Блог | Яким історично був менталітет у наших сусідів: не забуваємо про етнопсихологію поляків і росіян, щоб не жити ілюзіями
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
В наших надіях і мріях про дружні та прогнозовані відносини з сусідськими державами маємо не "ПРИМИРИТИСЯ" з історією, а ЗНАТИ і робити правильні висновки з нашої історії. Відомий вчений, один із провідних діячів українського національного відродження та науковий наставник Михайла Грушевського Володимир АНТОНОВИЧ (6(18) січня 1834 - 8 (21) березня 1908 рр.) у своїй праці "Три національні типи народні", опублікованій ще у далекому 1888 році, порівняв характери трьох сусідських народів: українців, росіян і поляків.
Тож для розуміння сьогоднішніх відносин з Польщею згадаємо оцінку менталітету поляків у трактуванні АНТОНОВИЧА. Тоді стануть зрозумілішими дивні, щоб не сказати хамські заклики польських політиків до українців, які боронять Європу від російської орди вбивць, мародерів і варварів, щоденно дякувати їм за допомогу та при цьому погодити список наших національних героїв з їхнім президентом.
"В суспільності польській через велику нервову чулість виробляється характер відносин такий: кожен поляк без жодного лихого заміру силкується вдавати з себе НАЙКРАЩОГО, і тим самим вказує на те, чого в інших людях бракує: кожен поляк силкується показатись ЛІПШИМ, ніж він є справді і звернути на себе найбільшу увагу у всіх. Оце силкування МАЛЮВАТИСЯ, оця ПИХА цілком залежить від потреби нерви свої задовольнити враженням безпосереднім…"
Цікавим і показовим є порівняння державно-політичних пріоритетів для трьох народів:
"Ще ясніше обʼявляється характер народу в тих політичних ідеалах, які він намагалися реалізувати, виконати.
Великоруси (росіяни) охочі слухати тільки АВТОРИТЕТУ, і слухати АБСОЛЮТНО, безперечно. Вони проти авторитету не тільки не мають нічого незгідного, суперечного, а навпаки, ще знаходять таку підлеглість дуже потрібною, пожиточною і корисною.
Русини (українці) мають інший ідеал - це ПРАВДА, правдивість, ГРОМАДСЬКА РІВНОПРАВНІСТЬ. Такий ідеал вбачається в стародавнім вічі, в козацькій раді, в Запоріжжі, де члени мали повну волю і рівноправність - всі були однакові й рівні.
Поляки обʼявились прихильниками ідеї АРИСТОКРАТИЗМУ: вироблена ними суспільність була аристократичною…". Принагідно процитую думку відомого історика й про делікатне та активно дискутоване питання ЛАЙКИ:
"Щодо лайок, то тут абсолютна перевага за м@скалем. Лайка його вельми плодюча, грубіянська і занадто цинічна. Поляк, коли і лається, так не забуває повеличатися: лайка його кучерява, театральна, не натуральна. Русини (українці)лаючись часом теж не цураються цинізму, але звичайно переважною лайкою буває лайка мітольогічна: чорт, трясця, яропуд та бажання чогось-будь лихого".
І насамкінець про МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ трьох сусідських народів:
"В заснові етики в усіх народів покладено невиводне шукання того, то по правді, як не по правді, що таке правда, а що кривда.
Українець-русин вважає за етичне все те, що СПРАВЕДЛИВО.
У великороса (росіянина) виступає етичний пункт СИЛА; він поперед усього звертає увагу на те, факт дужий, чи не дужий.
У поляків виступний пункт - приємність, любість: коли який-небудь факт приємний - він повинен бути, а прикрий - не повинен…"
Вивчаємо нашу історію!
Не повторюємо історичних помилок минулого!
