Блог | Адмірал пав жертвою війни

Я його бачив, був пов'язаний з ним по роботі, не раз писав про нього та його побратимів, і ось настав час прощатися. Він мій земляк, родом із України і зробив чималий внесок у ослаблення Росії.

Старий РЕБЗ та поминки по адміралу

Поминати ми будемо важкий авіаносний крейсер (рос. ТАВКР) "Адмірал Кузнєцов". . На думку американського журналу The National Interest (2018 рік) він був одним із п'яти найгірших авіаносців в історії. З ним згоден Business Insider. Недарма 2016 року в Британії з'явився анекдот: — Чому над Ла-Маншем стільки ворон? — Це чайки, сер. — А чому вони чорні? — "Кузнєцов", сер…

Бачив я адмірала в Миколаєві, біля добудовчої стінки Чорноморського суднобудівного заводу, на якому було збудовано всі радянські авіаносні кораблі. Щоправда, він ще не був адміралом і мав непопулярне ім'я Леонід Брежнєв. Потім перейменували на "Тбілісі", а 4 жовтня 1990 року він нарешті став адміралом, його перейменували втретє – на "Адмірал Флоту Радянського Союзу Кузнєцов".

Ну а 30 листопада 1991-го, коли керівництву флоту стало ясно, що незабаром настане розвал СРСР, корабель пізньої ночі взяв курс на Босфор – його злодійським чином викрали в Росію. Турки не стали чинити перепони. Воно й зрозуміло, навіщо їм російський авіаносець у Чорному морі?

Щодо зв'язків з "Адміралом" по роботі, то зрозуміло, що обладнаний він системою РЕБЗ. Абревіатуру зараз не треба розшифровувати, всі знають, що це радіоелектронна боротьба та захист. До чого тут я? До того, що влітку 1978 року закінчив фізфак ДонДУ (радіофізика та електроніка, НВЧ, отримували підвищену стипендію в 50 рублів) і був розподілений у донецький НДІКА, тобто в "ящик", закритий інститут комплексної, отже, автоматизації. І там мені доручили скласти ескізний проект системи РЕБЗ авіаносного з'єднання з переліком обладнання для неї і підібрати відповідне з виробленого нашим ВПК. Н-дас...

Інтернету тоді не було, про РЕБЗ я мав саме загальне уявлення, так само як і про склад авіаносного сполучення, західними військовими журналами бібліотека НДІКА похвалитися не могла, як і інші бібліотеки Донецька, практика плавань попередніх ТАВКР не узагальнювалася, тим більше в такому розрізі, так що працювати було важко. Але я впорався і навіть розіслав запити на підприємства ВПК: які параметри їх виробів та терміни постачання такої-то кількості? І після отримання відповідей написав слізний лист заступника міністра Мінсередмашу з кадрів (мовляв, двоє малих дітей, дружина-студентка та ін. стогнання – ось коли ще прорізався літературний дар!) з благанням дати можливість залишити інститут.

Наш кадровик сміявся: фіг ти звільнишся, це ще нікому не вдавалося, відбарабаниш всі три роки! Але у травні 1979-го він приголомшено розвів руками, і я пішов на вільні хліби в цивільну наладку.

Причиною втечі стала якість обладнання РЕБЗ: було воно допотопне, громіздке, лампове, 50-60-х років розробки, а терміни постачання не влаштовували замовника системи, ВМФ. Не хотілося витрачати молоді роки на свідомо тухлу справу, і я не прогадав – робота в наладці стала моїм зоряним часом і через 15 років я доріс до генерального директора. Але роботу над РЕБЗ продовжили мої не такі вибагливі колеги, і до кінця 80-х вона вилилася в систему "Спис" для ТАВКР.

Ремонт, ремонт, ремонт

Отже, крейсер обігнув усю Європу, 20 січня 1991 року був зданий ВМФ і увійшов до складу Північного флоту. Кілька разів він виходив у море, але лише наприкінці грудня 1995 року став повноцінним бойовим кораблем і, маючи на борту авіагрупу у складі 13 Су-33, двох Су-25УТГ та 11 гелікоптерів, вирушив у Середземне море, на свою першу бойову службу. І там мало не влип у історію, в якій міг втратити літаки.

Справа в тому, що біля берегів Ізраїлю його льотчики від великого розуму вирішили влаштувати тренувальний повітряний бій. Втім, швидше за все розумом блиснув і команду дав перший заступник Головнокомандувача ВМФ адмірал Касатонов, під прапором якого відбувався похід. Щиро кажучи, шкода, що ізраїльські льотчики, підняті по тривозі (їх пальці вже лежали на кнопках пуску ракет), не збили дурнів до чортової матері.

У 1996-98 роках новий корабель довго стояв у ремонті, в 2000 році брав участь у навчаннях, в ході яких загинула АПЛ "Курськ" (пам'ятаєте ганебну реакцію Путіна – "вона потонула"?) і був задіяний у рятувальній операції. З 2001 по 2004 рік знову перебував на плановому середньому ремонті. Взимку 2007-08 років ТАВКР очолював загін кораблів у великому поході до Атлантичного океану та Середземного моря. Це подавалося як поновлення присутності ВМФ Росії у світовому океані, і в Москві гриміли фанфари і щосили надували щоки. У 2008 році черговий ремонт – 7 місяців у Центрі судноремонту "Зірочка". Серед іншого було оновлено головну енергетичну установку та виконано ремонт котельного обладнання – запам'ятайте це.

У грудні 2011 року "Адмірал" вирушив до берегів Сирії, похід тривав до травня 2014 року. З 14 травня по 20 серпня 2015 року корабель перебував на ремонті у доці 82-го судноремонтного заводу в Росляковому. З січня по 15 червня 2016 року перебував на ремонті у 35-му судноремонтному заводі у Мурманську, де проходив відновлення технічної готовності перед далеким походом. Який похід сумно прославив ТАВКР, приніс йому прізвисько "Димлячий Кузя" і став останнім.

Принагідно зазначимо, що з моменту вступу в дію ВМФ РФ по цей останній похід, тобто за 26 років, корабель як мінімум 8 років перебував у ремонті. І не тому, що був погано збудований – на той час у Миколаєві навчилися робити непогані авіаносці. Зрештою, "Варяг", його систершип, купили Китаєм і після модернізації став першим китайським авіаносцем. Хоча і був другим після "Кузнєцова" у згаданому рейтингу Business Insider.

Ні, справа не в кораблі, а в країні, якій він дістався. Пострадянська Росія деградувала у всіх відносинах: у культурі, освіті, науці, авіабудуванні, космосі – у тому числі й у суднобудуванні та у рівні кваліфікації фахівців усіх галузей. Вона далеко відстає в цьому від СРСР і не здатна ні експлуатувати кораблі такого класу, ні підтримувати їх у робочому стані, не кажучи вже про модернізацію. Що й показали подальші події.

Чорні чайки Ла-Маншу

Відразу стало очевидно, що "відновити технічну готовність" авіаносця країна вже нездатна, він страшенно димив – як вугільні броненосці кінця XIX століття, і над знімками з ним потішався весь світ. З'явилося безліч карикатур та анекдотів, у тому числі про чорні чайки. Гірше за те, погана підготовка палубної техніки та команди призвела до втрати двох бойових літаків.

У Сирії льотчики "Кузі" бомбардували житлові квартали. "За два місяці участі в бойових діях льотчики морської авіації виконали 420 бойових вильотів... Завдано поразки 1252 об'єктам терористів" – повідомляв командувач угрупуванням військ у Сирії генерал-полковник Картаполов, згодом заступник міністра оборони, начальник головного військово-політичного управління ЗС РФ, а нині голова комітету Держдуми з оборони. Рідкісний мерзотник навіть за мірками Думи, відомий фантастично нахабною брехнею про втрати ЗСУ. Язиком знищив більше їхніх танків, ніж було у всіх країнах світу, а також десятки "Хаймарсів" та "Петріотів", "Абрамсів" та "Леопардів".

Тьху на нього і продовжимо сумну одіссею адмірала – вона підходить до фіналу. У лютому 2017-го він повернувся до Північноморська з безславного походу та восени того року що зробив? Правильно, став на ремонт та модернізацію! Я писав тоді, що з ремонту не вийде і як у воду дивився. Це ідеальний інструмент розпилу бюджету. Його треба берегти та підтримувати у постійно несправному стані, не доводячи ремонт до абсурду. Це золоте дно, а не корабель!

У ремонті він багато разів горів, втопив величезний плавдок, єдиний на півночі, здатний приймати такі великі кораблі; на нього впав підйомний кран і так далі тощо. У підсумку сума, на нього ухлопана, багаторазово перевищила спочатку заплановану (приблизно мільярд доларів), модернізація не відбулася, корабель іржавий, але грошей більше немає, і веселі ігри з бюджетом настав час згортати.

Стан корабля гірший, ніж до ремонту, і він не здатний вийти з дока своїм ходом. На початку цієї зими міністр оборони Білоусов визнав це, до літа стало ясно, що незрозуміло, як зводити бюджет держави, що фінанси співають романси, не вистачає на війну і розпилювати нічого. В середині липня 2025 стало відомо про припинення робіт на авіаносці. А 25 липня голова ВТБ та голова ради директорів "Об'єднаної суднобудівної корпорації" Андрій Костін заявив, що корабель незабаром може бути проданий або утилізований.

Адмірал став жертвою війни.