Блог | Польський голос із Києва: агресія проти українців у Польщі досягла загрозливих масштабів

До українських друзів. 

Бачу, що в Україні лунають запитання, чому поляки не реагують на насильство щодо українців. Насправді польських голосів, що засуджують агресію, є чимало, але ми розуміємо, як працюють механізми соціальних мереж.

Мені особисто важко спостерігати за тим, що відбувається в моїй країні, і вже деякий час тому я перестав розуміти частину своїх співгромадян. З 2023 року я звертав увагу на те, як псуються наші відносини і наскільки це небезпечно. Я критикував польську (популістську) політику через дедалі більшу відсутність розуміння того, що в Україні триває війна на життя й смерть, i саме це має бути головною темою та викликом у наших відносинах. Намагався показати, наскільки згубним є поширення тези про "невдячну Україну". Однак коли зовнішня політика стає заручницею внутрішньої, це не може не вплинути на суспільні настрої. Тим більше, якщо їх належним чином підігрівають як російські спецслужби, так і "корисні ідіоти", а часто й просто безвідповідальні так звані лідери думок. Те, що ми бачимо зараз, – це ефект снігової кулі.

Однак це не змінює найголовнішого: велика кількість поляків і надалі підтримує Україну в її боротьбі. Хтось безпосередньо на фронті, багато волонтерів постійно організовують допомогу, зокрема для української армії, а ще більше людей роблять пожертви.

Є також польські журналісти. Ми тут, на місці, разом з вами, ділимо з вами той самий страх, біль і радість, коли для цього є приводи. А насамперед ми намагаємося інформувати про війну, про Україну. Після чергового варварського акту агресії проти українців, я дозволив собі ще раз висловитися на сторінках "Gazety Wyborczej" про те, що відбувається в моїй країні, з моєї київської точки зору:

"Добре, що польська держава діє й швидко реагує на випадки нападів на громадян України. Але просто неймовірно, що стільки поляків відчувають потребу нападати на українців.

Уже майже 13 років приїжджаю до Польщі як гість і спостерігаю за тим, що відбувається в країні, ззовні. Однак це не має значення, бо факти очевидні: рівень агресії в нашому суспільстві щодо українців досягає жахливих масштабів. Майже щодня ми читаємо новини про чергові напади та застосування сили щодо українців у Польщі. Про акти насильства повідомляють також українські ЗМІ.

В Україні зі мною ніколи не траплялося нічого поганого через моє польське громадянство, мій паспорт чи польську мову. Ніхто не хотів мене за це побити, ніхто не кричав у мій бік "забирайся до Польщі". Навпаки, інформація про те, що я з Польщі, зазвичай викликала симпатію, часто відкривала двері. Це, можливо, зрештою зміниться. Зрештою, я вже уникаю підкреслювати, що я з Польщі. Зараз дедалі важче пишатися цим…"