Владислав Савченко — не забороняти, а впорядкувати: регулювання змінює логіку крипторинку

Від експериментів і сірих схем — до відповідальності, ліцензування та фінансового нагляду: MiCA трансформує крипторинок у ЄС і задає нові стандарти довіри. Що варто знати Україні?

Спеціально для OBOZ.UA, Владислав Савченко — засновник Powercode Group та експерт із цифрових фінансів — пояснив, до чого варто готуватися біржам, DeFi-проєктам, стейкінгу та бізнесу в умовах інституціоналізації крипторинку.

Владиславе, якщо брати за основу європейські правила MiCA, чого реально очікувати у 2026 році?

Владислав Савченко: Я завжди кажу: MiCA — це не зовсім про крипту, це про нові технології та довіру у фінансовій системі. Якщо простими словами, MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation)— це спроба ЄС відповісти на просте запитання: що таке криптоактиви в реальному житті і хто за них відповідає? До цього моменту ринок жив за логікою "хтось десь щось робить", але у 2026 році ця епоха завершується, і ринок стає регульованим.

Фактично MiCA робить три фундаментальні речі:— визначає, хто має право працювати з криптоактивами на регульованому ринку;— встановлює, яку відповідальність ці гравці несуть перед користувачем та інвестором;— усуває ілюзію того, що крипторинок існує поза державами та поза правовим полем.

Для бізнесу це болісно й доволі витратно, але чесно, адже йдеться про регульовану сферу. Для користувачів — це захист. Для держави — контроль без прямої заборони інновацій і прозорі правила гри.

Поясніть, які вимоги стануть обов’язковими для бірж, кастодіанів і емітентів токенів?

Владислав Савченко: Якщо пояснювати без складних юридичних термінів, держава говорить так:"Якщо ви працюєте з грошима людей, ви — не анонімний експеримент, а відповідальний учасник фінансового ринку на одному рівні з банками та іншими фінансовими установами".

Для CASP — Crypto-Asset Service Providers, тобто бірж, брокерів, кастодіанів, криптообмінників і всіх, хто підпадає під дію MiCA, це означає:обов’язкову реєстрацію та ліцензування в ЄС;прозору структуру власності з визначенням кінцевого бенефіціара;наявність мінімального капіталу, щоб компанія не зникла завтра разом із коштами клієнтів;дотримання AML/KYC як захисту від відмивання коштів;IT-безпеку — щоб кошти не "зникали через хакерів", тобто захист від шахрайства й операційних ризиків, кількість яких щороку зростає.

Для емітентів токенів вимоги ще жорсткіші. MiCA вимагає не "віри в проєкт", а чіткого пояснення, що це за токен, як він працює і які ризики несе для користувача та ринку.

Наскільки жорсткими будуть перевірки в межах MiCA?

Владислав Савченко: Загалом я вважаю, що ця модель за своїм задумом не каральна, хоча деякі її так називають. Це радше модель постійного контролю та нагляду з боку регуляторів і фінансових органів. Регулятор дивитиметься не лише на документи, а й на те, як бізнес функціонує щодня:— як обробляються транзакції;— як реагують на підозрілі операції;— як захищаються дані клієнтів і забезпечується кібербезпека.

А що саме, на вашу думку, перевірятимуть регулятори?

Владислав Савченко: Перевірки будуть комплексними. Регуляторів більше не цікавить лише "чи є AML/KYC". Насамперед перевірятимуть:— AML-практики — як ви боретеся з відмиванням коштів;— походження коштів — не лише користувачів, а й самої компанії;— джерела ліквідності — чи не торгуєте ви "повітрям";— токеноміку — чи не є модель пірамідальною;— IT та кібербезпеку — чи не тримається бізнес на одному сервері й чи немає критичних вразливостей.

На мій погляд, це перехід від віри до перевірки, але й до більших можливостей, адже слабко організовані компанії підуть з ринку, звільнивши місце зрілим гравцям.

Що буде з non-custodial-гаманцями без KYC?

Владислав Савченко: Це складне питання, на яке поки немає однозначної відповіді. Non-custodial-гаманці не забороняють. Ніхто не може заборонити людині зберігати приватний ключ. Але через Travel Rule держава хоче знати, хто кому і за що передає кошти, коли вони проходять через регульовані сервіси. Тиск іде не на сам гаманець, а на інфраструктуру навколо нього та точки входу/виходу у фіат.

Які штрафи й ризики передбачає MiCA?

Владислав Савченко: Штрафи можуть сягати десятків мільйонів євро. Але найболючіше — це відключення від ринку ЄС і втрата доступу до регульованої інфраструктури.

Що зміниться для бізнесу, який приймає криптоплатежі?

Владислав Савченко: Крипта перестає бути "альтернативною касою". З’являються чіткі вимоги до бухгалтерії, оподаткування та джерел коштів у межах фінансового контролю.

А що з Україною?

Владислав Савченко: Контроль у місцях, де крипта конвертується у фіат посилиться — на рівні бірж, банків і платіжних сервісів. Україна рухається в бік MiCA, але повільно. Головне — створити робочий механізм, а не просто скопіювати європейський текст і формально перенести норми.

Владиславе, дякуємо за практичну розмову! А читачам нагадаємо: ЄC, а згодом, сподіваємося, й Україна, відкривають нові можливості, але вимагають чітких правил гри. Готуйтеся до вимог регулювання та комплаєнсу вже сьогодні.