Як розважалися діти в СРСР: хуліганські ігри, за які могли покарати

Якщо розповісти сучасній дитині про ігри та іграшки, які були в її однолітків у СРСР, дитина буде вкрай здивована убогістю вибору та доступу до розваг. Втім, була у цієї бідності і зворотна сторона – дітлахи вигадували собі ігри самотужки.

З одного боку це розвивало креативність, з іншого – наражало на небезпеку як самих малих бешкетників, та і тих, хто ставав об’єктом їхніх витівок. OBOZ.UA розповідає про хуліганські ігри радянських дітей, за які зараз можна отримати навіть проблеми із законом.

Телефонні розіграші

Оскільки визначників номера тоді не існувало, таксофони ставали безкоштовним джерелом сумнівних веселощів. Діти дзвонили кудись, набираючи комбінацію цифр навмання, розігрували вистави від імені вигаданих знайомих чи комунальних служб і кидали слухавку, насолоджуючись повною анонімністю.

Коробка з "сюрпризом"

Це була жорстока перевірка на уважність для перехожих. На дорогу виставляли звичайну коробку чи старий м’яч, але всередину ховали важку цеглину. Людина, яка хотіла просто копнути предмет, щоби прибрати його з дороги, натомість отримувала травму пальців і купу емоцій.

Мокрі "бомбочки" з балконів

Ця гра вважалась класикою жанру. Мешканці високих поверхів наповнювали пакети або повітряні кульки водою і скидали їх на голови людей, що проходили під вікнами. Найбільш затяті хулігани могли використовувати замість води тухлі яйця чи зіпсовані овочі, що вже гарантувало серйозну прочуханку, якщо порушника впіймають.

Дзвінки у двері з продовженням

Оскільки більшість під’їздів у Союзі не мали замків на дверях і зайти всередину міг хто завгодно, це відкривало величезний простір для пустощів. Просто подзвонити у двері й втекти було занадто примітивно. Вигадливіші підлітки зв’язували мотузкою ручки сусідніх дверей так, щоб їх було неможливо відчинити зсередини одночасно. Потім дзвонили обом сусідам і спостерігали за справжнім "перетягуванням канату".

Мило на шкільній дошці

Це був надійний спосіб зірвати урок або хоча б затримати початок контрольної. Дошку ретельно натирали господарським милом: після такої процедури крейда просто ковзала по поверхні, не залишаючи жодного сліду.

Гаманець на нитці

Малі хулігани залишали на тротуарі старий гаманець, до якого прив’язували тонку волосінь. Щойно хтось нахилявся за "скарбом", гаманець стрімко втікав у кущі під регіт підлітків, які сиділи в засідці.

Картопля в глушнику

А це була вже пряма диверсія проти власників авто. Запхнута у вихлопну трубу картоплина могла або вилетіти зі звуком пострілу при спробі завести машину, або взагалі заглушити двигун, створюючи власникові купу проблем.

Сьогодні, в епоху камер спостереження на кожному кроці та цифрових розваг, такі витівки здаються диким пережитком минулого. Але тоді дрібне хуліганство було частиною специфічної дворової "школи виживання", про яку тепер згадують хіба що з ностальгічним соромом.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чим в СРСР заміняли додатки для знайомств.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.