Блог | Процес деградації Росії вже не зупиниться

Болотні потвори навіть не уявляють, яка кара на них чекає. У ніч на 2 червня по Україні було випущено 729 засобів повітряного нападу – 73 ракети та 656 БпЛА різних типів. Сили ППО знешкодили 642 ворожі цілі. Проте, на жаль, зафіксовані влучання у різних локаціях. 

Станом на зараз відомо про близько 20 загиблих і десятки поранених, зокрема дітей.

Цей та інші злочини не залишаться без покарання. Агресор стрімко наближається до моменту, коли слово "відповідальність" набуде цілком конкретного змісту для мільйонів росіян. Кріт історії риє не швидко, але він не зупиняється.

Терористичні атаки позбавлені військового сенсу. Удари по цивільному населенню та інфраструктурі не покращують для окупантів ситуацію на фронті й не здатні зламати моральний дух українців. Навпаки – вони лише роблять нас більш загартованими, згуртованими та цілеспрямованими. Ба більше, такий злочин погіршує становище агресора на світовій арені. 

Після кожної комбінованої атаки українська дипломатія отримує додаткові аргументи для посилення міжнародної підтримки, санкційного тиску та військової допомоги. Йдеться не лише про офіційні звернення Президента України чи дипломатичного корпусу. Кожен масований удар спричиняє потужний інформаційний резонанс. Провідні світові медіа висвітлюють не тільки саму подію, а й контекст, у якому він відбувається.

А цей контекст дедалі очевидніший: агресор втрачає позиції практично в усіх сферах. Він позбавляється залишків геополітичного впливу, дедалі глибше занурюється в економічну кризу, а головне – не здатний досягти своїх цілей на полі бою. На цьому тлі пояснити терористичні удари можна лише "суб’єктивним чинником" – бажанням завдавати страждань заради самих страждань.

Що далі – ні для кого не секрет. Наші відповіді будуть системними, асиметричними та дедалі болючішими для агресора. Ми послідовно повертаємо війну туди, звідки вона прийшла. Нафтова промисловість на болотах горітиме, логістичні маршрути руйнуватимуться, а військовий потенціал противника продовжить виснажуватися. Недоімперія буде падати.

Тут важливо розуміти: навіть якщо в середньостроковій перспективі буде укладено якусь мирну угоду і гаряча фаза війни "встане на паузу", процес деградації росії не зупиниться. В її економіці вже запущені механізми, які не вдасться швидко відкотити назад. Промисловість не відновиться за рік чи два. Інвестори не прийдуть. Капітал і надалі тікатиме з країни, якій ніхто не довіряє. Соціальні суперечності накопичуватимуться, а суспільна депресія рано чи пізно переросте в агресію проти самого режиму.

Фактично недоімперія вже втратила майбутнє. Навіть за найоптимістичнішого для рашистів сценарію величезні простори, які сьогодні називаються "російською федерацією", роками або й десятиліттями перебуватимуть у стані занепаду. Економічна криза, падіння рівня життя, соціальні катастрофи, міжетнічні конфлікти, криміналізація суспільства та деградація державних інституцій – усе це майже неминучі наслідки нинішньої "політики" кремля.

Лише після масштабної деколонізації та нового "параду суверенітетів" окремі держави, які можуть постати на місці нинішньої "російської федерації", отримають шанс на повільне відродження та власний шлях розвитку. Такою є логіка історичного процесу.

Ну а наше завдання незмінне: не втрачати ініціативу, бити ворога, концентруватися на меті та доводити справу до логічного кінця. Світло в кінці тунелю вже проглядається. Концентруємо зусилля. Рухаємося далі. Разом до Перемоги. Слава Україні!