchuk Viktor), 07.08.1954 р.н. Громадянство – Україна". Це мало три наслідки. По перше, дало нам можливість кепкувати з Президента, який не пам’ятає, кого сам позбавив громадянства. По друге, було ще одним доказом надзвичайного поспіху, який можна пояснити лише особистим тиском президента. По третє, саме розбіжність в цих даних згодом стала доказом підробки одного з ключових доказів в справі – DVD з електронною версією проекту. Але про це трохи далі.

Другу компоненту – перелік видів санкцій – просто скопіювали Медведчуку такий, як був у всіх у інших. Якщо подумати, то дослівне співпадіння обмежень навіть у двох осіб, не те що у п’яти, вже серйозно підриває позицію відповідача в суді, бо він має пояснити як саме враховував індивідуальну ситуацію кожного. Якщо від людей з такими різними правовими статусами як Порошенко (нардеп, громадянин України, постійно мешкає у Києві), Коломойський (громадянин Ізраїлю, під вартою) і Боголюбов (громадяни України, живе за кордоном, в розшуку) безпеку України захищають тотожні обмеження – це означає, що Президент взагалі не дав собі труду шукати "необхідний в демократичному суспільстві баланс інтересів", як вимагає ЕСПЛ, а просто "кинув в них книгою законів", як це називають американські юристи. Але така тонка аргументація точно виходила за межі можливого в тій ситуації. Втім, скопіювавши в розділ про Медведчука всі 17 видів обмежень, Мінекономіки не подумало перевірити, як воно співвідноситься з санкціями, які до нього вже застосовано. Так сталося, що Зеленський двічі за 4 місяці позбавив Медведчука державних нагород: 12 лютого 2025, а перед тим 22 листопада 2024. Не те щоб ми повністю виключали, що в проміжку Зеленський встиг Медведчука чимось нагородити. Але всі розуміють, що цей пункт доводить лише, що ніхто зі складу РНБО, який з того часу майже не змінився, не вчитуються і не вдумаються ретельно в те, за що голосують. Якби вчитувались – хтось би напевно згадав, що е вже було.

З обґрунтування санкцій Медведчука також вийшло не слава Богу. У відповідній графі вписано досить довгий текст, в якому згадуються кримінальні справи про "вишки Бойка". В нас є припущення звідки його взяли, хоча зараз ми й не можемо його перевірити. У цьому тексті є фраза "Зокрема, факт наявності у такої особи державних нагород України використовується ним для посилення т.зв. "авторитетності думки" під час висвітлення питання причин військового вторгнення Росії на території України, а також ставлення населення України до можливих сценаріїв закінчення війни". Додаток №2 до указу 779/2024 – весь про позбавлення державних нагород України різних російських селебріті і сепарів (там Кіркоров, Гундяєв, Басков, Повалій, Співаков, ну і заодно Медведчук, Козак, Азаров, Деркач і інші). Інших видів санкцій там просто нема. Зазвичай, позбавлення нагород іде причепом до інших, економічних санкцій, і окремо не обґрунтовується. Наша теорія така, що коли Малюк своєю імпровізацією на КМУ поставив Мінекономіки в жорсткий цейтнот, вимусивши шукати підстави для нових санкцій Медведчуку, нещасний клерк, на якого це скинули, просто скопипастив останній указ про Медведчука, а саме указ 779/2024 від 22 листопада 2024 про позбавлення нагород. Якщо це дійсно так, то це подарунок Медведчуку, бо коли він покаже в ЄСПЛ, що його двічі покарали за те саме, в України не буде жодного шансу виграти, і нам з вами доведеться платити компенсацію Медведчуку з наших податків.

Для нас більш цікаво те, що в обґрунтуванні санкцій Порошенка вказано, що він в 2014-2015 торгував з терористами "діючи за попередньою змовою з Медведчуком В.В.", а в обґрунтуванні санкцій Медведчука цей епізод і взагалі прізвище Порошенко не згадуються. Це також певний маркер, що жодного правового підходу там не було, бо інакше ця вугільна справа була б або в обох (як в Боголюбова з Коломойським) або в жодного з них.

Підсумовуючи: необхідність терміново врахувати імпровізацію Малюка щодо Медведчука за лічені хвилини, призвела до невимушених помилок і дала нам додаткову аргументацію в суді. Медведчуку, звісно, також дала.

О 19:46 Свириденко підписує другу "доопрацьовану" версію вже проголосованого розпорядження за вихідним номером 32-01/105-01ДСК з додатками на 27 аркушах плюс DVD. В першій версії від 17:40 додатків було лише 8 аркушів. Різниця – "інформаційно-додаткові матеріали" – листи про погодження і висновки від інших міністерств. Кількість аркушів вписано від руки, і DVD додано новий (потім це буде важливо). "Доопрацьований" проект повторно КМУ вже не розглядався, бо за кілька хвилин вже починалося засідання РНБО. В протоколі нас початку і закінчення не вказано, але відомо, що закінчилося воно раніше 20:40, бо в цей час рішення вже передали з секретаріату РНБО на підпис в Офіс Президента. Так, ось така система в РНБО: збираються всі в ОП на Банковій, там же Зеленський потім підписує указ, але рішення має пройти через секретаріат РНБО на Болбочана.

В секретаріаті РНБО нам офіційно відповіли, що стенограми засідання РНБО 12 лютого 2025 не велося. Ми знаємо, що зазвичай вона робиться, хоча б у вигляді технічного запису. Але виходимо з того, що є. Про те, що там відбувалося, ми можемо судити лише з протоколу, і це не багато.

"СЛУХАЛИ: ШМИГАЛЯ Д.А., який вніс пропозиції про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до 5 фізичних осіб згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2025 року No 109-р "Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших інших обмежувальних заходів (санкцій)".

ВИСТУПИЛИ: МАЛЮК В.В., який запропонував цифри і слово "10 років" замінити словом "безстроково", що було підтримано присутніми на засіданні членами Ради національної безпеки і оборони України.

ЛИТВИНЕНКО О.В., ЗЕЛЕНСЬКИЙ B.O., СТЕФАНЧУК Р.О., ВЛАСЮК В.В. взяли участь в обговоренні"

Навіть за такого бідного матеріалу ми можемо зробити деякі цікаві висновки. По перше, коли наступного дня, 13 лютого, Зеленський на питання журналіста про причини санкцій проти Порошенка відповів

"ви подивиться, що відбувається, у нас війна, а люди виводять, реально миють гроші, мільярди гривень. І це впродовж всієї війні, безумовно всієї, не тільки повномасштабної, це почалось з 2014-2015 років, виведення грошей, торгівля, заробіток з сепаратистами на вугіллі. Все це є, всі ці потоки є. Я просто здивований, що раніше Фінмоніторинг ніхто нічого нам не показував. Я це не бачив, а як було до мене – мені складно сказати. І ми це не бачили. Зараз Служба безпеки, зараз Фінмоніторинг показують про мільярди"

- він свідомо брехав. Фінмониторинг нічого не доповідав про мільярди Порошенка. І СБУ також. В матеріалах санкцій цього нема. Пронін взагалі не брав слова на РНБО.

По друге, голосування не було одностайним. В протоколі вказано "Рішення прийнято", а по першому пункту порядку денного (рішення про забезпечення доступності ліків) – "Рішення прийнято одноголосно". Якийсь невідомий нам герой, чи навіть герої, наважились відкрито виступити проти незаконних забаганок Президента. Ми пробували з’ясувати в суді, хто саме це був, але представниця Зеленського заявила тільки, що їй це не відомо.

По третє, Василь Малюк вдруге за вечір несподівано відіграв роль трікстера, змінивши хід подій. І одночасно допоміг нам в подальшому продемонструвати суду підробку доказів стороною відповідача.

Вчитайтесь уважно в запис виступу Малюка:

"запропонував цифри і слово "10 років" замінити словом "безстроково"

На DVD диску, який надали суду з РНБО, і який нібито передали з КМУ разом з пропозицією санкцій, в файлі "Додаток 4 ОСОБИ з видами санкцій.xls" (насправді вже 5) графа 7 "Строк застосування" у Медведчука виглядає як "безстроково; безстроково" (мається на увазі окремо п.24 "позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення" і окремо всі інші пункти). У решти – як "безстроково; десять років". Тобто пропозицію Малюка по Медведчуку і так вже максимально врахували. Жодних слів і цифр "десять років" в розділі про Медведчука і так не було. Що ще Малюк хотів? Якщо він вважав, що не тільки Медведчук, а й Порошенко, Коломойський, Боголюбов і Жеваго заслуговують на безстрокові санкції, чому він не сказав про це на засіданні КМУ?

В нас є пояснення, воно просте, але неприємне. Ми впевнені, що суду передали як доказ підроблений DVD.

Точніше, DVD, який передали суду в вересні 2025 – це той самий DVD, який передали туди з Кабміну в лютому. Але він містить не ту версію проекту, яку фактично розглядали на РНБО 12 лютого, а "підправлену", яку було створено Мінекономіки і передано РНБО наступного дня, 13 лютого. Засідання РНБО відбувалося на підставі якогось проміжного варіанта. Це була і не перша версія проекту Свириденко, датована 17:40, і не "доопрацьована", датована 19:47. Але Кабмін і президент кажуть в обличчя суду, що так, ваші честі, це той самий диск, бо жодного іншого не було.

Цю версію Кабміну заперечують сам диск, лист РНБО і виступ Малюка на засіданні 12 лютого.

Файли на диску, відповідно до їхніх метаданих, створено 13 лютого 2025 року після 17. В відкритих засіданнях це обговорювалось, бо диск має гриф ДСК, в закритому засіданні єдине пояснення, на яке спроміглися президент і уряд – очікуване "це технічна помилка".

Але в нас є відповідь секретаріату РНБО, де сказано, що DVD разом з паперовими оригіналами документів з КМУ доставлено і зареєстровано в РНБО о 23:13 13 лютого. Ми питали в суді представника КМУ як це сталося. Він наполягав, що і це також технічна помилка, пакет за підписом прем’єра Шмигаля відправлено до РНБО фельд’єгерською службою 12 лютого до засідання РНБО. Чому його зареєстрували лише наступного дня він не знає, розписку кур’єра надати не може.

Наша версія така, що той диск, який бачили ми і судді, було записано в Мінекономіки як реакцію на відкриття ЗМІ, що в оприлюдненому додатку до рішення РНБО є помилки в особистих даних 3 з 5 осіб. В Жеваго неправильний рік народження, в Порошенка неправильний податковий номер, в Медведчука неправильне громадянство Відповідно до практики Верховного суду це означає, що указ про санкції їх не стосується. 60% браку, в тому числі щодо Порошенка. А Президент вже виїхав з України і прямує до Мюнхену. Катастрофа.

Було 2 варіанти що з цим робити. Перший: сказати що, так, вибачте, ми помилилися, Президент повернеться, скличе РНБО, в рішення внесуть зміни, а поки що всі свободні. Президент опинився би в незручній ситуації і трохи втратив обличчя, але ніхто не став би злочинцем.

Другий варіант: удавати, що помилок не було, по тихому замінити підписаний Зеленським варіант на виправлений, швидко організувати позачергову публікацію указу 81/2025 в "офіційних паперових виданнях", говорити, що публікація на сайті президента "має неофіційний характер" і удавати що так і треба. Цей другий варіант робить злочинцями всіх причетних включно з президентом. Бо президент може змінити свій указ підписавши новий, але якщо він підробляє свій власний вже підписаний указ або дає комусь вказівки чи навіть згоду вчинити підробку – він так само несе кримінальну відповідальність. І по завершенні каденції може бути до неї притягнутий.

По факту було обрано другий варіант. Щодо трюку з заміною підписаного рішення на "уточнену редакцію" поки Зеленський був за кордоном і публікацію в паперових офіційних виданнях – тут не треба нічого додумувати, цього ніхто і не приховував, всі документи і пояснення лежать в суді. Наші опоненти вважають, що це не підробка указу, а лише "виправлення технічних помилок", але сам факт того як це відбувалося, вони не заперечують, бо нема як.

Чому ми впевнені, що дата запису диску саме 13, а не 12 лютого і що не не технічна помилка? Справа в його змісті. Особисті дані Жеваго, Порошенка і Медведчука на ньому вже виправлені, а перша публікація в ЗМІ про помилки була після 14:00 13 лютого. Якби цей документ саме в такому вигляді як його побачив суд, був в РНБО вже 12 лютого, опубліковане наступного ранку рішення не містило би помилок і вся ця частина історії просто не мала б місця.

З іншого боку, строк санкцій Медведчука в файлі "Додаток 4 ОСОБИ з видами санкцій.xls" на DVD виглядає саме як "безстроково; безстроково", а інших як "безстроково; десять років". Спонтанна реакція Малюка на засіданні РНБО означає, що він бачив перед собою якийсь інший текст, може виправлену від руки версію попереднього. Він не пропонував зробити санкції безстроковими для всіх, лише повторював попередню пропозицію щодо Медведчука. Але часу було обмаль, і ніхто з РНБО не став перепитувати, що голова СБУ мав на увазі. "10 років" на "безстроково" замінили по всьому тексту. На РНБО був присутній Власюк, який орієнтується в проблематиці санкцій і міг сказати, що це – подарунок всім, включно з Порошенко, заради знищення якого все і затівалося. Власюк міг пояснити Зеленському, що ми обов’язково використаємо це "безстроково" проти нього в суді. Але чи то не одразу збагнув, чи то побоявся лізти під гарячу руку шефу. І сталось як сталось.

Наш додатковий аргумент на користь того, що DVD записано задньою датою – Висновок уповноваженого України в ЄСПЛ Маргарити Сокоренко про відповідність проекту санкцій конвенції. В нас є відповідь з Мінюсту, що цей документ був підписаний цифровим підписом Сокоренко о 22:17 12 лютого 2025, а вхідний документ з проектом, на який давався висновок, зареєстровано в СЕД о 21:13 – через півгодини після закінчення засідання РНБО. Ніхто не пояснив нам як це висновок опинився в пакеті додатків до "доопрацьованій" версії проекту Свириденко, датованої 19:47. Єдине можливе пояснення – що весь цей пакет збирався вже наступного дня, з єдиною метою надати документам "пристойний" вигляд і приховати як насправді все відбувалося. Одночасно з РНБО до Офісу Президента 13 лютого прислали "уточнену версію рішення" з проханням "повернути без розгляду попередню". В чому міг полягати цей розгляд наступного дня після підписання указу, нам так ніхто й не пояснив. Само РНБО на суд не ходить, хоча і має статус "третьої особи на стороні відповідача".

Якщо так, то краще було б просто підпалили архів Міністерства економіки і звалити на російських диверсантів. Бо ми з вами розмотали цей клубок по нитці і тепер знаємо все.

Президент Зеленський допустився акту політичної корупції, використавши надзвичайних механізм санкцій для усунення з виборів давнього політичного опонента і особистого ворога. Він негласно ініціював і керував процесом підготовки проекту через Власюка, а потім брехав суспільству щодо причин санкцій. Йому свідомо допомагали в цьому вищі посадові особи, допускаючись при цьому серйозних порушень закону, в тому числі – кримінального.

Такий стан речей триває вже рік. Зеленський досі не визнав неправильність своїх дій і не скасував указу. Державні органі затягували судовий процес, не надавали своєчасно витребувані судом докази, повідомляли суду неправдиву інформацію в поясненнях. На кожному кроці відбувалися і продовжують відбуватися спроби приховати документи від суспільства і міжнародних партнерів України, посилаючись на гриф "для службового користування". Який наклали на документи саме ті посадовці, хто відповідає за порушення і фальсифікації. Триває війна, триває зима з блекаутами. Якщо інформація Financial Time правдива, українська влада в таємниці від суспільства вже почала підготовку до виборів без скасування воєнного стану. Ми це бачимо, всі це бачать.

І так, ми нарешті знаємо, що ви, сучі діти, скоїли минулого лютого. І будемо про це говорити всім, хто бажає слухати, і навіть тим хто не бажає, бо їх це також стосується.