Публікації автора"Боженька, віддай мені татка!"Владислава виховувала мати. Батька він не знав. Рідний дядько, професійний військовий, приймав участь у вихованні племінника, тож і Владислав вирішив стати військовимВін обіцяв нам - що б з ним не трапилось, він завжди буде з нами…Після мобілізації Олександр спочатку потрапив на перепідготовку до навчального центру "Десна", приїздив додому одразу після навчання у відпустку10:051 грудняДуже хотів захищати свою країну, аби війна не дійшла до його рідного краю"Раніше ніколи не помічала, коли щось ламалося, а тепер постійно виникають такі ситуації. Не вистачає його підтримки, його відчуття гумору, просто коханої людини" - з сумом розповідає Наталія16:262 листопадаЗнаю, що колись обов’язково з ним зустрінусь…"Я пам’ятаю Артема добрим, лагідним, люблячим батьком; турботливим чоловіком та надійним "плечем" для мене. Дуже чуйною і відкритою людиною" - згадує його дружина Тетяна09:1820 жовтня"Птах вдарився у віконне скло. Але тоді я ще не знала такої прикмети…"Оскільки Юрій був професійним військовим, він майже увесь час знаходився на службі, намагаючись вільний час віддавати своїй сім’ї. 15:1925 вересняПоказати більше
"Боженька, віддай мені татка!"Владислава виховувала мати. Батька він не знав. Рідний дядько, професійний військовий, приймав участь у вихованні племінника, тож і Владислав вирішив стати військовим
Він обіцяв нам - що б з ним не трапилось, він завжди буде з нами…Після мобілізації Олександр спочатку потрапив на перепідготовку до навчального центру "Десна", приїздив додому одразу після навчання у відпустку10:051 грудня
Дуже хотів захищати свою країну, аби війна не дійшла до його рідного краю"Раніше ніколи не помічала, коли щось ламалося, а тепер постійно виникають такі ситуації. Не вистачає його підтримки, його відчуття гумору, просто коханої людини" - з сумом розповідає Наталія16:262 листопада
Знаю, що колись обов’язково з ним зустрінусь…"Я пам’ятаю Артема добрим, лагідним, люблячим батьком; турботливим чоловіком та надійним "плечем" для мене. Дуже чуйною і відкритою людиною" - згадує його дружина Тетяна09:1820 жовтня
"Птах вдарився у віконне скло. Але тоді я ще не знала такої прикмети…"Оскільки Юрій був професійним військовим, він майже увесь час знаходився на службі, намагаючись вільний час віддавати своїй сім’ї. 15:1925 вересня
