newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Як називалися міста і селища Криму до зросійщення: історичні дані

3 хвилини
2,2 т.
Як називалися міста і селища Криму до зросійщення: історичні дані

З античних часів півострів називався Таврикою – ця грецька назва походила від племен таврів, що населяли південь сучасного Криму. Переважна більшість власних назв на півострові мала тюркське або кримськотатарське походження, а масове зросійщення почалося після анексії Кримського ханства Московською імперією.

Вчені Інституту мовознавства імені O.O.Потебні НАН України розповіли, як історично називалися населені пункти в Криму. Так, Сімферополь був Акмесджитом, що у дослівному перекладі означає "біла мечеть", а Євпаторія звалася Кезлев, у буквальному значенні – "місце спостереження".

Історичні назви

Крим вважається батьківщиною кримських татар, а штучне насадження російських назв розпочалося у 1783 році, коли Московія захопила Кримське ханство.

У ХХ столітті цей процес зросійщення сягнув апогею: у 1944-1949 роках відбулася масова насильницька депортація корінних жителів з півострова.

Первісну назву зберегли дуже мало топонімів:

  • Алушта;
  • Бахчисарай;
  • Джанкой;
  • Інкерман;
  • Саки;
  • Судак.

Натомість з’явилися типові радянські: Красная Зорька, Молодежное, Урожайное, Суворовское, Митяево, Маловидное, Приветное, Привольное, Пионерское тощо.

Зі здобуттям Україною незалежності розпочався повільний процес повернення населеним пунктам історичних назв.

Вчені оприлюднили список історичних кримськотатарських назв деяких міст і селищ півострова:

  • Армянськ — ВІРМЕНСЬКИЙ БАЗАР (Ermeni Bazar).
  • Білогірськ — КАРАСУБАЗА́Р (Qarasuvbazar), букв. "ринок на річці Карасу".
  • Гвардійське — САРАБУЗ (Sarabuz), букв "жовта жорстка земля".
  • Євпаторія — КЕЗЛЕ́В (Kezlev), букв. "місце спостереження".
  • Кіровське — ІСЛАМ-ТЕРЕ́К (İslâm Terek), букв. "мусульманське (священне) дерево".
  • Красногвардійське — КУРМА́Н (Qurman), букв. "фортеця".
  • Красноперекопськ — ЯНИ́ КАПУ́ (Yañı Qapu), букв. "нові ворота"; назва не історична, а новітня, проте органічно вписується в контекст тридиційної топонімії Криму.
  • Куйбишеве — АЛБА́Т (Albat), албат — етнонім, назва середньовічного народу кереїтів з монгольськими витоками.
  • Леніне — ЄДИ-КУЮ (Yedi Quyu), букв. "сім колодязів".
  • Октябрське — БІЮ́К-ОНЛА́Р (Büyük Onlar).
  • Первомайське — ДЖУРЧИ́ (Curçı).
  • Приморський — ХАФУЗ (Hafuz), букв. "хранитель; той, хто знає Коран напам’ять".
  • Роздольне — АКШЕ́ЙХ (Aqşeyh), букв. "світлий наставник монастиря".
  • Севастополь — АХТІЯР / АК’ЯР (Aqyar), букв. "біла круча".
  • Сімферополь — АКМЕСДЖИТ (Aqmescit), букв. "біла мечеть".
Як називалися міста і селища Криму до зросійщення: історичні дані

Як Москва Криму данину платила

Історія Кримського півострова сягає античності. Після занепаду Римської імперії південний берег півострова, разом з Херсонесом та Пантікапеєм (територія сучасного міста Керч) увійшли до складу Візантійської імперії.

У 581 році через півострів пройшли племена аварів та тюрків, а Крим став західною околицею Тюркського каганату. Після розпаду каганату Крим перейшов у володіння кочової Булгарської держави, а в VII ст. булгар у Криму підкорили хозари.

У період Київської Русі князь Володимир Святославич був хрещений у Херсонесі, після чого повернувся до Києва та охрестив Русь у 998 році. На берегах Керченської протоки існувало Тмутороканське князівство у складі Київської Русі.

Монголо-татарська навала призвела до утворення Кримського юрту Золотої Орди. У 1441 році на історичну арену вийшло незалежне Кримське ханство.

Після висадки османських військ у 1475 році Кримське ханство стало васалом Османської імперії.

Цікава подія трапилася у 1571 році: 40-тисячне кримське військо захопило і спалило Москву, а цар Іван IV, відомий як "Грозний", був зобов’язаний сплачувати данину Криму. Цей обов’язок був скасований лише за Петра Першого.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як відбувалася примусова депортація кримських татар у роки Другої світової.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.