"Ми не будемо конфісковувати російські активи": Мерц летить до Бельгії домовлятись про "репараційну позику" для України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у п’ятницю прибуде до Брюсселя, щоб переконати бельгійське керівництво підтримати ідею репараційної позики для України, сформованої на основі вартості заморожених російських активів. Він вирішив діяти швидше, оскільки Києву потрібне термінове фінансування, а ЄС досі не має узгодженої позиції перед ключовими переговорами в грудні.
Урядовий речник у коментарі POLITICO повідомив, що Мерц проведе приватну зустріч за вечерею з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Видання також зазначає, що Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто спробувати зрушити з місця бельгійську позицію щодо правових і фінансових ризиків репараційної схеми.
Пошук підтримки партнерів
Брюссель і досі сумнівається, чи здатен ЄС убезпечити Бельгію від можливих відповідей Москви. Прем’єр де Вевер публічно не заперечує необхідності підтримки України, але наполягає на чітких гарантіях, які можна буде застосувати негайно. Це, як кажуть дипломати, створює додаткові нерви серед європейських лідерів, адже інші столиці не вважають себе зобов’язаними повторювати умови, на яких працює Euroclear.
У самому ЄС розуміють, що позиція Брюсселя може зірвати весь план. І хоча це звучить трохи парадоксально, але іноді навіть одна країна блокує інструмент, який усі інші підтримують. У розмовах європейських чиновників, за даними POLITICO, прослизає втома: мовляв, час спливає, а домовленості зависли між юридичною обережністю і політичною необхідністю.
Зі свого боку Єврокомісія намагається переконати Бельгію, що юридичні ризики не є критичними. Але все ускладнюють прямі погрози російських посадовців. Дмитро Медведєв знову заявив, що використання активів стане для Кремля приводом для конфлікту з ЄС.
Деталізація вимог
ЄС має обговорити план 18 грудня в Брюсселі. До цього моменту країни повинні узгодити не лише принципову згоду, а й механізм гарантій, який вимагатиме де Вевер. Ставка справді висока: без рішення доведеться шукати гроші серед платників податків, що може спричинити політичні суперечки в кожній окремій країні.
За інформацією POLITICO, Бельгія прагне, щоб будь-яка система репарацій стосувалася не лише Euroclear, а й інших фінансових інституцій, де розміщені російські активи. Тобто країна хоче однакових правил гри для всіх. Також її турбують можливі судові позови, зважаючи на чинний інвестиційний договір із СРСР.
Мерц намагається переконати бельгійську сторону, що політичні декларації мають бути підкріплені швидкими юридичними кроками. У своїй статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung він писав, що розуміє побоювання Брюсселя і підтримує ідею негайних переговорів щодо фінансових гарантій. Лідер Німеччини наголошує, що ці дискусії слід почати і завершити якомога швидше.
Позиція Мерца щодо активів
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європа має подати Москві чіткий сигнал, адже Росія, на його думку, готується до більш масштабного конфлікту із Заходом. Він підкреслив, що таким сигналом повинно стати рішення використати заморожені російські активи в Європі на користь України. У статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung Мерц підтримав пропозицію Єврокомісії утримувати ці кошти й надалі та наголосив, що це відповідає міжнародному праву.
Він зауважив, що мова не йде про конфіскацію грошей чи ліквідацію російських претензій. За його словами, європейські країни вже погодилися, що активи Центробанку РФ залишаються заблокованими доти, доки Москва не відшкодує завдані Україні збитки. Саме так, підкреслив Мерц, ЄС і планує діяти далі.
Гарантії та суверенітет
Мерц окремо звернув увагу на те, що всі держави ЄС повинні розділити ризики пропорційно своїм економічним можливостям. Це, на його думку, має бути закріплено у юридично обов’язковій формі. Канцлер визнав, що Бельгія, де знаходиться більша частина заморожених активів, не може покладатися лише на політичні обіцянки, і попросив якнайшвидше завершити консультації щодо правових документів.
Він також наголосив, що ухвалене рішення визначатиме майбутнє Європи. Мерц вважає, що європейці мають самі вирішувати долю фінансових ресурсів агресора, які були правомірно заблоковані в межах європейської правової системи. Таке рішення, підкреслив він, стане сигналом Москві про безперспективність війни проти України і про здатність ЄС діяти як самостійна сила на своєму континенті.
Що передувало
Раніше, нагадаємо, Барт де Вевер звернувся до Європейської комісії з новою причиною не дати використати "тіло" заморожених активів Росії для надання Україні так званого репараційного кредиту. Він зауважив, що такий крок може "зірвати мирну угоду", що запропонували США.
До появи "мирного плану" Бельгія офіційно ніяк не пояснювала свою позицію щодо зазначених активів, а неофіційно повідомляла, що побоюється юридичних наслідків таких дій. Коли у ЄС погодились на спільний розподіл таких наслідків на всі країни Євросоюзу, дуже доречно для Бельгії й з’явився "мирний план" США.
Як повідомляв OBOZ.UA, якщо рішення про "репараційний кредит" не буде ухвалено до 18 грудня, на початку 2026 року Україна може зіткнутися з нестачею фінансування. Екстрений "план Б" замість "репараційного кредиту" – це проміжна позика від ЄС. Утім, у довгостроковій перспективі "репараційний кредит" розглядається як єдиний можливий варіант.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!