Блог | "Пекельні санкції" виявилися зовсім не пекельними: що насправді отримав Трамп після голосування Конгресу

Слава Україні!

Слава захисникам України та всієї сучасної цивілізації!

Новини зі США. Четвер, 17 вересня 2026

• Палата представників ухвалила законопроект про санкції імені Грема.

Що є і чого немає в цьому законопроекті.

• Інфляція змусила ФРС підвищити базову процентну ставку.

• Внесено резолюцію про імпічмент глави Пентагону Хегсета. У зв’язку з цим спікер Джонсон відправив Палату представників у передвиборчу відпустку

* У середу ввечері Палата представників проголосувала за прийняття законопроекту імені Грема про санкції. Чому в Україні цей законопроект досі називають законопроектом "про пекельні санкції", залишається загадкою. Жодних "пекельних" санкцій у ньому немає. Більше того, цей законопроєкт взагалі не передбачає жодних нових санкцій проти Росії. Тобто в ньому немає ані "пекельних", ані "непекельних" нових санкцій.

Законопроект був внесений покійним сенатором-республіканцем Гремом та сенатором-демократом Блюменталем півтора року тому. З того часу законопроект зазнав дуже великої кількості змін, і його остаточна версія дуже мало схожа на початкову. Усі зміни були спрямовані на пом’якшення законопроекту, і кожна така зміна випорожнювала ту чи іншу складову. Зміни вносилися в надії, що Трамп погодиться з черговою пом’якшеною версією та дасть дозвіл повністю контрольованому ним лідеру республіканців у Сенаті (і де-факто спікеру Сенату) Туну та спікеру Палати представників-республіканцю Джонсону включити цей законопроект до порядку денного.

Зрештою Трамп погодився на розгляд законопроекту лише після смерті його автора, сенатора Грема. Півтора місяця тому законопроект був ухвалений Сенатом. І ось зараз – Палатою представників.

Дійсно гарна особливість цього законопроекту – усі санкції, введені на підставі указу президента Байдена № 14024 від 15 квітня 2021 року, беруться під його захист на строк дії законопроекту – на 5 років. Тобто скасувати ці санкції ані нинішній президент, ані наступний президент протягом 5 років не зможуть без згоди Конгресу.

Усе інше – це суто політичні положення. Вони не передбачають жодних реальних дій. Законопроект вимагає ввести санкції проти всього керівництва "імперії зла", починаючи з Путіна. Але всі вони, починаючи з Путіна, вже перебувають під санкціями. Тому це положення законопроекту не має практичного сенсу.

Законопроект надає президенту право ввести митні збори до 100% на імпорт із п’яти країн, які закуповують найбільші обсяги російської нафти та газу. Право не є обов’язком. І в цьому контексті "надає право" – це красивий політичний вислів, за яким немає реального змісту. Основними покупцями російської нафти є Китай та Індія. 47-й президент не вводитиме нові мита на імпорт із Китаю. Він уже пробував це зробити, оголосивши Китаю в березні 2025 року торговельну війну. І через кілька місяців був змушений визнати свою поразку в цій торговельній війні та скасувати всі мита, оскільки відповідні заходи Китаю (заборона на експорт до США рідкоземельних мінералів та на імпорт із США соєвих бобів) дуже сильно вдарили по американській високотехнологічній промисловості та по американських фермерах, які вирощують сою і є дуже важливою частиною виборчої бази Трампа та Республіканської партії.

Точно так само Трамп буде надзвичайно обережним у торговельних відносинах з Індією.

При цьому значна частина демократів у Палаті представників взагалі вважала, що Трамп може використовувати цей законопроект не для того, щоб чинити тиск на Росію та тих, хто купує у великих кількостях її нафту, а для того, щоб "карати" традиційних союзників США. Російську нафту купують Угорщина та Словаччина. Угорщина купує й російський газ. Роблять вони це з дозволу ЄС. Тому побоювання, що 47-й президент може на підставі цього закону ввести нові мита на імпорт із нелюбимого (або навіть ненависного) ним ЄС, аж ніяк не можна вважати безпідставними. Побоюючись саме такого розвитку подій, 152 демократи з 210 у Палаті представників проголосували проти ухвалення законопроекту. Проти голосували й 7 республіканців.

Проте законопроект ухвалено. Як повідомляється, Трамп може підписати його вже в п’ятницю, і він набуде чинності.

Цей законопроект має дві політичні складові. Перша – це політичний тиск, насамперед на китайські та індійські компанії, які купують російську нафту. Вони можуть побоюватися не американських митних тарифів, а можливих вторинних американських санкцій. Щоправда, уявити собі, що адміністрація Трампа запровадить такі санкції, важко, але тим не менше ці компанії можуть побоюватися таких санкцій. А якщо побоюватимуться, то можуть замислитися, чи не скоротити їм обсяги російської нафти, яку вони купують. Щоправда, сам Трамп, розпочавши війну з Іраном і зазнавши в ній стратегічної поразки, дозволив Ірану заблокувати Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки. У результаті близько 24% світового імпорту нафти заблоковано. І це штовхає імпортерів нафти в обійми Путіна. Друга політична складова – це другий крок Трампа (хоча в даному випадку він має практично суто політичний і символічний характер) проти Росії. Перший – це санкції проти "Лукойлу" та "Роснефті", введені майже рік тому. Однак, підкреслимо ще раз, цей законопроект не передбачає жодних реальних нових санкцій проти Росії.

Тим часом у Сенаті лежить законопроект "Акт про підтримку України", ухвалений Палатою представників за спеціальною процедурою в обхід спікера, який передбачає відновлення американської військової допомоги Україні, виділення кредиту у розмірі 8 мільярдів доларів для закупівлі Україною американської зброї, реальні тотальні санкції проти російських нафтового, газового та фінансового секторів. Цей законопроект лідер республіканців у Сенаті Тун не виносить на порядок денний. Тому що Трамп не хоче, щоб цей законопроект став законом.

* Минулої п’ятниці були опубліковані офіційні дані про інфляцію за серпень. Вона склала 3,4%, так само, як і в липні. Федеральна резервна система вважає прийнятним рівнем інфляції 2%. У результаті в середу Рада керуючих ФРС одноголосно вирішила підвищити базову процентну ставку на 0,25%. Це перша зміна процентної ставки під керівництвом нового голови ФРС Кевіна Ворша, призначеного Трампом кілька місяців тому. Трамп очікував від нього зниження ставки. Він вимагав і не міг домогтися цього зниження від попередника Ворша – Джерома Пауелла, якого постійно публічно ображав і проти якого за вказівкою Трампа федеральна прокуратура намагалася порушити кримінальну справу.

Однак ставку було підвищено. Адже рівень інфляції для ФРС є неприйнятним, а дешевизна грошей посилює інфляцію. Подорожчання грошей – подорожчання кредитів не сприяє підвищенню ділової активності. Однак і інфляція теж такому підвищенню не сприяє.

Ще одним фактором, який Рада керуючих ФРС не могла не взяти до уваги, стало зростання прибутковості американських десятирічних суверенних облігацій. Вперше з 2007 року вона перевищила 5%. Це лягає важким тягарем на казначейство, оскільки дорожчає обслуговування суверенного боргу, який через економічну політику Трампа та його адміністрації зріс до рекордних 40 трильйонів доларів, і продовжуватиме зростати через великий дефіцит бюджету, який необхідно фінансувати.

* Республіканський конгресмен Том Массі, який перебуває в опозиції до Трампа і завершує свою роботу в Конгресі через те, що програв праймеріз ставленику Трампа, у середу вніс до Палати представників резолюцію про імпічмент міністра оборони Хегсета, що містить звинувачення за вісьмома пунктами.

Сім республіканців у Палаті представників разом з усіма демократами проголосували за резолюцію про заборону президенту продовжувати війну з Іраном без схвалення Конгресу. Резолюцію було ухвалено.

Після цього спікер Джонсон терміново відправив Палату представників у відпустку на понад півтора місяця. Щоб не розглядати питання про імпічмент Хегсета і щоб республіканці-дисиденти ще за щось не проголосували разом із демократами. Відпустка, однак, у членів Палати буде умовною. Ті з них, хто не відмовився від переобрання або не програв на партійних праймеріз, займатимуться своїми переобраннями. Передвиборча кампанія вступає у вирішальну фазу.

Разом із тим Сенат продовжує свою сесію, яка триватиме до кінця місяця. Потім сенатори, які переобираються, зосередяться на своїй передвиборчій кампанії. А Конгрес відновить роботу вже після виборів.

* У відповідь на пропозицію голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо того, щоб Канада стала асоційованим членом ЄС, Трамп заявив, що якщо це дія, спрямована проти США, він запровадить мита на імпорт із ЄС або взагалі заборонить торгівлю з ЄС. Тепер він вивчатиме, що ж це за крок – спрямований він проти США чи ні.

До кінця історії під назвою "Страх: Трамп у Білому домі" (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої у 2018 році) залишилося 856 днів.

Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе та своїх близьких. Бережіть одне одного, допомагайте одне одному. Здоров’я всім.

Зрештою, те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи творимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи пасивно чекаємо і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро. Ми не повинні допустити, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.

Українські друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.

Україна є і завжди буде.

А зло буде переможене та покаране. І це неодмінно.