УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Персона

Петр Павел

Петр Павел

президент Чехії, генерал НАТО у відставці
74 пов'язаних новин

Петр Павел – президент Чехії, відставний генерал. З 2012 до 2015 року – командувач Генштабу армії Чеської Республіки, з 2015 до 2018 року – голова Військового комітету НАТО.

Коротка біографія

Петр Павел народився 1 листопада 1961 року в болгарському місті Плана в родині професійного військового Йозефа Павела.

Навчався у військовій гімназії імені Яна Жижки, Військовому коледжі сухопутних військ за фахом "розвідка". Також здобув післядипломну освіту у Військовій академії у Брно за напрямом командно-штабної розвідки.

Згодом Павел також пройшов курс стратегічної розвідки у США та бригадний командно-штабний курс у Великій Британії.

У 2005-2006 роках навчався у Лондоні в Королівському коледжі оборонних досліджень та у Королівському коледжі Лондона. Там здобув ступінь магістра гуманітарних наук у галузі міжнародних відносин.

Кар’єра у війську

Свою військову кар’єру Павел розпочав 1983 року в Чехословацькій армії. Тоді його було призначено командиром розвідувального парашутно-десантного взводу особливого призначення.

Згодом був призначений командиром роти десантної розвідки спецпризначення, якою командував впродовж трьох років до 1988 року.

З 1991 року Павел потрапив на службу в військову розвідку.

У 1993-1994 роках був заступником військового і військово-повітряного аташе Чеської Республіки в Бельгії.

1993 року підрозділ під командуванням Павела, який входив до миротворчої місії UNPROFOR, врятувало 53 французьких солдатів, які опинилися у пастці між сербами та хорватами. За проведення операції з порятунку військових, Франція нагородила Павела Хрестом військової доблесті. У Чехії він також отримав медаль "За героїзм".

1996 року Павела було призначено військовим помічником директора Військової розвідки Чехії. Уже за рік він став командиром бригади спецназу в Простейові, яку очолював до 1999 року.

Наступні три роки, до 2002 року, Павел був військовим помічником директора з керівництва операціями у союзницькому регіональному командуванні "Північ" у Брюнсюмі, Нідерланди.

У грудні 2002 року Павелу було присвоєно звання бригадного генерала та призначено на посаду командувача спецвійськами армії Чеської Республіки.

2003 року був національним представником у Центральному командуванні Збройних сил США у США та в Катарі.

У той же рік був призначений заступником командувача об'єднаних сил.

З 2005 до 2007 року був начальником відділу Міністерства оборони Чехії – начальником оперативного департаменту.

У 2007-2009 роках був заступник військового представника Чехії у ЄС.

З 2010 по 2011 рік був військовим представником Чехії у штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.

У 2011-2012 роках Павел став заступником начальника Генштабу Чехії, якого змінив на посаді 1 липня 2012 року.

У вересні 2014 року був обраний головою військового комітету НАТО, ставши першим представником східноєвропейської держави на цій посаді. Павел очолював військовий комітет НАТО до червня 2018 року.

Політика

Павел був членом Комуністичної партії Чехословаччини , отримавши партквиток 1985 року. Одразу після Оксамитової революції у грудні 1989 року полишив партію.

Політик володіє чеською, французькою, англійською, та російською мовами.

2018 року Павел пішов у відставку з армії та через два роки заснував ініціативу "Разом сильніші" (Spolu silnější). Його організація допомагала країні боротися із пандемією COVID-19.

У червні 2022 року Павел офіційно оголосив, що має намір брати участь у президентських виборах. Основною метою на посаді очільника держави він назвав наведення ладу та встановлення миру у Чехії.

Під час кампанії він виступив за те, щоб багаті сплачували вищі податки та виступив за перерозподіл багатства.

Також він заявив про підтримку одностатевих шлюбів та права всиновлення для ЛГБТ-спільноти.

У першому турі президентських виборів, який відбувся 13–14 січня 2023 року Павел набрав 35,39% голосів, випередивши свого суперника – проросійського мільярдера Андрея Бабіша, який отримав 35% голосів виборців.

У другому турі Павел впевнено переміг Бабіша. Офіційно він обійме посаду президента у березні 2023 року.

Після перемоги на виборах Павел заявив, що має намір відвідати Україну разом із президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою.

Війна в Україні

Під час президентської кампанії Павел заявляв, що країни Заходу мали більш рішуче відповісти на повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Павел також неодноразово критикував політичну ситуацію в РФ, заявляючи, що "жодної демократичної революції в Росії в найближчому майбутньому не буде". Він не вірить, що російська ментальність здатна створити рух, який стане справжньою опозицією для президента-агресора Володимира Путіна.

Він вважає, що навіть Олексій Навальний, якого в РФ називають головним опозиціонером, не є справжнім демократичним лідером, оскільки є просто іншим типом російського націоналіста". При цьому він вважає, що вести переговори із Навальним було б краще, ніж із Путіним.

Він також розкритикував росіян, які втекли від мобілізації в РФ, заявивши, що їхні дії – це не "повстання проти режиму і не допомога Україні". Він переконаний, що втікачі просто не хочуть вмирати на війні, але все одно підтримують "націоналістичну політику Путіна".

Родина

Петр Павел двічі одружений. Від першого шлюбу має синів – Яна та Петра.

Друга дружина – Єва Павлова. Вона є полковником авіації.

Пов'язані новини