"Я злякалась за дитину": українка розповіла, як у Швейцарії на неї напав проросійський латвієць Олександр Вабікс
Російськомовний латвієць Олександр Вабікс, який у швейцарському потязі напав на українку Олену Дудник та її родину, після скандалу був звільнений з роботи. Тепер він пересувається Берном лише в нічний час. Українці за допомогою нашого посольства у Швейцарії збирають інформацію про його напади на співгромадян і планують домагатися справедливого покарання.
Українка Марія (ім’я змінене з міркувань безпеки), яка також постраждала від агресії Вабікса, розповіла OBOZ.UA, як усе сталося.
Він погрожував мені та дітям: "Я вас знайду і переріжу"
– Маріє, розкажіть, будь ласка, як це відбулося?
– Це було 13 квітня. Ми з дитиною їхали у трамваї №8. Поруч була моя подруга, теж з дитиною. Раптом до нас підсів чоловік – пізніше я дізналася, що це був Олександр Вабікс. З ним була жінка з Одеси – Олена Чубата. Він почав кричати, погрожувати, казати: "Я вас переріжу, дітей зґвалтую". Ми злякалися, я взяла дітей і відійшла. Але він не заспокоївся – заявив, що він нас знайде, вийде на зупинці й зробить це. Тоді я викликала поліцію і встигла його сфотографувати.
– Його супутниця якось відреагувала?
– Ні. Вона сиділа мовчки, не зробила жодного зауваження.
– Як відреагувала поліція?
– Поліція не приїхала. Він побачив, що я телефоную, і почав знущатися: "Ми вас тут, а вони вас там". Я тоді подумала – може, він має зв’язки з Росією, бо говорив як типовий прихильник "русского міра". Поліція потім прийняла мою заяву, але від квітня справа досі "на розгляді". Він же й далі нападає на людей.
– Тобто влада ніяк не реагує?
– На жаль, ні. У Швейцарії до таких випадків ставляться дуже лояльно. Поліцейський мені прямо сказав: "Поки немає фізичного насильства – це лише слова". Але ж за словами часто йдуть дії.
Дитина питала: чому нас хочуть вбити?
– Як ваша дитина це пережила?
– Дуже важко. Вона запитувала: "Мамо, чому нас хочуть вбити? За що?" Раніше я не розповідала їй про війну, просто сказала, що ми переїхали, бо було небезпечно. Але після цього інциденту донька почала розуміти, що Росія напала на Україну.
– Чи бачили ви його після того?
– Так, нещодавно бачила його вночі в Берні. Тепер вони з тією жінкою ходять лише вночі – бо в місті їх усі знають. Статті про нього були у швейцарській пресі. Кажуть, Вабікса звільнили з роботи в аеропорту, але поліція його не арештовувала. Усе, що писали у соцмережах про "побиту машину" чи його "затримання", – це все неправда.
– Тобто він почувається безкарним?
– Саме так. Знає, що поліція нічого не зробить.
– Чи подавали ви офіційну скаргу?
– Так, я написала заяву. Але він подав зустрічну – буцімто я його спровокувала. А Олена Чубата це підтвердила. На щастя, у трамваї були камери. Там видно, що я сиджу з дітьми, навіть не повертаюся до нього. Він сам почав шепотіти щось на вухо, потім кричати. Я лише відповіла українською. Тоді він сказав, щоб я "не говорила цією мовою".
Українці у Швейцарії об’єдналися – ми передали всі заяви посольству
– Наше посольство у Швейцарії просить усіх, хто постраждав, повідомити про свої заяви до поліції. Ви це зробили?
– Так, ми вже передали номери справ. Дуже сподіваюся, що буде реакція. Бо якщо ні – це повториться. Я вже не вірю у швейцарський закон, але сподіваюся, що Латвія (його батьківщина) зверне увагу. Максимум, що йому зараз загрожує, – це штраф.
– Ви сказали "повториться". Є також інші випадки?
– Так, українці вже розповідали, що він не вперше нападає. Найчастіше обирає жінок із дітьми. Мабуть, відчуває, що вони не зможуть дати відсіч. Але в тій історії з Оленою Дудник він помилився – бо поруч був чоловік, який заступився.
– Чого ви очікуєте тепер?
– Лише справедливості. Я боюся, але мовчати не можна. Якщо ми не будемо реагувати, такі, як він, відчуватимуть ще більшу безкарність.