УкраїнськаУКР
русскийРУС

Блог | Життя в Аргентині: як українці стають добровільними заручниками країни

Життя в Аргентині: як українці стають добровільними заручниками країни
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Чого б ви не очікували від Аргентини – відпустіть ці очікування. Майже все тут влаштовано інакше: від мови, легалізації й побуту до спілкування та фінансових питань. Головне, що я зрозуміла, опинившись у країні Марадони та Мессі: щоб розслабитися, потрібно просто не напружуватися. Прийняти неможливість усе контролювати – терапія не з простих, але саме це з часом починає лікувати перевантажену нервову систему. І попри весь аргентинський "рандом", натомість ви отримуєте дещо неочікуване – унікальну здатність радіти життю, навіть коли горизонт планування звузився до однієї чашки мате.

До чого варто готуватися, якщо ви потрапили під чари "країни вічних змін"?

Чому ви не зможете покинути країну навіть на годину, хоча формально кордони залишаються відкритими?

Нові правила гри від уряду Хав’єра Мілея, втілені в резонансному  DNU 366/2025, створили правову пастку: щоб отримати заповітний паспорт у майбутньому, сьогодні ви маєте стати "в’язнем" демократичної країни.

Так непродумана боротьба з "пологовим туризмом" перетворила навіть короткі виїзди за кордон на потенційний ризик.

 Терпіння як стратегія виживання: що означає "транкі" і навіщо це знати до переїзду.

Перше, чого я навчилася в Аргентині, – це терпіння (у сенсі майже слонячого спокою), таке собі буддійське сприйняття світу, коли аргентинське "транкі" – це мантра. І це не про філологію, це про емоційну гнучкість, про секрет аргентинського пофігізму в його здоровому прояві.

 " "Транкі" для мігранта – це універсальна пігулка від розчарування в Аргентині, і психологічна броня від хронічного стресу, коли все йде не за планом"

А тут майже ніщо і ніколи не йде за планом. Особливо якщо ви вже заковтнули рекламний гачок на кшталт: "громадянство за 2 роки", "швидка легалізація", "тимчасова резиденція за місяць" чи "пологи в Аргентині - паспорт для всієї родини одразу". Об’єктивна дійсність може вас серйозно розчарувати.

 І якщо до 2025 року ця реклама хоча б частково відповідала реальності, то в нинішніх умовах "реформаторської лихоманки" – реальність набагато складніша та багатошарова.  Якщо ви шукаєте "швидкий паспорт" і прості відповіді, аргентинський квест точно не для вас.

Чому в Аргентині добре, навіть коли все погано?

Не поспішайте робити висновки, що ви потрапили в державу вічного хаосу. Якщо ви вперше в Аргентині, ви ні за що не скажете, що країна в кризі. І це одна з незбагненних особливостей аргентинського характеру – насолоджуватися життям, навіть коли система працює в режимі збою.

 Ви впіймаєте цей "вайб", як тільки вперше пройдетеся вулицями Буенос-Айреса. І, скажу більше, ви просто не зможете йому чинити опір: бо сонце світить, бо від безлічі пам'ятників і визначних місць перехоплює подих, бо діти галасують, а аргентинці, затиснувши в руках калабаси з мате, йдуть у своїх справах так, наче вийшли на недільну прогулянку.

 "Аргентина вміє повертати смак до життя навіть тим, хто надто довго жив у режимі очікування кінця світу і забув, як звучить тиша, не перервана сиренами"

Реформи Мілея і нова реальність Аргентини: що важливо знати українцям

І ось ви переїхали до Аргентини у 2026 році, коли країну добряче лихоманить від ініціатив лібертаріанського уряду Хав'єра Мілея, який не оминув увагою і сферу імміграційної політики й значно ускладнив шлях легалізації.

  "Аргентина не зачинила двері до громадянства, вона просто вимкнула світло в коридорі, яким раніше до нього йшли мігранти"

Поки судова і виконавча влада сперечаються між собою, хто матиме право надавати аргентинський паспорт, є дві хороші новини для українців.

 Усі ці нововведення, подекуди достатньо суперечливі, поки функціонують у форматі DNU (президентського указу), який без схвалення парламенту не може набути форми закону. Отже зберігається шанс на зміну найсуперечливіших положень.

 Але друга чудова новина у тому, що, фактично, ці зміни взагалі ніяк не зачепили легалізацію з гуманітарних причин, яка для українців регулюється Disposición DNM 417/2022.

  На практиці це означає тимчасове посвідчення на 3 роки з можливістю після двох років безперервного легального проживання претендувати на громадянство або на постійне посвідчення після трьох років, якщо громадянство вас не цікавить.

Звісно, за умови, що у вас немає проблем із законом ні в Україні, ні в Аргентині, ніде більше. Це стало фундаментальною умовою без винятків для всіх претендентів, особливо в реаліях 2026 року після набуття чинності досить суперечливого DNU 366/2025. 

Втім, у реаліях 2026 року шлях до громадянства залишається радше теоретичним правом, оскільки після DNU виникла правова невизначеність: суди фактично втратили частину повноважень, а міграційні органи досі не мають чіткого механізму реалізації нових процедур.

 Це також ускладнюється суперечками щодо конституційності передачі частини повноважень судової влади уряду.

Скільки реально очікувати DNI в Аргентині у 2026 році?

 Тут треба забути про "як у Європі", не витрачайте енергію на порівняння і прийміть знаменитий "аргентинський рандом".

Збоку може здатися, що в багатьох речах, з якими вам доведеться тут зіткнутися, немає логіки. Але ж Аргентина залізобетонно логічна, просто логіка тут інша. І це треба усвідомити, бо зі своїм статутом до їхнього монастиря не ходять, навіть якщо дуже хочеться. 

Аргентинці просто не витримують обмежень, у тому числі часових рамок.

"Якщо щось потребує трохи більше часу – помножте на два або три, бо ваш випадок поставлять у кінець черги"

Звідси і відчуття рандомності того, що відбувається. 

За досвідом багатьох українців, які пройшли цей шлях, строки різняться: від 2 до 9 місяців. 

Але нарешті зітхнути з полегшенням можна лише тоді, коли ви вже тримаєте в руках картку DNI. Тому що це теж може розтягнутися на 2–3 місяці з моменту схвалення резиденції.

 Гуманітарна віза чи резиденція в Аргентині для українців: що є що?

Багато хто чув про гуманітарну візу для українців, але її можуть отримати лише ті, хто перебуває за межами Аргентини. Ця віза не є посвідкою на проживання або аналогом DNI. 

Проте це не просто дозвіл на в'їзд. Це категорія візи, яка після перетину кордону дає право на отримання резиденції без додаткових підтверджень гуманітарного статусу. 

Згідно з досвідом успішних претендентів, така віза значно скорочує шлях до DNI та усуває деякі незручні моменти, як - от необхідність мати зворотні квитки. 

Але є один суттєвий нюанс: не в кожній країні та не в кожному консульстві Аргентини вам видадуть цю візу терміново. 

Формально вам не відмовлять, але цілком можуть розтягнути очікування на невизначений термін. І це, на жаль, також підтверджується прикладами із життя.

Якщо ви серйозно вирішили перебратися до Аргентини, не варто впадати у відчай завчасно. Українці мають пріоритетне право на отримання гуманітарної резиденції на підставі Disposición DNM 417/2022.

 У цього варіанту є свій плюс: протягом усього терміну очікування ви вже живете в країні зі статусом Precaria, який дає право на роботу та навчання, а також на відкриття банківського рахунку. Хоча останнє – це окремий квест, адже не кожен банк піде назустріч. 

Також ви маєте право зареєструватися в системі  Monotributo (аналог нашого ФОП). Це дуже допоможе в майбутньому, якщо ви вирішите отримати громадянство.

  "Наявність джерела доходу всередині країни та сплата податків – одна з найважливіших вимог для майбутніх громадян"

 Які документи потрібні для гуманітарної резиденції в Аргентині у 2026 році?

Чеклист:

 - Дійсний закордонний паспорт;

 - Підтвердження легального в’їзду до Аргентини;

 - Довідка про відсутність судимості з України та з кожної країни, де ви проживали понад 1 рік протягом останніх 3 років (для осіб старше 16 років);

 - Аргентинська довідка про несудимість (Registro Nacional de Reincidencia);

 - Підтвердження місця проживання в Аргентині (certificado de domicilio);

 - Свідоцтва, що підтверджують сімейний стан і родинні зв’язки - за потреби (шлюб, народження дітей тощо);

Важливо:

 - усі документи, видані за межами Аргентини, мають бути апостильовані або легалізовані;

 - документи іноземною мовою перекладаються лише traductor público в Аргентині з легалізацією в Colegio de Traductores;

 - подаються оригінали документів;

Для українців за програмою Disposición 417/2022:

 - міграційне мито не сплачується;

 - окремо оплачується лише випуск DNI та послуги перекладача.

Чи є в Аргентині соціальна допомога для українців?

Найболючіше питання для тих, хто змушений шукати захисту від війни: чи варто розраховувати на фінансову допомогу в Аргентині, чи є безкоштовне житло і готові програми адаптації?

 Чесна відповідь – усе дуже складно. 

Тут немає звичного "соціального пакета" або фінансової підтримки для тих, хто щойно приїхав до країни. Максимум, на що можна розраховувати на перших порах, — це безкоштовні курси вивчення мови, але й там зазвичай є свої організаційні нюанси.

В умовах гіперінфляції та нескінченних економічних гойдалок, які нинішній уряд спровокував радикальними реформами, влада намагається максимально позбутися соціальної відповідальності й перекласти усі наслідки радикальних реформ на плечі населення.

Якщо раніше Аргентина була країною "відчинених дверей", де можна було роками жити, ніяк не врегулювавши свої стосунки з державою і навіть отримувати від неї допомогу, то тепер головний критерій потенційного громадянина: його легальність і платоспроможність.

 Але при цьому Аргентина як і раніше - країна можливостей, де рекомендації знайомих – найпотужніший двигун продажів. Аргентинці обожнюють усе нове, цікаве і незвичайне. І охоче підтримають вас абсолютно безкоштовно, якщо ви справді класно робите щось, що відгукується їхнім потребам і симпатіям.

 Також ви зможете більш-менш спокійно жити тут, якщо маєте віддалене джерело доходу.

 Чому тут усе ставлять "на паузу" – і це працює

Аргентинці просто через свій національний характер не можуть довго зациклюватися на негативному. І якщо чесно - секрет "формули аргентинського щастя" простий: щось незрозуміло - став на паузу; щось напружує - став на паузу; щось підозріло - став на паузу. 

Аргентинці вміють "вимкнути" тривогу і перечекати неприємну ситуацію. Це підтверджує і 44-те місце у світовому рейтингу щастя (World Happiness Report, 2024).

 Це ще один парадокс, як держава у перманентній кризі стабільно перебуває у верхній половині списку.

 Мабуть, допомагає роками вироблена стратегія виживання в країні, де все змінюється з кожними виборами: нова влада прийде і все скасує, і зазвичай таки приходить і скасовує. 

Це аж ніяк не означає правовий хаос.

 "Аргентинці знають свої права і поважають Конституцію"

Аргентинці обожнюють політиків, які звертали увагу на життя простих людей. Це секрет любові до подружжя Перонів, які перетворили Аргентину свого часу на державу, що поважає права людини. 

Аргентинці і зараз намагаються захищати соціальні завоювання, справно виходять на мітинги, коли їхні інтереси відверто ігноруються. Їхні соцмережі рясніють сатирою на політиків, які не виправдали сподівань суспільства.

 Аргентинці вміють протестувати не гірше, ніж українці. І роблять це з притаманним їм їдким сарказмом. Чого лише варті демонстрації з порожніми каструлями.

 Тут ніхто нікуди не поспішає. Аргентинці живуть так, наче їм належить увесь час світу. І цей стан проникає в тебе, навіть якщо ви звикли  усе вимірювати до секунди і жити так, наче час – граната, яка ось-ось вибухне.

 Аргентинці люблять швидкість лише в одному випадку - якщо це "Формула-1". В усіх інших випадках спроба поквапити аргентинця майже гарантовано закінчиться провалом.

Обмеження, про які не попереджають

Найскладніше звикнути до певного вакууму товарів звичних світових брендів. Не те щоб тут зовсім нічого не було, але те, що є, – дуже обмежене, а ціни іноді неприємно дивують.

 І якщо до реформи можна було з’їздити на шопінг до сусідніх країн за доступною ціною і навіть з Precaria, то зараз, якщо ви плануєте претендувати на громадянство, краще не ризикувати, бо це гарантовано створить проблеми для натуралізації.

 Втім, не поспішайте засмучуватися. Якщо ви обожнюєте мандри, то Аргентина - це країна, де є майже все: від льодовиків і пінгвінів до джунглів і водоспадів. 

А щодо питання безпеки, то, попри стереотипи про Латинську Америку, можу сказати, що у багатьох районах північного Буенос-Айреса доволі спокійно.

 Але базові правила безпеки тут краще не забувати: смартфон можна втратити дуже швидко, якщо ловити гав десь у транспорті, біля дороги або в натовпі. При цьому Буенос-Айрес стабільно входить до рейтингу найкомфортніших міст світу за версією The Economist.

Чи є українська діаспора в Аргентині?

Те, що для мене стало повним сюрпризом, - між Україною і Аргентиною існує дуже сильний соціокультурний зв'язок. 

Перші українські іммігранти переїхали сюди наприкінці XIX століття, і, за різними оцінками, зараз в Аргентині живуть більш ніж 350 тисяч етнічних українців та їхніх нащадків. Це сьома українська діаспора у світі. 

І внесок українців в історію, культуру та економіку країни не можна назвати непомітним. Українська діаспора дала Аргентині Нобелівського лауреата – імунолога Сесара Мільштейна (1927-2002), а також одного з найвідоміших і найулюбленіших футбольних тренерів – Хосе Нестора Пекермана, родина якого емігрувала до Аргентини з України. До списку входять також відомі поети, спортсмени, режисери і бізнесмени. 

Навіть один із найпопулярніших брендів мате Rosamonte, а мате тут – майже релігія, заснований родиною українського походження.

 І зовсім несподівано – пам'ятник Тарасу Шевченку в самому серці Палермо – одному з найкращих районів Буенос-Айреса.

 Країна парадоксів, яка затягує

Про аргентинців можна говорити і сперечатися багато: вони відкриті, але обережні; життєрадісні, але серйозні. Вони дорожать своїм минулим і канонізують політиків, які дали Аргентині концепцію соціальної справедливості. 

Але те, чого в аргентинців не відняти – це пристрасть, з якою вони сприймають життя. Вони можуть водночас обожнювати "Coca-Cola" і не любити американський стиль життя.

 Аргентина – країна парадоксів, яка затягне вас не менше, ніж аргентинський серіал. Тому що Аргентина не гарантує вам стабільності. Вона гарантує дещо дивніше: одного дня ви помітите, що знову смієтеся. І вже не хочете жити так, як раніше. І чи обрала б я її знову? Моя відповідь – так.

 А ви змогли б жити в країні, де дуже важко щось контролювати, але набагато легше відчувати себе щасливим?

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...