Блог | "Агент Краснов" чи просто гроші: Україна не зобов’язана оплачувати передвиборчу кампанію Трампа власною кров’ю

Агент "Краснов" ще ніколи не був так близько до провалу?

Від початку другої каденції Трампа в мене було дві версії, які могли б пояснити його патологічну любов до Росії та особисто Путіна.

Перша: Трамп – завербований російськими спецслужбами американський бізнесмен, а історія про агента "Краснова" не така вже й далека від реальності. Друга: все значно банальніше – Трамп просто бачить навколо себе доларові значки і більше нічого. Його не цікавлять союзники, цінності, міжнародне право чи навіть довгострокові стратегічні інтереси власної країни. Є тільки гроші, угоди, особиста вигода і можливість заробити.

Останнім часом я дедалі більше схиляюся до третьої версії: а що, якщо правильні обидві?

Днями спливла прекрасна історія з весіллям Дональда Трампа-молодшого. Російський мільярдер і спортивний функціонер Умар Кремлев оплатив сотні тисяч доларів витрат на весільні гуляння сина президента США на Багамах. Зокрема, йдеться приблизно про $100 тисяч за оренду приватного острова, феєрверки та інші розваги. І найпрекрасніше – родина Трампа сам факт оплати вже не заперечує. Це просто називають надзвичайно щедрим "подарунком від друга".

Тільки "друг" виявився дуже специфічним. Незадовго до весілля Кремлев перебував у Китаї у складі делегації, яка супроводжувала Путіна. Ще раніше сам Путін нагородив його орденом Дружби. Проти Кремлева запроваджені українські санкції через його зв’язки з путінським режимом та російськими спецслужбами. На весілля він також приїхав не один: серед російських гостей були люди, пов’язані в минулому з російським оборонним та державним енергетичним секторами.

Тобто людина з найближчої путінської орбіти спочатку супроводжує російського диктатора під час міжнародного візиту, а через кілька днів витрачає сотні тисяч доларів на весілля сина президента Сполучених Штатів. І всі учасники цієї історії пропонують сприймати це просто як дружбу хороших людей.

Ну добре.

Саме по собі це, звичайно, не є документом про вербування Дональда Трампа. Але разом із усім іншим виглядає вже настільки непристойно, що питання давно не в одній гулянці на Багамах. Питання в тому, чому фінансові інтереси родини президента США настільки регулярно перетинаються з людьми з путінської орбіти, а його політичні рішення настільки регулярно виявляються вигідними Кремлю.

За півтора року другої каденції Трампа нової масштабної безоплатної американської допомоги Україні немає. Зброю переважно продають або оплачують європейці. Постачання та розвідувальне співробітництво використовувалися як важелі тиску на Київ. Територіальні вимоги Путіна нам пропонують вирішувати "креативно" – тобто фактично шукати спосіб переконати Україну віддати Росії навіть те, що її армія не змогла захопити.

А тепер дійшло до зовсім прекрасного.

Трамп прямо вимагає від Зеленського припинити удари по російських НПЗ та запасах дизельного пального.

І тут я просто нагадаю: ще 6 вересня я писав, що одним із ключових результатів американських контактів із Кремлем може стати саме спроба змусити Україну припинити удари по російській нафтопереробці. Не минуло й десяти днів.

Чому Путіну це настільки потрібно – зрозуміло. За оцінкою українського Генштабу, влітку було виведено з ладу 42,7% російських нафтопереробних потужностей. Незалежні оцінки обережніші, але й вони фіксували простій приблизно 1,5–2 млн барелів переробки на добу та падіння переробки до мінімумів більш ніж за два десятиліття. У липні морський експорт російських нафтопродуктів скоротився на третину за місяць і майже на 55% за рік.

Ми знайшли місце, де Росії реально боляче. І президент США вимагає, щоб Україна перестала туди бити.

Пояснення Трампа – світові ціни на дизель. Росія справді забезпечувала близько 11% його світового експорту, тому скорочення поставок впливає на ринок. Але паралельно на ціни тиснуть війна США з Іраном та проблеми з постачанням із Близького Сходу. А 3 листопада у США – проміжні вибори. Трампу потрібні дешевше пальне, красивий "миротворчий успіх" і результат, який можна продати виборцю. Україна точно не зобов’язана оплачувати його передвиборчу кампанію власною кров’ю.

Хочете, щоб російські НПЗ перестали горіти? Без проблем. Росія одночасно припиняє удари по українській енергетиці, газовій інфраструктурі, портах, логістиці та іншій критичній інфраструктурі – Україна бере на себе дзеркальні зобов’язання. Москва порушує домовленість – усі обмеження автоматично зникають.

А якщо Путін на взаємність не погоджується, то й обговорювати нічого.

Бо російські НПЗ сьогодні – один із найсильніших переговорних активів України, який ми створили власними силами. Віддати його безкоштовно тільки тому, що Трампу перед виборами не подобається ціна дизеля, було б ідіотизмом.

І ось тут я знову повертаюся до початку.

Агент "Краснов" чи просто людина, яка замість державних інтересів бачить доларові значки?

Ще недавно я думав, що потрібно обирати одну версію.

Схоже, дарма.