Відео дня
Блог | Не контрнаступ, а активна оборона: боягузтво маніакально-депресивного Заходу чи щось більше?
Якщо спробувати зробити загальний висновок з усіх неофіційних рекомендацій і натяків Україні від Заходу (який перейшов від ейфорії після блискучого визволення Харківської області й Херсону до песимістичних роздумів), отримаємо у підсумку таке.
Має місце вельми наполегливе побажання перейти від стратегії контрнаступу до курсу на активну оборону, тобто ретельно зайнятись мінуванням для захисту підконтрольної території, поєднуючи це з бомбардуванням важливих об’єктів на непідконтрольній, насамперед — розташованих в Криму, й все це — без зайвих втрат української живої сили.
При цьому обіцяють не припиняти допомогу (а за такого підходу вона виявиться значно дешевшою за контрнаступальну) й навіть дозволяти переходити чергові "червоні лінії" у відповідь на можливий терор мордору проти мирного населення й цивільної інфраструктури (надаючи нам відповідну зброю), а також прискорити вступ до ЄС і навіть НАТО (останнє — за "німецьким варіантом").
Щодо НАТО фахівці натякають на, так би мовити, розширене розуміння статті 6 Північноатлантичного договору, за якого тлумачення навіть якщо до альянсу вступає лише підконтрольна Україні на момент вступу територія, певну "географічну відповідальність" блок несе за всю українську територію, просто відклавши обов’язок реакції за статтею 5 стосовно території непідконтрольної "на потім" (як було тоді, коли свого часу відтермінували при вступі Німеччини до НАТО вступ туди ж її сходу, тобто НДР).
Якщо зовсім лаконічно, кордони 1991-го року з порядку денного не знімаються, але вихід на них стає довгостроковим завданням України й Цивілізації. Саме це вона, Цивілізація, й готова нам запропонувати. Не знижуючи поріг Перемоги, але кажучи спочатку про перемогу немов би поточну.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...