З фронту та полону – до цивільного життя: історія оборонця Маріуполя Кирила Тюрнєва

Оборонець Маріуполя Кирило Тюрнєв під час боїв за Маріуполь втратив зір через чисельні контузії, а згодом потрапив у полон, в якому провів понад два роки. Після повернення в Україну захисник пройшов тривале лікування та реабілітацію в рамках проєкту Ріната Ахметова "Серце Азовсталі", щоб розпочати нове життя.
Початок повномасштабного вторгнення прикордонник Кирило зустрів на бойовому чергуванні поблизу Маріуполя. Після перших вибухів поблизу військової частини він одразу доповів командуванню і отримав перші бойові розпорядження. Невдовзі почалася оборона міста.
"Російський танк стояв навпроти мого укриття, десь за 50 метрів. Я викликав вогонь на себе. Коли я завершив доповідь по рації, то танк почав розгортати на мене гармату, і в той момент я подумав, що це кінець", – розповідає захисник Маріуполя Кирило Тюрнєв.
Під час запеклих вуличних боїв Кирилу довелося пережити чимало. Від смертельних обстрілів, каже боєць, рятувала "чуйка". Але найстрашніші спогади – не бої і не поранення, а картина повністю знищеного міста.
"Ми бачили, що відбувається у Маріуполі – руйнування, багато загиблих цивільних. Якось показували кадри з дронів, там росіяни вдарили по місцю, де люди набирали воду. Діти, жінки, чоловіки, усі загинули", – згадує Кирило.
18 травня 2022 року захисник вийшов із "Азовсталі" та потрапив у російський полон. Спочатку його утримували в Оленівці. Там одразу стало зрозуміло, що росіяни не збираються дотримуватися женевських конвенцій – воїнів катували та морили голодом. У цьому пеклі оборонець провів понад рік.
25 червня 2024 року Кирило Тюрнєв повернувся в Україну під час обміну. З полону він вийшов виснаженим: важив 58 кілограмів, втративши близько двадцяти. Попереду на нього чекали складна операція та виснажлива реабілітація.
"Найголовніше – це підтримка від мами, яка була в Києві, і від мого друга. До мене приїжджали побратими, допомагали зрозуміти, що нас чекали, що нам будуть надавати допомогу: і з документами, і зі здоров’ям, і з життям у цілому. Це допомагало дуже сильно", – ділиться захисник.
Цей шлях став для Кирила початком нової місії: тепер воїн допомагає побратимам долати наслідки війни як тренер із посттравматичного зростання.
"Це дає мені натхнення, внутрішню силу й енергію, щоб рухатися далі. Відновлювати себе і допомагати хлопцям та дівчатам, які повертаються з полону, їхнім сім’ям", – ділиться захисник.
Кирило став одним з 10 перших тренерів посттравматичного зростання, підготовлених для підтримки інших ветеранів проєктом Ріната Ахметова "Серце Азовсталі". В організації наголошують: посттравматичне зростання – це новий підхід до роботи з ветеранами, який дозволяє не лише відновитися після травми, а й перетворити пережитий досвід на ресурс для розвитку і підтримки інших.











