Блог | Чи зможе Росія через диверсії зменшити підтримку України

Останні події в Європі дедалі важче сприймати просто як низку не пов'язаних між собою інцидентів.

1 вересня у німецькому Бранденбурзі було здійснено диверсію проти високовольтної інфраструктури поблизу підстанції Turnow-Preilack, через яку електростанція Jänschwalde підключена до енергомережі. Два короткі замикання тимчасово вивели з роботи один енергоблок. Німецька влада прямо говорить про диверсію, однак замовника саме цього нападу поки не встановлено.

Водночас Берлін уже офіційно поклав на росію відповідальність за іншу операцію – спробу атаки вибуховим дроном на український транспортний літак в аеропорту Лейпциг/Галле у серпні. Німецький уряд розглядає цей епізод у контексті ширшої російської гібридної кампанії та вже оголосив відповідні обмежувальні заходи.

У Словаччині спецслужби та поліція зірвали підготовку підпалу підприємства української компанії Skyeton, що виробляє безпілотні системи. Затримано вже чотирьох осіб. Слідство встановило, що підозрювані діяли на чиєсь замовлення, однак замовника публічно поки не названо. На підприємстві могли перебувати близько 70 людей, а потенційні збитки оцінювалися в десятки мільйонів євро.

Тому було б помилкою автоматично підганяти кожну пожежу чи аварію під "російський слід". Але ще більшою помилкою було б не бачити загальної картини.

Сам ЄС уже офіційно говорить про дедалі агресивнішу російську гібридну кампанію: диверсії, кібератаки, інформаційні операції, пошкодження критичної та підводної інфраструктури, використання підставних виконавців, замахи та інші дії нижче порога відкритої війни.

Логіка кремля зрозуміла. Йому не обов'язково знищувати європейську електростанцію чи оборонний завод. Головне – сформувати у свідомості пересічного європейця простий причинно-наслідковий зв'язок: "ми допомагаємо Україні – війна приходить до нас". А далі підштовхнути до наступного висновку: "можливо, треба менше допомагати Україні".

Тактично це може працювати. Диверсії породжують страх, збільшують витрати на безпеку, підживлюють політичні крайнощі та проросійські сили, посилюють втому від війни. Особливо небезпечною стала б успішна атака з великою кількістю жертв.

Але стратегічного результату росія поки не досягла.

За даними весняного Eurobarometer-2026, 76% громадян ЄС підтримують продовження допомоги Україні до досягнення справедливого і тривалого миру, а 81% – спільну політику безпеки та оборони Євросоюзу. ЄС затвердив для України 90 млрд євро підтримки на 2026–2027 роки, з яких орієнтовно 60 млрд мають бути спрямовані на оборонні потреби. Останні дані Kiel Institute також фіксують суттєве зростання європейських асигнувань Україні у травні-червні.

Показово й те, шо Урсула фон дер Ляєн і Марк Рютте мають окремо обговорити саме зростання гібридних загроз та посилення взаємодії ЄС і НАТО.

У цьому і полягає головний прорахунок кремля.

росія намагається переконати Європу, що підтримка України приносить їй небезпеку. Але чим більше російська агресія проявляється вже всередині самої Європи, тим очевиднішим стає протилежне: Україна не "притягує" російську загрозу до Європи – Україна її стримує.

Залякати окремих європейців росія може. Змусити Європу відмовитися від України – поки ні.

Більше того, кожна доведена російська диверсія поступово перетворює підтримку України з питання солідарності на питання власної безпеки Європи.