Блог | Мобінг під час війни: закон працює, але чи знають про нього українці?

Минуло півроку з моменту, коли в Україні фактично запрацював механізм протидії мобінгу. З жовтня 2025 року відновили перевірки Держпраці за скаргами працівників — і це означає, що люди знову можуть захищати себе на робочому місці у правовий спосіб. Втім, головний виклик сьогодні не в самому законі, а в тому, що про нього досі знають катастрофічно мало.

Мобінг — це не "робочий конфлікт"

Нагадаю, мобінг – це порушення прав людини у трудових відносинах, яке проявляється через психологічне, економічне та інше насильство з метою приниження людської гідності. Закон щодо запобігання та протидії цькуванню був ухвалений ще у грудні 2022 року.

Проте в суспільстві його й досі часто сприймають як "складні стосунки в колективі" або "робочі нюанси". Насправді ж ідеться про системний тиск: приниження, ізоляцію, створення нерівних умов праці або ситуації, коли людину цілеспрямовано змушують звільнитися. І тут важливо називати речі своїми іменами: це не норма, а правопорушення, за яке передбачена відповідальність.

Що показують перші перевірки

Держпраці надала статистичні дані за заявками, отриманими з 01.10.2025, і вони досить показові:

надійшло 332 скарги щодо мобінгу;

проведено 59 перевірок;

лише у 6 випадках офіційно виявлено ознаки мобінгу;

складено 5 протоколів;

винесено 2 судові рішення, з яких лише одне завершилося реальним штрафом.

Ці цифри доводять головне: механізм запрацював, але поки що зовсім не на повну потужність. І справа не в тому, що проблеми не існує. Навпаки, люди просто не знають про свої права або не розуміють, як правильно зібрати докази та захистити себе.

Чому це особливо важливо зараз

Повномасштабна війна — це фон постійного стресу, виснаження і напруги. У таких умовах конфлікти в колективах спалахують швидше і можуть загострюватися. Але це точно не привід заплющувати очі на відвертий тиск чи приниження. Навпаки — саме зараз критично важливо формувати середовище, де гідність людини на роботі є базовою цінністю, а не чимось другорядним.

Що робити, якщо ви зіткнулися з мобінгом

Головне — не мовчати і не терпіти. Сьогодні є чіткий алгоритм дій:

Фіксуйте докази: чим більше доказів — тим сильніша ваша позиція.

Звертайтеся до Держпраці: подавайте офіційну скаргу для ініціювання перевірки.

Йдіть до суду: у разі потреби захищайте свої права та вимагайте компенсації в судовому порядку.

Відповідальність за мобінг

За статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення мобінгу передбачено:

штраф для громадян — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 20 до 30 годин;

для посадових осіб чи роботодавців — штраф від 100 до 200 мінімумів або громадські роботи до 40 годин;

якщо порушення вчинено повторно або групою осіб — штрафи зростають удвічі.

Мобінг — це не ок. І це точно не те, що потрібно терпіти заради збереження робочого місця. Закон, який прямо забороняє цькування на роботі, вже є, і він на вашому боці. Держава дає інструменти захисту, якими варто користуватися, адже саме наше мовчання дозволяє мобінгу існувати далі. А офіційне звернення — це перший крок до того, щоб його зупинити.

Зважаючи на все це, можна зробити висновок, що українці мало обізнані про свої права щодо захисту від мобінгу. І тут усе в руках журналістів, громадських організацій та представників влади, які кожен через свої канали можуть донести цю інформацію до широких мас.