УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Понад 100 організацій виступили проти виборів під час війни

4 хвилини
1,9 т.
Понад 100 організацій виступили проти виборів під час війни

Проведення виборів в Україні наразі є неможливим через дію режиму воєнного стану у державі та фактичними обставинами війни, яка триває. Однак вже зараз необхідно здійснити комплексні зміни до виборчого законодавства, що дозволить провести вибори після війни.

Про це йдеться у документі, підготовленному Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) спільно з Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та допомоги від уряду Великої Британії.

Запропонований перелік приоритетів виборчої реформи виглядає наступним чином:

1. Вирішити проблеми проведення виборів, які були зумовлені або поглиблені війною, потенційно через прийняття окремого законопроєкту разової дії:

  • Визначити модель та правила, за яких буде здійснюватися організація та проведення виборів для громадян України, котрі є вимушеними переселенцями як всередині України, так і за її межами. Наявна система для організації голосування закордоном призводила до того, що виборці стикалися із довгими чергами на виборчих дільницях навіть до початку повномасштабного вторгнення. Ця проблема тепер поглибиться, враховуючи, що понад 6 млн. українців були змушені покинути Україну після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, чинна виборча система створює бар’єри для голосування внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ці реформи системи голосування закордоном мають супроводжуватися масштабною інформаційно-просвітницькою кампанією для ВПО та переселенців закордоном, а Державний реєстр виборців – пройти незалежний аудит відповідно до міжнародних стандартів. До національного законодавства мають бути внесені зміни та мають бути укладені міжнародні договори, спрямовані на запобігання виборчим правопорушенням на закордонному виборчому окрузі та на притягнення порушників до відповідальності.
  • Забезпечити політичні права всіх виборців та кандидатів, зокрема жінок та військовослужбовців. За правилами чинного законодавства, мільйони жінок, які вимушено перебувають закордоном більше 90 днів, формально втрачають право балотуватися на загальнодержавних виборах. До відповідних положень потрібно внести зміни, якими перебування закордоном у зв’язку з воєнним станом не є підставою для позбавлення осіб пасивного виборчого права. Відповідні зміни вже напрацьовані ЦВК і передані в профільний Комітет у вересні 2022 році. Окрім цього, варто вжити заходи законодавчого та практичного, безпекового характеру для повного забезпечення прав військових як обирати, так і бути обраними.
  • Провести оцінку безпеки громад для ефективного і безперешкодного транзиту влади від військово-цивільних адміністрацій до цивільної влади. На законодавчому рівні мають бути розроблені критерії об’єктивної оцінки та прозорого, дієвого механізму відтермінування виборів на територіях, де проведення виборів певний час становитиме загрозу безпеці або буде неможливе з інших причин, пов’язаних з війною. Відповідні процедури мають бути врегульовані на рівні закону і враховувати попередні рекомендації Венеційської комісії та БДІПЛ ОБСЄ. Центральна виборча комісія вже напрацювала та направила в парламент відповідний проєкт закону, який може стати основою для подальшої роботи.
  • Забезпечити наявність належних фінансових та організаційних ресурсів для проведення виборів та відновлення пошкодженої або зруйнованої виборчої інфраструктури. Має бути проведений комплексний аудит наявного та необхідного матеріально-технічного забезпечення повоєнних виборів. Цей аудит має супроводжуватись фінансовим розрахунком необхідних витрат з Державного бюджету. Організатори виборів на всіх рівнях повинні пройти належну підготовку щодо безпеки організації повоєнних виборів
  • Забезпечити інклюзивність та доступність виборів. Потрібно повністю забезпечити умови для доступного голосування людей з інвалідністю, особливо враховуючи збільшення кількості таких виборців – наприклад, ветеранів війни. Це можна реалізувати відповідно до критеріїв Кабінету Міністрів України щодо доступності виборчих дільниць.

2. Врахувати раніше невиконані рекомендації для продовження прогресу у виборчому процесі в Україні:

  • Посилити пропорційну систему з відкритими списками на парламентських виборах
  • Посилити адміністрування виборчого процесу
  • Захистити мандат та повноваження ЦВК шляхом виключення можливості дострокового припинення повноважень усього складу ЦВК одночасно. Це унеможливить дострокове припинення повноважень всього складу ЦВК з міркувань політичної доцільності
  • Оновити законодавство про політичні партії відповідно до міжнародних стандартів

Поряд із пріоритетами виборчої реформи, критично важливим є якомога швидше завершити реформу Конституційного Суду України і сформувати його оновлений склад. Це необхідно для того, щоб незалежний та ефективний суд мав змогу приймати важливі рішення з питань виборів, зокрема, до прикладу, стосовно призначення дати перших загальнонаціональних повоєнних виборів.

Разом з тим, на думку експертів, Україні слід розглянути можливість запровадження перехідного періоду тривалістю не менш ніж 6 місяців від завершення правового режиму воєнного стану до початку виборчого процесу. Це дозволить Центральній виборчі комісії та іншим сторонам належним чином підготуватися до організації і проведення повоєнних виборів, оновити Державний реєстр виборців, вирішити проблеми, пов’язані зі зруйнованими приміщеннями для голосування, організувати кампанію з просвіти виборців для мільйонів вимушених переселенців в Україні та закордоном. Такий період також забезпечить належний час для повного відновлення свободи слова, політичних висловлювань, можливість дебатів та вільного доступу до ЗМІ, що є критично важливими передумовами для будь-яких виборів.

Нагадуємо, згідно з Конституцією України, наступні чергові парламентські вибори мали би відбутися у жовтні 2023 року, а президентські – навесні 2024 року.