"Вперед до здійснення мрій": історія оборонця Маріуполя Віктора Білака
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Захисник Маріуполя Віктор Білак у боях за місто отримав важкі поранення та потрапив у полон. У рамках проєкту "Серце Азовсталі", що є частиною Фонду Ріната Ахметова, оборонець отримав комплексну допомогу.
До 2014 року Віктор з родиною жив в Донецьку. Через війну їм довелося покинути домівку. Сім'я осіла в Маріуполі, де захисник проходив службу. Там вони й зустріли повномасштабне вторгнення. Тоді довелося тікати вдруге. Родину захисник посадив на останній потяг, що їхав з міста. Сам залишився захищати Маріуполь.
В ході оборони військовий разом з побратимами опинився в оточенні. Тоді вирішили прориватися на "Азовсталь". Під час прориву потрапили під мінометний обстріл. Уламок міни поцілив оборонцю в око. Згодом в плече влучила куля ворожого снайпера. Захиснику довелося буквально повзти до місця, звідки його могли евакуювати. На "Азовсталі" Віктор перебував до кінця травня, поки не надійшов наказ виходити в полон.
Там він пробув понад півроку. Сил триматися надавала обручка, яку захисник заховав у підошві черевика та захистив її від мародерства окупантів. Повернувся з полону Віктор у грудні 2022 року. "Серце Азовсталі" допомагало військовому протягом реабілітації та підтримувало надалі для досягнення його цілей. Наразі родина знову разом і тепер вже має власну квартиру, яку може назвати домом.
"Це для нас дуже важливо. Дякую засновнику "Серця Азовсталі" Рінату Ахметову за таку підтримку оборонців Маріуполя. Мені дуже приємно, що є люди, які створюють такі проєкти для допомоги військовим. Це дає силу та наснагу рухатися далі – вперед до здійснення мрій", – поділився враженнями захисник.
Для "Серця Азовсталі" дуже важлива комплексна допомога і результат, який справді змінює якість життя людини. Саме тому підтримка оборонців Маріуполя не завершується окремим етапом реабілітації – вона має вести військового далі: до нової опори, сенсів, самореалізації та власного бачення майбутнього. У цьому й полягає суть посттравматичного зростання – ключового напряму роботи організації.