Під Дружківкою на Донеччині загинув військовий із Вінниччини Анатолій Вірський. Він став на захист України ще у 2014 році і 12 років провів на війні.
Герою навіки залишиться 50 років. Про втрату повідомили у Жмеринській міській раді.
Що відомо про Героя
24 вересня у Жмеринській громаді попрощалися з полеглим на війні земляком – Анатолієм Вірським.
Анатолій Вірський. Джерело: "Жмеринка City"
До лав Збройних сил України він став ще наприкінці 2014 року. Відтоді чоловік присвятив своє життя захисту рідної землі.
"12 років вірою та правдою служив українському народові та рідній державі Анатолій Іванович Вірський із Малої Жмеринки. Разом з побратимами давав відсіч окупантам, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок. Наш земляк користувався повагою у побратимів та неодноразово отримував нагороди і подяки від командування за вірність присязі, ініціативність, військову дисципліну та відмінне виконання бойових завдань", – кажуть у громаді.
Анатолій Вірський. Джерело: "Жмеринка City"
Як розповідає місцеве видання "Жмеринка City", Анатолій – випускник Жмеринського ліцею №1, за фахом – тракторист. У цивільному житті працював у колгоспі рідного села Мала Жмеринка.
"Але війна змінила його життя. Відтоді більшу частину часу він проводив не вдома, а на фронті", – йдеться у присвяченому Герою матеріалі.
За роки служби Анатолій був відзначений дев’ятьма орденами та нагородами. Неодноразово був поранений. І щоразу повертався на передову, до побратимів.
Анатоліій Вірський. Джерело: "Жмеринка City"
"Багато разів наш земляк дивом залишався живим, отримував численні поранення та пройшовши лікування і реабілітацію, завжди повертався у стрій. Останні роки служив старшим стрільцем-вогнеметником другого механізованого відділення першого механізованого взводу шостої механізованої роти другого механізованого батальйону військової частини А5003", – згадують про Анатолія у громаді.
"Жмеринка City" розповідає, що Анатолій був наймолодшим із п'яти дітей у родині. Мати, 85-річна Ніна Королівна, у розмові з журналістами розповідає: син з дитинства був веселим, дотепним, добрим, турботливим.
Анатолій Вірський. Джерело: "Жмеринка City"
Видання цитує слова, які, як розповіла Ніна Королівна, вона часто чула від сина: "Мамо, ви не маєте права померти, доки я не повернуся. Не плачте, не переживайте. Ви маєте дочекатися мене з війни. Я повернуся, й буду за вами доглядати і маю вас поховати".
Виконати обіцянку воїн не зміг.
"Перед останнім виходом на позиції він говорив сестрі Катерині, що цього разу відчуває - живим уже не повернеться. Цього разу передчуття його не підвело", – розповідає "Жмеринка City".
15 вересня життя воїна обірвалося. Анатолій Вірський загинув поблизу Дружківки Краматорського району на Донеччині. Йому навіки залишиться 50 років.
Як пише "Жмеринка City", Анатолій "залишався людиною, яка любила прості речі".
"Був вправним рибалкою, любив ходити по гриби. Особливо любив своїх п’ятьох племінниць. Власних онуків у нього не було, але серед побратимів він мав позивний "Дєд". Жартував племінницям, що вже став дідом. Понад сім років прожив у цивільному шлюбі з дружиною Тетяною. Разом вони виховували її сина Вадима, який сьогодні також захищає Україну. Анатолій мало бував удома. Війна забрала в нього роки, які могли бути зовсім іншими. Та він уперто повертався на фронт, бо вважав своїм обов’язком захищати інших та врешті-решт вибороти для України Перемогу. Не судилося", – йдеться у матеріалі.
Як розповідав OBOZ.UA, раніше стало відомо про загибель старшого солдата Олега Попова з Нетішина. Захисник упродовж довгого часу вважався зниклим безвісти.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!