Персона
Профіль Тетяни Міхіної на сайті Театру Франка – ft.org.ua/person/mihina-tetyana
Фільмографія Тетяни Міхіної на порталі IMDB – imdb.com/name/nm9206269/
Тетяна Володимирівна Міхіна – українська акторка театру і кіно. Провідна майстриня сцени Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Народна артистка України (2021).
Коротка біографія
Тетяна Міхіна народилася 4 березня 1979 року у Маріуполі Донецької області.
З дитинства займалася у танцювальному гуртку і мріяла про кар’єру танцюристки. 14 років провела у національному ансамблі танцю.
Вищу освіту здобула в Харківському інституті мистецтв ім. Котляревського.
На сцені почала грати у Харківській театр-студії "Арабески".
Згодом працювала акторкою Харківського українського драмтеатру ім. Шевченка. Саме тут познайомилася із Богданом Ступкою, який помітив її талант і запросив на прослуховування до київського національного театру.
З 2002 року Міхіна стала акторкою Національного академічного драматичного театру імені Франка у Києві.
Визначною для Тетяни Міхіної називають роль Едіт Піаф в мюзиклі "Едіт Піаф. Життя в кредит". Тут їй вдалося попрацювати і як акторці, і як співачці, оскільки вистава передбачала музичні номери. Також критики відзначали її пластичність в образі легендарної француженки. Робота Міхіної була відзначена перемогою у номінації "Краща жіноча роль" Міжнародного театрального фестивалю "Мельпомена Таврії" у 2010 році.
Але Міхіній вдалося проявити свій творчий талант не лише, як акторці. Під час вагітності вона стала учасницею незвичного проєкту. Міхіна разом із чоловіком Валентином Панютою документували процес вагітності, що згодом дозволило письменникові Сергію Жадану створити п’єсу про виживання самотньої вагітної домогосподарки в сучасному суспільстві. Зрештою п'єса була поставлена як вистава "Червоний Елвіс на сцені" Харківського театру-студії "Арабески".
2018 року Міхіна стала учасницею проєкту "Нація" Ксенії Малюкової, де на фотографіях представила українське аутентичне вбрання кінця XIX — початку XX століття.
Також була учасницею проєкту "Слуховище" Театру Франка, в рамках якого читала листи Василя Стуса до сина, Тараса Шевченка до Григорія Квітки-Основ'яненка.
Паралельно із грою на сцені Міхіна грала також у телесеріалах та великому кіно. Зокрема, у "Поверненні Мухтара–3", "Останній москаль", "Слов'яни" та інших.
Серед кіноробіт – "Таємний щоденник Симона Петлюри", фільм-казка "Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке" та інші.
Особисте життя
Тетяна Міхіна одружена із колишнім гітаристом харківського гурту "Lюк", дизайнером Валентином Панютою.