Росіяни обурились через дефіцит бензину в РФ: звинувачують чиновників, а не удари українських Сил оборони

Поки кремлівський режим заперечує нестачу пального, російські громадяни обурюються і звинувачують чиновників, олігархів та спекулянтів. Проте версію про удари українських військ по нафтовій інфраструктурі РФ та їхньому впливі на зріст цін на бензин та його дефіцит вони відкидають.

Про це свідчить дослідження ГО Join Ukraine. Активісти обробили суспільні реакції у регіональних спільнотах "ВКонтакті" та Telegram протягом 1-7 червня 2026 року.

Росіяни замість України вже ненавидять чиновників

21 травня у Кремлі заявляли про відсутність ризиків для паливного забезпечення країни, пояснюючи ситуацію "ремонтами на НПЗ" та наявністю "компенсаторних механізмів". Однак уже на початку червня Росія була змушена скорочувати експорт сирої нафти, щоб збільшити внутрішню переробку.

"Росіяни не заперечують саму кризу, але відмовляються пов'язувати її з українськими ударами. Визнати такий зв'язок означало б погодитися, що війна вже дісталася російського тилу й впливає на повсякденне життя. Натомість громадяни звично шукають винних серед чиновників, олігархів і спекулянтів, адже недовіра до влади виявляється сильнішою за офіційні пояснення Кремля", — каже аналітикиня російського напряму Join Ukraine Юлія Єленич.

Найгостріше проблема проявилася в тимчасово окупованому Криму та Севастополі. На частині АЗС запровадили ліміти продажу – не більше 20 літрів на один автомобіль або каністру, а також почали використовувати талонну систему.

Активно обговорювали дефіцит пального у Карелії, Санкт-Петербурзі, Волгоградській, Бєлгородській областях, ТО Криму та ОРДЛО. Там повідомлення про ліміти продажу пального викликали здивування, вважали це абсурдом і критикували владу за неефективність. Значна частина коментаторів вважала дефіцит наслідком проблем логістики або штучно створеного ажіотажу.

"НПЗ розмудхали, до чого тут логістика, локшину вішають народу як завжди", – написав один з самарців.

У Карелії іронізують щодо цін на бензин і прогнозують підвищення цін на хліб. А у Республіці Дагестан користувачі напряму звинувачували владу у бездіяльності.

"Тварюки, немає підстав для підвищення ціни. Де ФАС служба?", – лютують у коментарях.

Водночас у Красноярському краї заклики бойкотувати АЗС зустріли скепсис.

"Хоч по 150, хоч по 200 завтра коштуватиме бензин... їздитимуть як їздили, бо влада доїла, доїть і доїтиме", – написав один із коментаторів.

Автори дослідження звертають увагу, що наразі зріст емоційної напруги спостерігається переважно в окупованому Криму. В інших російських регіонах ситуацію поки сприймають як локальну проблему або тимчасові незручності, дотримуючись логіки "це не про нас".

"Україні важливо досліджувати не те, що говорить Кремль, а те, що між собою обговорюють самі росіяни. Саме там можна побачити реальну ціну війни для російського суспільства: які проблеми люди перестають ігнорувати, де починають звинувачувати владу, а де ще готові терпіти погіршення життя. Це один із небагатьох способів вимірювати стійкість тилу держави-агресора", – каже Юлія Єленич.

Моніторинг проводився у 82 регіонах РФ та на тимчасово окупованих територіях України. Загалом аналітики дослідили 40 442 Telegram-публікації у 411 каналах із сумарним охопленням 516 млн переглядів, а також 302 групи "ВКонтакті" в 33 регіонах.

Як повідомляв OBOZ.UA, паливна криза в Росії призвела до того, що нафтопереробним заводам дозволили постачати на внутрішній ринок автомобільні пальне із зниженими екологічними стандартами – "Євро-3". Нафтовики зможуть відхилятися від вимог застарілого класу "Євро-5", зокрема щодо вмісту сірки та інших ключових показників.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!